Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Наша статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » 2018 » Листопад » 28 » Різдвяний піст - час вдячності і час жертовності
08:48
Різдвяний піст - час вдячності і час жертовності

Різдвяний піст – час тиші, який приготовляє до зустрічі з Ісусом

  28 листопада розпочався Різдвяний піст. Для чого піст перед Різдвом? Цей піст, як час призадуми, запрошує нас розважити: чого ми чекаємо, а вірніше, Кого ми чекаємо? Цей піст – час тиші, у якій кожен повинен зрозуміти, що таке радість зустрічі з Ісусом. Очікування народження дитини завжди є радісним. А тут ще більше, це Дитя - сам Бог, який йде до нас на зустріч. Ісус прийшов у тиші ночі, поза містом, яке відкинуло його. Вдивімося пильніше у своє оточення, у свої звички, бажання, щоб за гучним "комерційним різдвом", біганиною за дарунками, розгледіти справжнє Різдво та  духовно підготовленим зустріти Того, хто прийшов з небес заради мене, тебе, нас усіх... Бога предвічного, що народився у вертепі.

   Різдвяний піст - час вдячності і час жертовності. Час милосердя - через вчинки, слова, молитви. Це час шукати Господа у своєму житті, постійно запитувати себе: чи у труднощах і турботі я не втратив Його, чи бачу Його світло, йду за Ним? Чи вмію я радіти Спасителю? Дарувати цю радість іншим? 

   Зараз коли переживаємо війну, несправедливість, кличмо голосно Ісуса: "Прийди, Господи, у ту дійсність, в якій ми живемо, у смуток, в якому ми є, – ми Тебе очікуємо, ми тебе виглядаємо…Знайдімо час у тиші і подумаймо про тих людей, які страждають від війни, про наших військових, які захищають нас, жертвуючи життя. Тоді ми зрозуміємо безцінну жертву Ісуса Христа. І прийдемо до потреби вдячності тим людям за наше мирне життя, Ісусові Христтові - за дар життя. Бачите, як важливо зупинитися і побути у Передрізвяній тиші. Тому просімо: – Господи, витиш мене, дай зустріти Тебе!

„Милості хочу, а не жертви" (Мт. 9, 13)    Різдвяний піст, як і інші пости, є прекрасним, благословенним часом для кожного, щоб ми могли глибше загнятути у своє серце.  Заглянути, щоби очистити його від бруду гріха і пороків, відкрити двері нашої душі, щоб Бог, який нас любить, міг заново поселитись і мешкати в нас. Піст дає можливість усвідомити, що невпинно маємо потребу в очищенні і що при розсіяності життя завжди треба прагнути нам постом і милостинею викорінювати гріх, який примножується тлінністю тіла та нечистотою бажань" (Папа Римський Лев Великий).

Через покаяння, піст, молитву і милостиню, яка виражається в любові до ближнього, ми уподібнюємося до нашого Спасителя Ісуса Христа. За св. Симеоном Солунським, "піст Різдвяної Чотиридесятниці зображує піст Мойсея, який, постивши сорок днів і сорок ночей, отримав на кам’яних скрижалях написані слова Божі. А ми, постячи сорок днів, споглядаємо і приймаємо живе слово від Діви, написане не на камені, але втілене і народжене, і долучаємося до Його Божественного тіла”.

Різдвяний піст дає нам можливість виявити Богові подяку за всі дари, якими Він нас обдарував і обдаровує, та проявити свою любов до ближнього, до потребуючого і до самого Бога. Христос бо говорить до нас: „Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших - ви Мені зробили" (Мт. 25, 40). Папа Лев Великий наголошує: "Як Господь винагородив нас плодами землі, так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних”. Через правдиву милостиню і щедрість до бідних, які полягають в тому, "щоб не знала лівиця, що чинить правиця" (стихира з другої неділі Великого Посту), ми очищуємося від самолюбства і удосконалюємося в любові до ближнього, що одночасно означає і в любові до Бога.

Любов до Бога є неможлива без покаяння, сенсом якого є, як каже прп. Ісаак Сирійський, „полишення колишнього і печаль над учиненим, а також серце скрушене й упокорене". Через наше покаяння радіє все небо, бо „покаяння - празник Богові; Євангеліє каже, що Бог радіє більше з одного грішника, що кається, ніж з дев'яноста дев'ятьох праведників, що їм не треба покаяння (Лк. 15, 7). "Каяття, влаштовуючи празник Богові, саме небо закликає на бенкет. Ангели радіють, коли покаяння запрошує їх на гостину. Всі чини небесні ликують, бо звеселяються покаянням" (преп. Єфрем Сирійський).

