ПРОЩА СТРИЙ - КОХАВИНО 29-30 ЖОВТНЯ 2011 Р. Б.

Пасторально-місійний відділ УГКЦ

Референтура  в справах мігрантів та іммігрантів при Стрийської єпархії УГКЦ

Бф"Карітас" Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

НІЧНА ПІША ПРОЩА СТРИЙ – ГНІЗДИЧІВ (КОХАВИНО, монастир Св.Герарда)

     29-30 жовтня 2011 р.Б. в м. Стрию в церкві Всіх Святих Українського Народу (вул. Виговського, 8) відбулася зустріч мігрантів, їх родин та всіх людей доброї волі. У програмі зустрічі: мігрантська порадня та нічна піша проща до Гніздичева (Кохавино) Жидачівського району Львівської області.

ПРОГРАМА ЗУСТРІЧІ

Субота, 29 жовтня 2011 р.Б.

15.30 – реєстрація паломників в будинку духовної просвіти на території церкви Всіх Святих Українського Народу м. Стрий; 

16.00  –  робота в групах;

17.30 – Свята Літургія в церкві Всіх Святих Українського Народу;

19.00 – Похід до  катедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці м. Стрий;

19.30 – Молебень до Богородиці біля Чудотворного образу Ліської Богоматері;

20.00 - Вихід на нічну прощу Стрий - Гніздичів (Кохавино)

23.15 – зупинка в с. Ходовичі, праця в групах на тему: «Як навернути до Бога ближнього свого?»

Неділя, 30 жовтня 2011 р.Б.

04.00 – Свята Літургія в церкві Святої Покрови Божої Матері в Гніздичеві (Кохавино), монастир св. Герарда;

5.10 – Хресний хід зі свічками до місця появи Чудотворного образу та цілющого джерела; молебень до Богородиці, освячення води.

6.00 – Благословення на дорогу. Роз’їзд.

До уваги! Перша електричка Ходорів – Стрий (вокзал неподалік) відправляється о 6.20, наступна о 12,30. Вартість проїзду – 5 грн. Прибуття на ж/д вокзал м. Стрий о 7.00.

В місті Стрию до церкви Всіх Святих Українського Народу з вокзалу добиратися маршрутним автобусом №16.

Інформацію буде доповнено!!!

Відповідальні за організацію прощі:

о. Василь Поточняк - виконавчий секретар ПМВ УГКЦ - (044) 280 68 49;

о. Іван Барабаш - декан Стрийський, парох церкви  Всіх Святих Українського Народу - 050-5087136; 

о. Василь Гушуватий - референт у справах мігрантів та іммігрантів Стрийської єпархії УГКЦ - 097-8969511;

Віра Трунова - 099-7420624 або 096-2865775

З собою мати: вервицю, ліхтарик (лампадку), плащ-накидку, гроші на проїзд

ПРОХАННЯ ДО ВСІХ, ХТО ЧИТАЄ ЦЕ ОГОЛОШЕННЯ: ПОМОЛІТЬСЯ  "БОГОРОДИЦЕ ДІВО" В НАМІРЕННІ ЗА НАШУ ПРОЩУ

*******************************************************************************************************************************************

ЛІСЬКА (СТРИЙСЬКА) ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОГОРОДИЦІ

В м. Лісько (Польща) знаходилась чудотворна ікона.

Перші згадки про ікону Матері датуються 1570 роком. Лісько було великим відпустовим місцем.

25 січня 1946 року ікону перевезено до Стрия і вона знаходиться у Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці.

Відпуст відбувається у липні на празник Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці.

В 2005-2007 роках Чудотворну ікону Ліської Матері Божої було відновлено.

Про монастир Св. Герарда та Кохавинську Матір Божу

Історія Кохавини розпочинається від появи у ХVІІ ст. чудотворного образу. Образ від прадавніх часів знаходився при дорозі, яка проходила з м. Жидачева до м. Руди, на старому дуплавому дубі в кохавинському лісочку. На жаль, невідомо хто намалював образ.

