У Реколекційному домі, що у м. Дрогобичі, 22 березня 2015 року Божого завершилися триденні Великопосні реколекції для представників Спільноти родин мігрантів, координаторів та учасників десятиденної пішої прощі «Самбір-Зарваниця», які прибули з Львівської, Івано-Франківської та Вінницької областей. Реколекційні науки, як і в цілому духовну мандрівку Великим постом через скайп-розважання над Святим Письмом, провадив отець Антон Борис, священик з Київської архієпархії УГКЦ і духовний провідник прощі «Самбір-Зарваниця».

   У Великий піст Церква закликає мирян до витишення та слухання Бога. Однак, у цьому суєтному світі не просто зосередитися на слуханні. Тому Великопостні реколекції – добра пропозиція для загнаної душі. Три дні, сповнені тишею, науками, молитовною розмовою та слуханням – найкращий подарунок, який можна зробити собі. В часі духовної онови на першоплані біля Господа – я і моє: Яке місце у моєму житті займає Господь? Скільки часу я приділяю Йому? Коли звертаюся до Господа? Як розмовляю із Ним? Коли дякую? Чи слухаю Його? Чи бачу Його діяння, які отримую від людей. Чи бачу у ближньому Господа?...

У пастирському посланні Блаженнішого Святослава на Великий піст 2015 року читаємо: «Наше ставлення до Бога ми, християни, називаємо вірою. Живучи в повній довірі до Бога та досвідчуючи Його діяльну присутність у нашому житті через молитву, ми знаходимо в Ньому джерело надії – стаємо сильні Його силою та відроджуємося в Його любові. Жити з вірою в Бога – означає постійно оновлюватися…»

   Власне така «духовна реформа-оновлення» тісно переплелася з темою реколекцій – «Бог хоче, щоб ти Його побачив». «…серце чисте» і «дух сокрушений» - це важливі умови для того, щоб побачити, відчути писутність Бога у своєму житті наголосив отець-реколектант. «І доки ця ледача юрба нарікатиме на мене? Чув я нарікання синів Ізраїля, що ними докоряють мені… зроблю з вами так, як ви наговорили в мої вуха…» (Чис. 14, 27-28). Цими словами о. Антон ніби пригадав учасникам, що Святе Письмо – книга для всіх часів, і те, що в ній описане, стосується і наших днів. «Чув я нарікання…» - хіба це не про нас, тієї частини українців, яка про війну знає тільки зі ЗМІ і безкінечно нарікає, бо влада не проводить реформ, піднімає ціни і т. д… Підсумок напрошується сам – маємо так молитися, щоб наші слова перепрошення і благання перемогли оте шамрання, бо «зроблю з вами так, як ви наговорили в мої вуха» говорить Господь. Більшість учасників реколекцій були особи, задіяні в організації пішої прощі і в одній з наук о. Антон звернув увагу на дію спокуси «…коли ти Син Божий…» = «коли ти організатор прощі,… тобі належиться», мова йде про якісь привілегії. Для лідерів спільноти дуже важливо пам’ятати, що «все, що ви зробили одному з найменших братів ваших, мені зробили» (Мт. 25,40).

   «Ми є родина…» – співається в одній з улюблених прочанських пісень. І, як підтвердження цих слів, було вітання з днем народження для учасниці з Козятина, Вінницької області, Федорук Олени. Немає бо значення чи ти дев’ять років у паломницькій спільноті, чи два дні, всі ми діти Єдиного Бога і паломники до Його вічних осель.

 Духовне наповнення трьох днів великопосної обнови можна назвати днями слухання – «Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!» (Мт. 11,15). Реколекційна програма уплітала тишу зі слуханням Божого Слова з щедрих євангельських джерел та слухання Бога у собі, слухання простих і водночас несподіваних Божих істин, якими просяк час духовних мандрів.

   Несподіванкою стала тема праці в групі. Отець запропонував  розважити над «Гімном любові» 1Кор. 13, 4-8, де слово любов треба було замінити своїм ім’ям. Для багатьох було цікаво глянути настільки «моє Я» відповідає тому, що каже апостол Павло.