Щоб зрозуміти глибину і суть посту, кожний з нас мусить цілковито зануритись в молитву, бо тільки в молитві, в тісному особистому зв’язку з Богом піст стає не тягарем, а насолодою і перетворює нас в нову людину, в людину світла, любові і добра. Св. Василій Великий говорить: „Піст заносить молитву до неба, стає для неї крилами до лету вгору. Піст - приріст домів, мати здоров'я, вихователь молоді, окраса старців, добрий супутник, вірний друг дому для подружжя". Піст є тим часом коли ми можемо себе в особливий спосіб присвятити Богові, бо „якщо ми не можемо віддати Богові все своє життя, то присвятімо Йому безроздільно хоча б періоди постів - посилимо молитву, помножимо милосердя, приборкаємо пристрасті, примиримося з ворогами" (о. Олександр Єльчанінов).

Піст є чимось глибшим, ніж утриманням себе від їжі. Св. Іван Золотоуст про це говорить: „Хто обмежує піст одним утриманням від їжі, той дуже безчестить його. Не одні уста повинні поститися, - ні, нехай постять і око, і слух, і руки, і ноги, і все наше тіло". Він також навчає нас, яким має бути правдивий піст: „Помиляється той, хто вважає, що піст - лише в утриманні від їжі. Істинний піст є віддалення від зла, приборкання язика, відкладення гніву, приборкання похоті, припинення наклепу, обману і клятвопорушень".

А преп. Єфрем Сирійський, роз’яснюючи піст, говорить: ”Краще їсти у Господі й дякувати Господу, ніж не їсти й осуджувати ближнього".

Звичайно, певна відмова від їжі повинна нас також супроводжувати під час посту. Це повинно відбуватись в такий спосіб, щоб піст був для нас „не голодом, а певним відстороненням від їжі, не неминучим покаранням, а добровільним утриманням, не рабською необхідністю, а вільним мудруванням” (прп. Ісаак Сирійський).

Св. Іван Золотоустий, заохочуючи нас до посту, каже: „Почувши про піст, не лякайтесь його як страшного начальника - він страшний не для нас, а для демонів".

Нехай благодатний час Різдвяного посту допоможе нам приготувати наші серця до народження в них нашого люблячого Бога, Ісуса Христа. Щоб через це приготування Христос міг у спокої, у теплі і огорнений нашою любов’ю наново народитися для нас і в нас, та щоб ми з радістю і гідністю могли заспівати під час Різдва: „З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог. Почуйте всі аж до краю землі: Бо з нами Бог" (Велике Повечір’я).                                                                                     

РОЗВАЖМО У РІЗДНЯНИЙ ПІСТ:

 

Наростаюче очікування

 http://palomnyk.at.ua/publ/dukhovni_nauki/dukhovne_slovo/narostajuche_ochikuvannja/3-1-0-293

 Спільна молитва

 http://palomnyk.at.ua/publ/dukhovni_nauki/dukhovne_slovo/spilna_molitva/3-1-0-299

 За світлом зірки

 http://palomnyk.at.ua/publ/dukhovni_nauki/dukhovne_slovo/za_svitlom_zirki/3-1-0-300

 Дар життя

 http://palomnyk.at.ua/publ/dukhovni_nauki/dukhovne_slovo/dar_zhittja/3-1-0-298

 Підготовка до Різдва Христового спонукає нас задуматися над дарами, які принесемо Ісусові, – єпископи УГКЦ в США

 http://palomnyk.at.ua/publ/dukhovni_nauki/dukhovne_slovo/pidgotovka_do_rizdva_khristovogo_sponukae_nas_zadumatisja_nad_darami_jaki_prinesemo_isusovi_episkopi_ugkc_v_ssha/3-1-0-292

Духовні провідники різдвяного посту

Біблійні читання особливим чином вказують на три постаті, які можна назвати духовними провідниками різдвяного посту. Це — пророк Ісайя, Йоан Хреститель та Марія, Мати Господа. Їхні слова та приклад життя є для нас моделлю очікування приходу Ісуса Христа. 

Ісая.

