ХІІІ міжнародна піша проща родин мігрантів з Самбора у Зарваницю 3-12 серпня 2018 року Божого
 ПРАЦЯ В ГРУПАХ
П’ятниця. Знайомство
Розкажи декілька слів про себе: вік, професія, місце і країна роботи. Чому ти на цій прощі? Звідки дізнався про неї? Що очікуєш від прощі? Якщо ти вже кілька років поспіль ходиш на прощу, то чому йдеш знову? Також поділися на тему моя зустріч із Ісусом (конкретний приклад).
Субота. Тема: День за днем
Неважко на прощі день за днем ходити до Церкви, відкривати путівник паломника і молитися, спілкуватися про Бога. Неважко на прощі бути послідовним день за днем, але як нелегко таким бути в буденному житті. Легко бути послідовним в моменти піднесення; та важко дотримуватися цього в хвилини скорботи. Тому день за днем, постійно наближаймося до Бога, шукаймо Його на прощі та в буденному житті. Ми матимемо чимало перешкод і упадків, але вставаймо та ідімо назустріч нашому Спасителеві.
Роздумаймо над цитатою із послання апостола Павла: «Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рм.8.38-39).
Неділя. Тема: А що ти хочеш?
Чимало із нас обіцяли собі чи говорили друзям або рідним про те, що з приходом понеділка вони щось робитимуть або не робитимуть. Однак очікувані зміни так і не приходили. Чому? Відповіді можуть бути різні. Дехто розумів, що себе лише заспокоює такими словами і насправді нічого не робитиме. Але дехто просто не розумів і не знав, як практично втілити в життя те, що обіцяв зробити в понеділок. Тому зробімо кілька висновків:
- Більшість добрих справ і особистих змін у нашому житті не відбулося через те, що ми їх відклали на завтра або понеділок. Тому пригадаймо ті речі, які ми постійно відкладали. Можливо деякі із них вартує спробувати втілити в життя сьогодні.
- Визначмо для себе пріоритети, цілі (їх може бути три або п’ять), тобто зрозуміймо що нам треба. На те, що нам треба і важливо ми завжди знайдемо час.
- Складімо конкретний план досягнення своїх цілей, пріоритетів. Продумаймо найменші деталі цього плану та людей, які можуть нам допомогти в його здійсненні.
- Безперечно для християнина Бог на першому місці.
Понеділок. Тема: Мрій про велике
«Бо страх, якого я побоювався, напав на мене, і те, чого лякавсь я, надійшло на мене» (Йов 3.25). Все життя складається із маленьких перемог. Тому навчімося перемагати свій страх. Це один із кроків для досягнення успіху. Йов говорить: «те, чого лякавсь я, надійшло на мене». Іншими словами те, чого боявся Йов, з ним і сталося. Поставмо собі декілька запитань. Що ми думаємо, коли лягаємо спати? Яким бачимо своє майбутнє, дружину, чоловіка, дітей, старість, роботу… Це щось страшне чи добре. Яким день бачимо, то, скоріш за все, він таким і буде. Святе Письмо говорить про те, що віра є впевненість у тому чого очікуємо (Євр. 11.1). Що ми очікуємо або віримо? Те, що боїмося не дасть нам спокійно жити. Тому перемагай, не бійся, із Богом все можливе – це ті слова, які ми маємо собі говорити, коли нам кажуть: «В тебе нічого не буде і не вийде, в України нема майбутнє»… Перемагай страх розпочати нову справу, завести нове знайомство, нових друзів, спитати те, що тебе цікавить… Пам’ятаймо: головне, що Бог каже, а не люди.
Поділися в групі своїми страхами і мріями.
Вівторок. Тема: Мій ідеал Ісус
«І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ. І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один. Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний. О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем. Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. «То привид!» - заговорили й закричали з переляку. Та Ісус тієї ж миті мовив до них: «Заспокойтесь, - це я, не страхайтеся!». Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: «Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!». «Підійди!» - сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса; але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: «Господи, рятуй мене!». Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: «Маловіре; чого засумнівався?». І як увійшли до човна, вітер ущух. А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: «Ти істинно - Син Божий!» (Мт.14.22-33).