 Офіційного розголосу образ дістав у 1646 р. разом з чудом, яке сталося з дідичкою Руди Анною Воянковською. Згідно усної традиції, яка у ХVІІІ столітті була задокументована, її коні клякнули і не рухались вперед, поки вона не вийшла з карети помолитись. У 1650 році образ вже славився чудотворною силою і був перенесений з дуба процесією до парафіяльної церкви в містечку Руда. В 1680 році Київська воєводина Тереза Виговська побудувала у кохавинському лісі дерев’яну каплицю, куди за наказом Львівського Архієпископа Констанція Липського перенесено образ. На урочистість перенесення прибуло дуже багато паломників. Відтоді це місце стає центром для безперервного паломництва вірних.

У 1740 році прибуває церковна комісія, яка зібрала від людей свідчення про чуда, присягнувши на Біблії. Власник м. Руди Костянтин Виговський у 1748 році починає будувати нову дерев’яну церкву, щоби в ній помістити образ Кохавинської Матері Божої. 12 травня 1755 року Львівський архієпископ Вижицький висилає знову Церковну комісію до Кохавини для докладного вивчення справи, пов’язаної з визнанням чудотворності образу. Опитавши свідків, вони склали під присягою визнання про історію образу і про надприродні чуда та ласки, отримані за посередництвом Кохавинської Матері Божої. На підставі всіх свідчень і заключних актів архієпископ проголошує 26 травня 1755 року образ Матері Божої Кохавинської чудотворним.

22 червня 1755 року, у перший день Зелених Свят за українським календарем, львівський архієпископ Вижицький особисто приїхав на перенесення чудотворного образу з каплиці до новозбудованої церкви.

Із-за чисельності паломників, які не вміщалися у дерев’яній церкві, вирішено будувати велику кам’яну церкву. 7 червня 1868 р. посвячений наріжний камінь під будову нової церкви романського стилю. Її будова просувалася з великими труднощами, і закінчилася щойно у 1894 році.

30 серпня 1894 року відбулося посвячення нової церкви, а 1 вересня урочисте перенесення до неї чудотворного образу Матері Божої, а якому взяло участь близько 30-ти тисяч паломників.

За старанням о. Яна Тшопінського на місці об’явлення чудотворного образу у 1901-02 роках, де стояла стара струхлявіла дерев’яна каплиця, яку не можна вже було відреставрувати, побудовано нову муровану в готичному стилі. В цьому часі також розширюється кам’яну церкву, святилище видовжується на 13 метрів, як також добудовуються бічні абсиди – церква набрала форму хреста.

Найбільшою подією була коронація образу в серпні 1912 року, на свято Успіння Пресвятої Богородиці, папськими золотими коронами. На день коронації прибуло найбільше паломників за всю історію цього чудотворного місця. Тільки поїздами приїхало 180 тисяч, не числячи піших прочан, подорожуючих каретами чи возами. Сто тисяч прийняло Святе Причастя.

Перед Другою Світовою війною від 1931 р. чудотворним місцем опікувалися оо. Єзуїти, які, втікаючи від радянських військ, залишили Кохавино і забрали з собою чудотворну ікону до Польщі, до міста Глівіци, де вона знаходиться по сьогоднішній день.

З приходом радянської влади чудотворне місце в Кохавино припинило своє існування. Безбожна більшовицька влада з церкви і каплиці зірвала хрести. Пізніше церкву перетворили на льоносховище, а в будівлях монастиря помістили школу-інтернат для розумово відсталих дітей. А для того, щоби затерти сліди чудотворного місця та викинути його з пам’яті народу і з позначення на мапі, уряд вирішив приєднати с. Кохавино до с. Гніздичів, і від тоді історична назва "Кохавино” перестала існувати.

З виходом УГКЦ з підпілля новими господарями Кохавинської Святині стали оо. Редемптористи (Чин Найсвятішого Ізбавителя), а церква отримала нове ім’я на честь Покрову Пресвятої Богородиці. Монастир св. Ґерарда в Кохавино вже десять років має статус новіціятського дому Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя, в якому, під покровом Богородиці, виховується підростаюче покоління молодих редемптористів-місіонерів.

Храм, що був добудований протягом 1901-02 років зберігся до наших днів, а на місці об’явлення образу стоїть капличка.