ПРОЩА "САМБІР - ЗАРВАНИЦЯ"
ВРАЖЕННЯ ПРО ПРОЩУ
Ця проща була для мене першою. Тут я зустріла велику благодать Бога мого, Батька мого. Так, зустрічаю Його кожного дня в щоденних молитвах, але на цій прощі я була з Ним цілиих 10 днів, без різних справ буденності, переживань. бог весь час допомагав мені, допомагав фічино і духовно.
Як же добре бути з Господом!!!
Коли після тяжкої дороги Отець Небесний нас благословить, дарує нам непоясниму радість, щастя. Хочу щоб не забували ми про ті хвилинки і завжди дякували Богу.
Оля
* * *
Дев’ята проща була досить організована. Сам маршрут прощу був для мене цікавим, йшли по асфальту, лугоми, лісами… Вдячний отцям за науки, особливо отцю Антону. На прощі відчував себе, як в небі.
Одне прохання. Якщо невеличка церква, то може б Святе Причастя священик в першу чергу причащав прочан, тих що на вулиці. Дякую.
* * *
Дякую Богу і організаторам прощі за дружню атмосферу, щирість, допомогу.
Дякую отцю Антону за науки. всім прочанам за спільну молитву, за підтримку, за нічні чування.
Дякую організаторам за укладену дорогу.
Дякую тим людям, які приймали нас на ночівлю і готували їжу.
Дякую за гарні пісні і натхнення.
Ірина, Стебник
* * *
Дітей треба бавити, але не контролювати. Зацікавлювати, а не обмежувати. Слово Боже говорити в цікавій ігровий спосіб. Несення образу чи спів – честь. Не кожен може підійти до мікрофону: 400 паломників йде, а ікона мандрує лише трохи часу, тому радійте, що вам випала така честь.
* * *
На прощі я перший раз. Мені дуже сподобався теплий прийом парафіян, познайомився з дуже гарними людьми, побував в дуже гарних святих місцях. На цій прощі я духовно збагатився. Дуже багато вражень у мене, словами це дуже тяжко передати. якщо дасть Бог дожити до наступного року, хотів би ще раз піти на прощу.
Володимир
* * *
Позитиви: молитва, пісні, катехизи і багато іншого
Негативи: брак патріотичної пісні, стрес-контроль з боку організаторів, брак історико-просвітницьких, культурних лекцій.
* * *
Слава Ісусу Христу!
Мене звати Наталія. І на такій прощі я перший раз. Я не знала, як це буде відбуватися. Отож повністю покладалася на волю Божу. всі ці дні склались для мене в одне коротесеньке прованське життя, і я знайшла себе в ньому.
Я відчула ніби якесь тепло і добро огорнуло мою душу, усе моє єство.
Я відчула, ніби молекули любові наповнили повітря.
Я зрозуміла, що до людей треба ставитися просто і приходити до них з любові.
Ба усмішок закарбувались у моїй пам’яті. Також сила молитви: коли ми йшли лісом в певних наміреннях, я відчула як якась енергія виходить з тіла, як починає паморочитися голова, а потім розум стає світлим, а серце легке…
Сльози на очах з’явилися, коли я почула, як били дзвони у Зарваниці. Коли зрозуміла – ось вона – мета, ми це зробили. Урок витривалості, співчуття, милосердя.
І особливо присутність Господа і Богородиці, відчуваємо у всьому: у людях, у природі. Ти знаєш, що ти не сам. Тоді зовсім нічого не страшно. «Хто проти нас, коли з нами Бог».
Наталя, група 23
* * *
Розумієш, що Богом давно написаний «сценарій», що ти йдеш по запланованих небом стежках, і падаєш там, де маєш встати, або підняти когось іншого слабшого від тебе.
Розумієш, що твого тут так мало, хіба неміч, а все Бог дає: годує, напуває, навіть ногу підіймає. Лишень йди. Бо це дорога спасіння…
І якщо Господь зажадав вирвати тебе з сірої буденності і заглибити в тишу, в молитву, в єдність дум і душ, то лиш заради того, що спасти тебе, бо ти по вуха в гріхах, у марноті, у лінивстві…
Але я ще цього всього не розумію. Мені здається, що це я обрав цей шлях (вирішив йти на прощу)… мені здається, що це мене так зустрічають і мені дзвонять величально дзвони, діти стелять квіти… мені здається, що я вартний спати в доброму ліжку, вимитися в душі, випити кави…
але ж ні! я лишень маю йти, аби спастися… а решту все не мені, то Богу – дяка і слава навіки! Амінь.
ВРАЖЕННЯ ПРО ПРОЩУ "САМБІР-ЗАРВАНИЦЯ"
Слово "важко" вчилася замінювати молитвою...Читайте далі...
Через труднощі і різні ситуації Господь відкривав для мене Свою волю...Читайте тут...
| 
