Пані Софіє, паломнице наша,
Божі дороги нас звели в сім'ю -
В Христову родину, в єднання молитви,
У кроки науки, прощення й краси.
Небо нам слало благословення,
Ангели сипали дивні квітки,
На серці селилося щастя Господнє,
Ми розуміли, що Бог нас веде.
Нині стежини ведуть до віконця,
Де пригорнули Вас гарні роки.
Тішимось з Вами і обіймаєм
В радості Божій, в гостині святій.
Многая Літа і щира подяка
За милість Вас знати, ділити добро.
Хай Божа ласка сповнює хату,
Кличем на прощу - десяту нову!
|