СТРОГИЙ ПІСТ

Строгий піст

Коротка історія

Уже апостоли й перша християнська громада почали заміняти день єврейської Пасхи днем поминання Христових мук і смерті. Роковини Христової смерті були для них дуже сумним днем. Тож, щоб його належно відсвяткувати, вони зберігали піст у цей день. І так первісна християнська Пасха почала існувати у вигляді посту. Це була хресна Пасха. За свідченням святого Іринея (к. 125 — к. 203), про яке говорить історик Церкви Євсевій (к. 260 — к. 340), перший зародок нинішнього 40-денного посту в той час обмежувався одним-двома днями посту, який не вважався передпасхальним, а таки самою Пасхою.

У ІІІ столітті передпасхальний піст у деяких Церквах триває цілий тиждень. Це той час, який сьогодні звемо Страсним тижнем. При кінці ІІІ століття Великий піст уже сягає 40 днів. Від IV віку маємо перші свідчення про 40-денний передпасхальний піст. Перше свідчення дає нам Нікейський Собор, котрий каже, щоб помісні собори відбувалися "один перед Чотиридесятницею , щоб після усунення всякого неладу чистий дар приносився Богові, а другий під осінній час" (Правило 5).

Хоч говоримо про 40-денний піст, але у Східній Церкві він триває тільки 36 з половиною днів. Сім тижнів посту без субот і неділь — це 35 днів. До цього числа треба ще додати Велику суботу і половину ночі перед празником Пасхи, що також уважається посним, і тоді наша 40-ця матиме 36 і пів дня, що становить одну десяту цілого року.

Латинська Церква має 6-тижневий піст, бо вона й суботу зачисляє до посних днів, тобто у практиці й на Заході 40-ця мала тільки 36 днів. Та щоб мати повних 40 днів посту, латинська Церква в VII сторіччі додала ще чотири дні на початку посту. Тому Захід починає тепер свій піст у т. зв. "Попільну середу", тобто в середу нашого першого тижня посту.

Число 40, як числа 3, 7 і 9, з давніх-давен мало символічне значення. Тому воно ввійшло і до передпасхального посту радше в символічному, аніж буквальному значенні. У Старому Завіті читаємо про 40 днів потопу (Бут. 7, 4), про 40-літню мандрівку Ізраїля пустинею (Чис. 14, 33), про 40-денний піст Мойсея, поки він дістав від Бога таблиці закону (Вих. 34, 28), про 40-денну подорож пророка Іллі до гори Хорив (1 Цар. 19, 8). У Новому Завіті святе Євангеліє говорить, що 40-го дня Йосиф і Марія принесли Дитятко-Ісуса до святині, про 40-денний піст Ісуса Христа в пустині (Мт. 4, 2), про 40-денне перебування Його на землі після свого воскресення (Ді. 1, 2).

Посні богослуження різняться від звичайних богослужень тим, що мають більше молитов, більше псалмів і більше читань, передусім зі Старого Завіту. Увесь Псалтир під час посних богослужень перечитують два рази щотижня. Головне тут, що з усіх посних відправ пробивається великий дух покути й жалю за гріхи. Посні стихири на вечірні чи утрені своїм змістом або оплакують гріхопадіння людини, або закликають до покути й жалю, або підносять користь посту й добрих діл, або поручають панування над змислами чи практику чеснот. "Постімося постом милим і приємним Господеві, — каже стихира на стиховні вечірні першого понеділка посту, — правдивий піст це відчуження від злого, здержання язика, відкинення ненависти, відлучення похотей, обмови, неправди і ламання присяги, — усе те залишити — це справжній піст". А на стиховні утрені понеділка першої седмиці посту співаємо: "Настав піст, мати чис­тоти, викривач гріхів, проповідник покаяння, життя ангельське і спасення людей: вірні закличмо: "Боже, помилуй нас!".

Хоч наші часи принесли багато змін щодо церковних законів, традиції й дисципліни, все-таки й сьогодні час Чотиридесятниці має своє велике значення для нашого духовного життя. Може сьогодні через різні причини ми не можемо так строго постити, як постили колись наші предки, але й сьогодні над нами тяжить обов'язок духовного посту, боротьби з нашими гріхами і злими нахилами, обов'язок молитви, практики чеснот та добрих діл. І якраз ця наша духовна обнова є властивою і найважливішою метою святого Великого посту.

Джерело: http://ecumenicalcalendar.org.ua

Прощення і просьба про прощення –  це перші видимі знаки навернення. 

   Господи і Владико життя мого, дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів’я віджени від мене. Доземний поклін.

   Дух же доброчесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недостойному рабові Твоєму (недостойній рабі Твоїй). Доземний поклін.

   Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь. Доземний поклін.

Після цього 12 малих поклонів, хрестячися:

Боже, милостивий будь мені грішному (грішній).

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Відтак:

   Господи і Владико життя мого', дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів’я віджени від мене. Дух же доброчесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недостойному рабові Твоєму (недостойній рабі Твоїй). Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь. Доземний поклін.

Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.  Псалом 141, 10

І призови мене в день журби твоєї,  і я визволю тебе, і ти прославиш мене.  Псалом 49, 15

Ти, що береш гріхи світу, прийми молитви наші; Ти що сидиш праворуч Отця,  помилуй нас.

Молитва святителя Ігнатія

   Дякую Тобі, Господи і Боже мій, за все, що діється наді мною! Дякую тобі за всі скорботи і спокуси, які посилав Ти мені для очищення і зцілення опечалених гріхами моїх душі і тіла!

   Помилуй і спаси ті засоби, які ти вживав для мого лікування: тих людей, які наносили мені образи. Благослови їх в цьому і майбутньому віці! Зарахуй їм в доброчинність те, що вони робили для мене! Дай їм із вічних Твоїх скарбниць рясні нагороди.

   Що я приносив(ла) Тобі? Які благородні жертви? Я приносив(ла) одні гріхи, порушував(ла) Твої Божественні заповіді. Прости мене, Господи, прости винного(ну) перед Тобою і перед людьми! Прости безвідмовно! Даруй мені увіритися і щиро зізнатися, що я грішник(ця)! Даруй мені відкинути лукаві виправдання! Даруй мені покаяння! Даруй мені сокрушення серця! Даруй мені скромність і смирення! Даруй любов до ближнього, любов нелицемірну, однакову до всіх і до тих, хто радує мене і хто ображає мене! Даруй мені терпіння в усіх скорботах моїх! Умертви мене для світу! Забери від мене мою гріховну волю і посади в серце моє Твою святу волю; нехай творю її єдину і ділами, і словами, і помислами, і почуттями моїми.

   Тобі за все подобає слава! Тобі єдиному належить слава! Моє надбання – соромлення лиця і мовчання уст. Стоячи перед страшним судом Твоїм в убогій молитві моїй, не знаходжу в собі ні одного доброго діла, ні однієї достойності, і стою лише огорнутий(та) зусібіч незчисленними гріхами моїми, наче густою хмарою і мрякою, з єдиною втіхою у душі моїй: з надією на безмежну милість і благість Твою. Амінь.

Поверни мені радість спасення твого і духом могутнім укріпи мене. Пс 50, 14