"О жінко, велика твоя віра. Хай тобі буде, як бажаєш” (Мт. 15, 28). Євангелист Матей сьогодні розповідає нам про нове чудо Ісуса. І воно є дійсно нове. Чому? Господь пішов у сторони Тиру та Сидону. А мешканці цих країв були язичниками, на відміну від юдеїв, не знали правдивого Бога. Але Бог нам показує, що не лише євреї покликані спастися, а й всі народи. Ісус іде… Він шукає ту заблукану вівцю, Він шукає мене в тому язичницькому краї, де мене запровадив гріх. 

І раптом тишу порушує жіночий крик-благання (навіть молитва), який просить помилування. На перший погляд, трохи є парадоксально: хворою є дочка жінки-ханаанянки, а вона просить помилування для себе. Але це означає, що якщо хочемо просити ласк у Господа для когось, треба, в першу чергу, очиститися самому в Таїнстві Сповіді і Євхаристії. Ісус мовчить… Чому??? Боже, чому Ти мовчиш? Я стільки прошу, а ти не даєш відповіді на моє прохання??? А ханаанянка ще більше просила. Бог мовчав, а вона не зневірилася, а молилася ще більш ревно зі сльозами.

Ісус все знає. Він знає про нас більше, ніж ми самі про себе. Христос знав, що жінка має велику віру. Тому Він мовчав, тому назвав її псом. Її віра врятувала дочку. А як для нас важливо молитися за когось і вірити, що Ісус є з нами. Нині Ісус є зі мною. Він слухає мене, дивиться на мене. Любить мене. Нехай наша молитва і віра буде такою сильною, як цієї жінки. Молімося нині зі сльозами, на колінах, із простертими вгору руками і серцем. Наше серце нехай молиться. Не біймося і не встидаймося нікого. Авраам не боявся торгуватися з Богом за Содом і Гомору, Мойсей просив Ягве за Ізраїль. Ісус на хресті просив Отця відпущення наших гріхів. Ми маємо кричати до Бога не емоційно, а наше серце має молитися і волати про допомогу:"Господи, рятуй мене”(Мт. 14, 30). Ісусе, додай нам віри. Віри в Тебе і віри в себе. АМІНЬ.

Брат Андрій Василиків, Дрогобицька Духовна семінарія

"Ось тепер - час сприятливий, ось тепер - день спасіння”(2 Коринтян 6, 2). Господь Ісус сьогодні нас навчає не бути лінивими та недбайливими. Звичайно, мова не йде лише про матеріяльні блага, а й про духовні скарби. Цього року святкуємо 1025 – річчя Хрещення Русі. Особисто я ставлюся до ювілеїв не дуже приязно. Чому? Кругла дата… Всі святкують, веселяться, а не розуміють до кінця сутності того, чого Господь від нас вимагає… Через 5 років буде 1030 р. Хрещення Русі. І так кожен ювілей… А що я особисто пережив??? Які зміни???

Отже, Господь вручив нашим предкам талант, талант Хрещення, талант віри. Святий Дух нас просвітив Своїми дарами і плодами. Український народ Божий талант розвинув і перейняли ми нашу віру від батьків. Наш обов’язок перед Богом один: любити Христа і Його Церкву. Щоб в декілька разів примножити і здобути духовні скарби. Апостол Павло у сьогоднішньому читанні показує нам, що віру треба завжди примножувати. Християнська духовність – це динамічний процес. Лише на одну мить запинитися – означає крок назад. Тому нам треба відваги і терпеливості для осягнення Царства Божого. Звичайно, один у полі не воїн. Але як ціла Церква ми зможемо здобути таланти і дари, а головне, їх примножити. АМІНЬ.

                                                                  Брат Андрій Василиків, Дрогобицька Духовна семінарія

Хто такий Ісус із Назарету? Людина? Бог? Богочоловік? І чи взагалі Він є історична особа? Інколи ми ставимо собі запитання (якщо не ставимо, то роздумаймо над цим). Відповідей багато… Церква нас навчає нас, що Ісус є Бог і людина, тобто Богочоловік. Але є певні особи чи секти, які кажуть, що Ісус – лише людина, або вигадка істориків… Що ж, важко стає від таких питань. Ми звикли собі тихенько вірити, молитися, ходити до храму. Проте відповіді на запитання Ким є Ісус не часто дамо… А як наша віра у Воскреслого Христа… Віра у Сина Божого???

Дорогі у Христі, я нікого не критикую і не звинувачую. Та Ісус сьогодні у Євангелії кожного особисто питає: Хто для тебе є Син Божий? Ким Я є для тебе в твоєму житті? Сповідувати віру Церкви ще нічого не означає. Бо треба кожному особисто пережити віру в Богочоловіка Ісуса Христа.