   Дуже зворушливою була зустріч «учителя і учня». Недільну Літургію учасники реколекцій мали у храмі Різдва Йоана Хрестителя, де парохом отець Мирон Бендик, ректор ДДС. Свого часу о. Антон Борис закінчив Дрогобицьку духовну семінарію.

   Все співсприяло для учасників реколекцій: березневе пробудження природи, вміння священика-реколектанта, місце перебування і обстановка, новостворена слухацька родина.

Умиротворення приносили вранішні і вечірні молитви, Святі Літургії (в суботу – в церкві Св. мцц. Віри, Надії, Любові і Софії УГКЦ, а у неділю – Різдва Йоана Хрестителя), Вечірня, Акафіст до страстей Христових, години реколекційних наук, праця та розважання у групах, сповіді, духовні спілкування та запитання до духівника, приватні молитви, години тиші і роздумувань, духовні читання, молитви намірень, улюблені пісні.

   Які вони дні слухання? Дуже виразні. Час видовжився, кожна хвилина стала благодатною і насиченою. Це відчув кожен учасник реколекцій. Став дуже помітний контраст, коли у життєвій суєті час буквально втікає з-під ніг, тут у витишенні він оживлявся, наповнювався. Ставали помітними переміни, зацікавлення та одкровення слухачів, уважність та радісність подорожування Великим постом.

   Сучасний і затишний Реколекційний дім, де відбувалися духовні великопосні вправи паломників, знаходиться у намоленому місці колишнього монастиря капуцинів, адміністратором центру є о. Олег Турків – в недавньому паломник прощі «Самбір-Зарваниця». До організації реколецій прислужилися лідери-дрогобичани Галина Заячкевич та Людмили Пушкар.

Подякою Богу, отцю-реколектанту Антону Борису, організаторам прощі та кожному, хто став найближчою родиною у триденній мандрівці Великим постом завершилося духовне слухання, яке тривало з 20 по 22 березня.

   Благослови Боже, щоб те, що почули вуха, сокрушило дух та сотворило серце чисте у кожному з нас…  

Учасниці реколекцій Оксана Пронюк та Галина Заячкевич

Програма Великопосних реколекцій

ВЕЛИКОПОСНІ РЕКОЛЕКЦІЇ

20 – 22  березня 2015 р.Б.

Реколектант о. Антон Борис

 «БОГ ХОЧЕ, ЩОБ ТИ ЙОГО ПОБАЧИВ»

20 березня (п’ятниця)

16.00 – реєстрація – розселення;  

17.30 – Акафіст до страстей Христових;

       18.15 – вечеря;19.30 – вступна наука (початок  реколекцій) – тиша до нічних чувань;

21.00 – Нічні чування (у конференц-залі).

24.00 – відхід до сну.

21 березня (субота)

       6.20 – вставання// тиша;

       6.45 – зустріч у конференц-залі.

Ранішні молитви (з Путівника паломника);

7.10 – вихід до храму св. мцц. Віри, Надії, Любові, Софії.

       7.30 – Літургія;

       9.00 – сніданок;

      10.00 – І реколекційна наука - тиша;

      11.15 – праця в групах;12.00 – Сповідь/індивідуальні зустрічі, духовне читання,                               тиша;

       13.30 – обід;

       15.30 – ІІ реколекційна наука – тиша;

       17.00 – Вечірня (у храмі св. мцц. Віри, Надії, Любові, Софії);

       18.00 – вечеря;

       19.00 – ІІІ реколекційна наука – тиша;

       20.30 – Сповідь/індивідуальні зустрічі, духовне читання, приватні молитви;

      21.30 – зустріч у конференц-залі.

 Вечірні молитви (з Путівника паломника),  приватні молитви, тиша;         

       22.30 – відхід до сну.

22 березня (неділя)

       6.30 – вставання// тиша;

       7.00 – зустріч у конференц-залі.

Ранішні молитви (з Путівника паломника);

      7.30 – вихід до храму Різдва Йоана Хрестителя;

      8.00 – Літургія;

      11.30 – обід;

      12.30 – завершальна зустріч.

Робоча зустріч по підготовці пішої прощі 2015 р.Б.