Живучи задовго до народження Ісуса, він звіщає прихід Месії Визволителя. Цей Месія виконає до кінця Божий план спасіння. Він народиться з Діви; буде Еммануїлом, тобто Богом-з-нами (Іс 7, 14); вистраждає великі муки (Іс 42, 1-4; 49, 1-16), але і воскресне з мертвих (Іс 53, 11-12).

Отже, можна сказати, що Ісая — це «пророк-євангелист», що звіщає прихід Месії на землю. Царський князь установить своє Царство миру і справедливості. Через свої видіння Ісайя наближує нам красу цього царства, глибину та велич Божих дарів, що їх принесе Еммануїл, Бог-з-нами, який має народитись з Діви. Саме на Еммануїлові спочине Святий Дух, щоб звіщати спасіння убогим, щоб витерти сльози з кожного обличчя та потішити свій народ, даючи міць, надію тим, хто вирішив розділити Його шлях.

Йоан Хреститель.

 Йоан Хреститель є Предтечею Ісуса Христа. Предтеча. Це особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших. Йоан своїм народженням, проповіддю та мученицькою смертю приготував вибраний народ до зустрічі з Месією, обіцяним Богом Спасителем. Особа Йоана Предтечі є дороговказом, який веде до Ісуса. Уже саме його народження стало пророцтвом приходу Месії: «А ти, дитино, пророком Всевишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати Йому дорогу» (Лк 1, 76-77). Проповідь Йоана звіщала, що Месія вже близько, Він — уже серед нас, тому треба приготувати Йому серця через покаяння в гріхах і навернення. У силі Божого Духа Предтеча звіщав, що надходить час Нового Завіту з Богом, котрий Він укладе за посередництвом Христа; надходить час, коли зійде Святий Дух на відпущення гріхів; звіщав, що Бог наново обдарує свій народ любов’ю Нареченого. Мученицька смерть Йоана провістить смерть Ісуса, Агнця Божого, на хресті. Так про це говорить сам Христос: «Учні його тоді спитали його: "Чому то книжники кажуть, що спершу Ілля має прибути?” Він відповів їм: "Ілля прийде й усе приведе до ладу. Проте, кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони його не впізнали, а вчинили з ним, що хотіли. Так і Син Людський має від них постраждати”. І збагнули тоді учні, що він їм говорив про Йоана Хрестителя» (Мт 17, 10-13). 

Марія.

Різдвяний піст особливим чином єднає кожного з нас з очікуванням Марії, Матері Ісуса, на народження Христа. У цьому Богородиця є особливим провідником. Адже Вона є новою Євою. Святий Іриней навчав: "Єва, спокушена сатаною, не послухалась Божого слова і відокремила себе і весь людський рід від Бога; натомість Марія, нова Єва, підлегла ангельському благовіщенню, послухалась Божого слова та заслужила носити у своєму лоні Божого Сина. Таким чином, Діва Марія стала заступницею діви Єви”. Вона є також і нашою заступницею.

Під час посту ми намагаємось особливим чином наслідувати Богородицю, Її віру, надію і любов до Христа. "Блаженна ти, яка повірила” (Лк 1, 45). Але блаженні також і ви, що почули і повірили: кожна душа, що вірує, зачинає і родить Слово Боже (...). Хоча є одна Мати Христова по плоті, проте по вірі Христос є плодом багатьох, адже кожна душа отримує Слово Бога, щоб, непорочна та вільна від вад, стерегла своєї чистоти непорочною поведінкою. Душа, що так себе веде, величає Господа так, як душа Марії, і її дух величає Бога Спаса”, — вчив св. Амвросій.

 

Переглядів: 38 | Додав(ла): Оксана | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Пошук
Прочанські вітання
[03.12.2018]
Наші вітання Хим'як Оксані з міста Стебника (0)
[02.12.2018]
Анастасії Антонівні Борис - 5 років! Вітаємо! (0)
[30.11.2018]
Вітаємо Любу Долинчук з Болоньї з народинами (0)
Нові статті
[09.10.2018]
Як Господня наречена (0)
[15.07.2018]
Розклад богослужінь та молитовних намірень на прощі "Самбір-Зарваниця" 3-12 сенрпня 2018 р.Б. (0)
Свідчення
[14.08.2018][Враження]
На прощі всі купались у Божій любові (0)
[09.08.2018][Враження]
Ті, що йдуть (0)
[09.08.2018][Враження]
Із Самбора у Зарваницю (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2018