…Особливо цікавими є останні рядки поетичної сповіді: “За рік − нема з чим повертатись, а потім вже − нема до кого”. Це − прислів’я, що стало чи не найпопулярнішим у колі українських заробітчан. Лаконізм його форми контрастує з трагізмом сконцентрованого, згорнутого типового сюжету, який “проживають” майже всі, хто приїхав на заробітки: за рік роботи на чужині заробітчани заледве спроможні віддати борги, що позичали на візу та дорогу. Перший рік − це найважче випробування для трудового мігранта: відсутність легального статусу, чорний ринок праці, натомість “легальний” український рекет у південних регіонах, обмежена комунікація, фінансова скрута, економія навіть на дзвінках додому, ізольованість, десоціалізація, і як наслідок − психологічні та навіть психічні проблеми. Тих же, хто витримує перший рік, легалізує свій статус і починає заробляти, у наступні роки чекає нове випробування − сімейні проблеми. З болем пишуть заробітчанки, що їх “забувають” на Батьківщині навіть найрідніші люди, натомість користуються грішми, що вони так тяжко заробляють... Читайте далі...
Перед тобою, читачу, збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі", яка вийшла у 2010 році в видавництві "СІМИК" м. Івано-Франківськ. Шістетеро жінок-заробітчанок, які працюють в італійському місті Болонья представляють нам свою творчість: Любов Камінська (Львів), Алла Резнік (Кривий Ріг), Оксана Семотюк (Снятинщина), Олена Школина (Донецьк), Стефанія Ярич (Долинщина), Ольга Струтинська (Калушчина). Автор передмови та художник-ілюстратор Богдан Пилипів з Рожнятова, редактор Йосип Карпів з Тисмениччини. "Наша книжка народилася зі сліз і болю за покинутими родинами і настальгії за Батьківщиною, а ще як порятунок від нестерпного тягара чужини. Коли закована неволею душа виривалася і летіла до рідного краю журавлем. Тоді і писалися вірші", – діляться наболілим автори.
"Заробітчанка. Мати. Рятівниця. Берегиня.
Тільки черства особистість не розгледить тої величі сили, нескінченності духу, наполегливості, небаченого терпіння, віри і одержимості. хочете збагнути сутність матері-заробітчанки, зрозуміти до кінця весь трагізм масових поневірянь, заробітчанських митарств на чужих шляхах, усвідомити корінь зла, який виколисує руйнівне для нашого суспільства явище, яке стрирає до безликості і знищує основу основ – християнську родину? Погортайте сторінки заробітчанської поезії..." - пише у передмові Богдан Пилипів, член національної Спілки журналістів України. Читайте далі...
У 2005 році в Римі вийшов у світ І том Антології творчості заробітчан "Світло на чужих стежках", в який увійшли вірші та проби пера близько двох сотень авторів. За таку кропітку роботу, зібрати та впорядкувати вірші заробітчан, котрі працюють по всій Італії, взялася творча команда редакції християнського журналу "До Світла" з головним редактором отцем Василем Поточняком. Опрацьовували, коригували, готували до друку журналісти Богдан Пилипів, Лідія Дукас, тоді ще брат, а зараз отець Василь Чудійович. Це далеко не повний перелік помічників, про всіх, хто приклався до роботи можна прочитати у вступному слові до збірника "Слово до читача" о. Василя Поточняка. Читайте далі...
Ти став учасником XVІМіжнародної прощі родин мігрантів з Самбора у Зарваницю. Це унікальна проща, яка молитовно об‘єднує всіх українців, розсіяних по світах новітньою еміграцією. Прощу започаткував світлої пам‘яті отець Василь Поточняк (09.07.1979–15.04.2015) і був багаторічним організатором та духовним провідником. Співорганізатором та духівником прощі "Самбір-Зарваниця" (2006-2013, 2015 рр.) був о. Ігор Козанкевич, директор БФ “Карітас” СДЄ УГКЦ. Проща відбувається під патронатом Пасторально-міграційного відділу УГКЦ. У 2014 та з 2016 року духовним провідником прощі є отець Антон Борис, священник Київської архієпархії УГКЦ...Читайте далі...