Бери приклад із переможців. Коли Петро бачив Христа перед собою, то йшов по воді. Пішов, бо побачив, як Христос іде. Сам до того не додумався б.
Переможці мотивують нас розвиватися та іти далі. Петро відвернув погляд від Христа і став потопати. Далі Ісус дає йому руку і вони удвох по воді прийшли у човен. Нам подобається мати приклад для наслідування. Так для хлопчиків це якийсь супер герой, далі батько, якась успішна побожна людина. Одна давня приповідка говорить, що слова навчають, а приклад потягає. Нам легше розвиватися, коли маємо гідний приклад. Навіть предмети легше вивчаємо, коли їх викладає цікавий вчитель. І тут питання не в матеріальній базі, а в особі вчителя та його подачі. Хочеш одружитися, то бери приклад із добрих сімей, водити машину вчися в кращих водіїв. Читаймо про успішних людей, які перебороли свій страх, мали труднощі та ішли за своєю мрією і заплатили дуже велику ціну за свою перемогу. Берімо приклад із людей, які боролися за віру, власну сім’ю, чоловіка, жінку… Не все так погано і страшно, як видаєть на перший погляд. Маймо гарні і достойні приклади життя людей і самі даваймо такий приклад віри та життя у вірі.
Одного юнака постійно переслідували розчарування. Він розчаровувався в людях із яких брав приклад. В момент такого розчарування він випадково зустрівся поглядом із розп’ятим Ісусом на хресті. Тоді він зрозумів, що знайшов приклад для наслідування в якому ніколи не розчарується.
Який приклад подаю я людям у своєму житті (вдома, на роботі, відпочинку,всюди)?
Хто є добрим прикладом для мене? Розкажи про їх життя та чим їх життя тебе підтримало і надихнуло?
Чи готові ми брати приклад із Ісуса Христа та Його служіння Богу і людям?
Середа. Тема: Працьовитість
«І немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно. Одному він дав п'ять талантів, другому - два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від'їхав. Той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п'ять талантів. Так само і той, що взяв два, також: придбав два других. А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого. По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок. Приступив той, що узяв був п'ять талантів, і приніс других п'ять талантів: Мій пане, - каже, - ти мені дав п'ять талантів, - ось я придбав других п'ять талантів. Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого. Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: Пане; два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав. Сказав до нього пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана. Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав. Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він - маєш твоє. Озвався його пан і каже до нього: Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав. Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками. Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять. Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має. А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів» (Мт.25.14-30).
Більшість із нас, мабуть, чули притчу про таланти. Ми розуміємо, що під талантом слід уважати певну грошову одиницю. Але сьогодні погляньмо на талант, як на вміння, здатність, хист щось робити. Кожна людина має свій талант від Бога. Часто можна почути нарікання, що людина має стажу тридцять років, знає три мови, історію, географію та отримує мізерну пенсію. Але погляньмо на цю ситуацію, як на благословення, а не проблему. Напишіть в газету оголошення про досвід вашої роботи, знання та запропонуйте послуги репетитора. Це ваш капітал, талант. Отож, пізнаймо свій талант, дар від Бога. Це також означає, що для старту власної справи, бізнесу нам треба не гроші, а талант.
