Головна | Каталог свідчень | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Наша історія
Міні-вісточки
Друзі пропонують
Категорії розділу
Навернення [6]
Оздоровлення [11]
Інше чудо [10]
Враження [55]
Подяка [19]
Прохання [24]
Наша статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Свідчення » Враження

Я дійду,дійду до Тебе, Боже мій!
15.08.2017, 08:27

Шлях життя в людей біжить крутовизною,
На вершині я бачу свою ціль.
І хоч часом сил бракує— то з Тобою,
Я дійду,дійду до Тебе, Боже мій!

Закінчилась XII міжнародна піша проща зі Самбора у Зарваницю родин мігрантів-заробітчан та всіх бажаючих 04- 13 серпня 2017 року Божого!!
Зі Самбора вийшло 312 прочан,до Зарваниці дійшло 372 прочанина! Наймолодшій прочанці було всьго лиш 1 рік і 2 місяця, а найстаршого вік був понад 80 років!! Слава Богу за все!
Це була мегакрута і дуже атмосферно-духовна проща.

   Відчуття не просто, що ти в сім'ї, але що ти потрапив у особливий прочанський світ, сповнений любові та невимовної радості !!! Це було не легко, але воно того вартує. Мозолі, побиті коліна,ангіна, палюче сонце під яким ідеш — оце все видається дріб'язком у порівнянні з молитвою,яка у особливий спосіб звучить у Зарваниці та тим благодатним миром,який відчувається фізично!!!

   Проща зі Самбора до Зарваниці була надзвичайно позитивною і залишила тільки приємні враження. В той же час ці моменти направду показували, яким є шлях до неба. Кожен прочанин старався чимось найменшим, але й послужитися одне одному. І як би не було боляче фізично не жалівся, а шукав підтримки у Бозі, ближніх та отців. (А останні завжди показували приклад радості та піднесеного духу у Бозі). Саме в такій єдності відчуваємо себе повноцінними християнами, адже не тільки віримо абстрактно, але й як казав наш дорогий о. Василь: «Найперше робимо віруючий крок молитвою, жертвою, терпінням».

   На прощі найбільш вразив один момент: я саме сіла, щоб трішки під'їхати за станом здоров'я, а інші набирали воду прочанам і хтось запитав у водія зеленого буса: «Чому Ви ідете і як Ви потрапили на прощу?»( узагальнено кажучи попросили розповісти особисту історію прощі), а він доторкнувся до прикріпленої над водійським дзеркалом, маленької фотокартки отця Василя і тримаючи руку на ній сказав: «Ось чому. Найперше Він. Я його відчуваю і знаю, що Він зараз біля мене» Особисто мене це дуже вразило і в той момент ми всі почали з вдячністю молитися за отця! Це надало сил іти далі і сповнило душу миром, а питати щось далі не було сенсу. Напевно в той момент кожен пригадав особисту історію зустрічі з о.Василем. Можу сказати, без жодного сумніву, що Він і надалі веде свою прощу до Неба!

Дякую всім і зокрема кожному за підтримку та теплі слова.
Це була моя перша піша проща, але точно не остання!!

Друзі, запрошую всіх долучатися до прощі і проводити активно час з користю для себе та своєї душі, адже Зарваницька Богородиця чекає на всіх!!

Аня ДОСЮК, Клубівці

Інформація з Фейсбуку

 

Категорія: Враження | Додав(ла): Оксана
Переглядів: 241 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[17.05.2018]
Вітаємо Ковбасюк Ірину зі Стебника з уродинами (0)
[17.05.2018]
Вітаємо паню Юстину Курчик з Дрогобича з народинами (0)
[16.05.2018]
Вітаємо брата Андрія Полиняка з уродинами (0)
Нові статті
[02.01.2018]
Українська поетеса з Іспанії презентувала заробітчанський альманах (0)
[11.12.2017]
Нове свято в УГКЦ (0)
Свідчення
[12.01.2018][Враження]
Як розпізнати Ірода? (0)
[10.01.2018][Подяка]
Лісоруби (притча-повчання) (0)
[10.01.2018][Інше чудо]
Два ангели (притча) (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2018