Відбулася зустріч голови ПМВ УГКЦ владики Степана Суса з оргкомітетом прощі "Самбір-Зарвепниця"
16 липня 2021 року Божого у реколекційному дому "Самарянин" міста Дрогобича відбулася робоча зустріч голови Пасторально-міграціїного відділу УГКЦ Степана Суса з координаторами Міжнародної пішої прощі родин мігрантів з Самбора у Зарваницю. Обговорено основні організаційні питання прощі та узгоджено програму прощі, яка цього року, в зв'язку з пандемією, відбуватиметься частково у режимі онлайн. Духовним опікуном прощі буде отець Антон Борис, священник Київської архиєпархії УГКЦ (парохія у м. Козятин), керівником прощі Людмила Пушкар з міста Дрогобича...Читайте далі...
«Пієта» виконала своє покликання. Івано-Франківська спільнота колишніх українських трудових мігрантів Італії відзначила своє 15-річчя й… оголосила про саморозпуск
28 червня минуло 15 років від часу заснування в Івано-Франківську першого і єдиного тоді в Україні згромадження колишніх заробітчан Італії – спільноти «Пієта». Сьогодні, після значного періоду своєї праці у контексті проблем української трудової міграції, співзасновники спільноти Оксана Пронюк-Кузьма, Ольга Шкляр та автор цих рядків повідомляють про її саморозпуск...
Оксана Пронюк-Кузьма – педагог Клубовецької ЗОШ І-ІІІ ст., Ольга Шкляр – бухгалтер 63-го Котельно-зварювального заводу в Івано-Франківську, Ігор Лазоришин – журналіст «Галичини»... Їх поєднали трудові стежки в італійському місті Болоньї під час «четвертої хвилі» української міграції, а також духовна наука пасторального координатора українців греко-католиків Апостольської візитатури УГКЦ в Італії світлої пам’яті о. Василя Поточняка і велике бажання після повернення в Україну не загубитися, а допомогти таким, як вони, адаптуватися до нових суспільних реалій. Читайте далі...
Наше християнське вітання — Слава Ісусу Христу! Його чує весь створений Богом Всесвіт. І серед мільярдів ангельських голосів Господь обов'язково його впізнає, зрадіє, усміхнеться. «Слава Ісусу Христу!» Ці слова були на устах християн, коли вони мученицькою смертю вмирали за Христову Церкву. Ці слова зігрівали душі й серця наших ув'язнених священиків у далеких холодних сибірських тюрмах. Від цих слів християнського вітання засльозяться очі у наших стареньких бабусь і дідусів, коли ми відвідаємо їх у вихідні. Цими словами ми, християни, маємо обдаровувати одне одного у листівках, які так полюбляємо надсилати друзям у смартфонах. Пропонуємо Вам скористуватися розробленими нами листівками, чи створіть свої. Але обов'язково чиніть прославу Богу, а він прославить і охоронить вас. Зазвичай, як вітаємося, так і живемо. Читайте далі...
«Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я - Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю» (Іс. 41,10).
Чи не спадають нам на думку батьки, які міцно тримають своїх дітей за руку, щоб ті не спіткнулися і не впали. Це слово в Біблії лунає 365 разів. Бог говорить це слово не прoсто так. Він знає, що треба людині і чим диявол атакує людину. Кожна людина знає, що таке страх: а що якщо… мене звільнять, в мене нічого не вийде, після прощі повернуся до попереднього життя…
Страх – це те, що паралізує, не дає людині розвиватися, рухатися вперед, здорово мислити та оцінювати ситуацію, це те, що руйнує відносини, вселяє недовіру. Саме тому Господь говорить: «Не бійся, бо я з тобою». Сам Бог є з нами: «Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?» (Рм. 8,31)... Читайте далі...