Звернімо увагу на ще одну цитату із Біблії. «Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; краще набути розум, аніж срібло» (Прип. 16.16). Коли ми пізнали свій талант, то нам треба розум і мудрість, щоб ним користуватися. Апостол Яків говорить, що можна в Бога просити мудрості: «Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.» (Як. 1.5). Один юнак із м. Вишневе зробив велосипед із дерева. На даний момент вартість велосипеда сягає 3000 євро. Дошку за 300 гривень може кожен купити, але зробити із неї велосипед за 3000 євро треба мати талант, розум і мудрість. Тому свій талант треба розвивати через навчання, спілкування з іншими людьми, саморозвиток…
«Рука ледача робить бідним; збагачує - рука старанних»(Прип.10.4). Отож, ми говорили про талант, розум і мудрість. Тут додамо ще два слова: лінивство і старанність. Навіть надзвичайно талановита людина через лінивство може стати бідною і нещасливою, коли не розвиватиме свого таланту, не здобуватиме нових знань і не покращуватиме своїх вмінь. Людина ж старанна і не така талановита своєю старанністю і працьовитістю може здобути чимало. Проте, якщо твоя робота, талант, праця відвели тебе в сторону і забрали в тебе час на церкву, сім’ю, молитву, то це грошолюбство, як те, що відвертає від віри. Тут не важливо скільки ми заробляємо 1000 грн чи 100 000 грн.
Що із прочитаного вас вразило?
Четвер. Тема: Шукай добро, роби добро
«А ви, брати, не втомлюйтеся добро чинити» (ІІ Сол.3.13). Ці слова звернені до всіх нас. Апостол Павло хоче, щоб ми не втомлювалися добро робити, навіть тоді, коли людина того не заслуговує, не оцінить, висміє. Маємо робити добро і не зневірюватися, незважаючи на те, що воно може бути не вигідне для нас. Адже Ісус навчає, що «усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших - ви мені зробили» (Мт. 25.40). Це означає, що роблячи добро людині ми робимо його для нашого Спасителя. Спробуємо дати відповідь на запитання: чому, де і як робити добро?
Чому? Напевно, ми чули: «Нехай інші служать чи роблять добро! Чому знову я?!». Апостол Павло так пише до ефесян: «Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили» (Еф. 2.10). Ми можемо сказати, що від нас нічого не залежить і нічого не можемо зробити. Але насправді це не так. Хоча б щось ми можемо зробити. Стараймося зробити все можливе, а неможливе залишімо Богу. Із маленьких добрих справ виростають великі. Тому не дивімося на інших, а просто робімо маленьке добро щодня, при цьому не шукаючи власної користі.
Де? Вдома, на роботі, Церкві – всюди. Роблячи добро відчуємо мир і радість. Тому носімо тягарі один одних, пошаною одне одного випереджаймо.
Як? Не втомлюючися, тобто постійно. І нехай ніякі обставини чи люди не стануть нам заваді у робленні добра. Робімо те, що можемо, а Бог зробить те, що не можемо.
На завершення пригадаймо слова Христа: «Я милосердя хочу, а не жертви» (Мт. 12.7).
П’ятниця. Тема: Божа турбота або добра рука
Коли ми читаємо Біблію, то можемо побачити, як Бог оберігає окремих людей або, навіть, і цілий народ. Так, наприклад, Бог опікувався ізраїльським народом у пустині після виходу із єгипетської неволі. У пустині Ізраїль почав нарікати, що у Єгипті він мав що їсти та пити, а тут не має і помре. Мойсей говорив про ці потреби народу із Богом. Бог у відповідь сказав: «А хіба рука Господня вкоротилась?» (Чис. 11.23). Після цих слів народ у пустині міг насититися манною і м’ясом, які послав сам Бог. Так Бог годував та оберігав вибраний народ протягом 40 років.
В пророка Ісаї читаємо такі слова Бога: «Глянь! Я записав тебе в себе на долонях» (Іс. 49.16). Коли хочемо не забути про якусь справу, то часто пишемо її в себе на долонях, щоб постійно мати перед очима і не забути про неї. Так само і Бог (антропоморфізм). «Рука Господня не закоротка, щоб рятувати, і вухо його не глухе, щоб чути» (Іс.59.1).
Розкажіть приклади, коли ви розуміли, що Бог вами опікується.
Розкажіть приклади, коли ви самі опікалися, допомагали. Можливо, це було вам не приємним?
Розкажіть як інші люди вами опікувалися.
Субота. Тема: На завершення
Я дякую, я навчився я зрозумів я хотів би.
Інформаційний путівник прощі. Читайте далі...
|