Крім того, для мене особисто болючим є ще одне. Св Кипріян Карфагенський казав:"Кому Церква не мати – тому Бог не Батько”. Що я маю на увазі. Дуже часто ми не знаємо до якої Церкви ми належимо і спасаємося. Тобто дехто говорить, що Бог один, немає різниці, до якої конфесії я ходжу. І тому деякий час ходжу до одної Церкви (я маю на увазі конфесії, а не храму), а потім – в іншу. А це вже є духовна проблема. Чому? Церква для нас є Матір’ю. В ній ми були охрещені, миропомазані, приступали до інших Св. Таїнств. Тобто наша Церква нас виховує і молиться за нас завжди. Звичайно, кожен вибирає сам, куди ходити. Але молитися в тій Церкві аж до смерті. Не треба бігати по різних Церквах, а духовно зростати в одній.

Причина тут є одна: не знаємо Ісуса і не знаємо своєї Церкви. Більше того, так можна легко зрадити Христа і вірити в когось іншого. Мені щось є дуже страшно від нашого християнства. Слухаємо проповіді, молимося, а нічого не розуміємо… Марія знала, що Ісус є Її Бог. Мученики Української Греко-Католицької Церкви ХХ століття знали Христа, свого Істинного Бога, і любили свою Церкву, за яку віддали своє життя. Нині ми, вірні УГКЦ ХХI ст., чи любимо і знаємо, Кому молимося і чи розуміємо, в якій Церкві спасаємося??? Чи не зрадимо Ісуса Христа і нашу УГКЦ??? Нехай Святий Дух нас просвічує. Бажаю собі і Вам ВІДВАГИ І ЛЮБОВІ. АМІНЬ.

Брат Андрій Василиків, Дрогобицька Духовна семінарія

1 Послання до Коринтян 1, 18-24    Євангелія від Івана 19:6-11,13-20,25-28,30-35 Послання до Галатів 2, 16-20    Євангелія від Марка 8:34-9:1 

"Бо слово про хрест - глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа”(1 Кор. 1, 19). Дуже часто в житті ми чуємо слово "любов”. Але не всі розуміють до кінця його значення. Ми шукаємо різні пояснення, тлумачення. Хоча ніхто не скаже істинну суть любові. Відповідь на запитання нам дає Святий Іван Богослов:"Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому”(1 Івана 4, 16). Бог є ЛЮБОВ. ЛЮБОВ, яка ніколи не проминає. ЛЮБОВ= щастя+терпіння. Немає ЛЮБОВІ без терпіння, і немає ЛЮБОВІ без щастя. ЛЮБОВ привела Сина Божого на Хрест. І сьогодні ми бачимо Хрест, на якому Ісус помер за нас, і на ньому нас запрошує до Царства Отця.

Християнство нас не оберігає від хресних терпіння. У Церкві немає полегшення, земного задоволення. Але хрест обов’язково приведе до Воскресіння, приведе до Ісуса.

"Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я -розп'ятий з Христом. Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене” (Галатів 2, 20). Для осягнення Царства Божого потрібно щоденно, кожної миті взяти свій хрест, на ньому розіп’ясти наші немочі і пристрасті… А потім іти за Ісусом. Без хреста неможливо спастися.

Також в Євангельському уривкові читаємо, що Ісус на хресті передає Марію для нас, щоб була нашою Матір’ю. Погляд Діви під хрестом нехай супроводжує нас завжди. Її лице сповнене турботи і молитовної покори. Як сказав Папа Франциск, що нам треба "зустріти погляд Марії, бо в ньому відбивається погляд Бога, Який зробив Її Божою Матір’ю, погляд Сина, розп’ятого на хресті, який зробив Її нашою Матір’ю. На нашій, часто важкій, життєвій дорозі, ми не самі, нас багато, ми – один люд, а погляд Марії допомагає нам по-братньому дивитися одні на одних. І не дозволяймо, щоб хтось чи щось стало між нами та поглядом Богородиці”. Марія під хрестом страждала, але хрест дав Їй сили. Тепер Вона прославлена на Небі і молиться за нас, грішних. АМІНЬ.

Послання до Галатів 6, 11-18.    Євангеліє Івана 3, 13-17

"Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові”(Галатів 6, 14). Завжди перед великими святами, присвяченими в честь Господа Ісуса, Церква готує нас до глибшого духовного пережиття цієї тайни. Це стосується празників Різдва Христового, Богоявлення, а також і Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. На перший погляд, чому саме свято Воздвиження аж таке важливе? В цей день є строгий піст, Ісуса вбили на хресті, а що тут святкувати??? Хрест? Знаряддя вбивства і тортур? Що для мене означає Хрест?

"Я ж, коли буду від землі піднесений, усіх притягну до себе”(Івана 12, 32). ЛЮБОВ Бога до людей привела Ісуса на хрест. Привела Його на ганьбу і насміхи. Ісус, Який прийшов спасти, нині нагий висить на дереві. Я не випадково поставив вище ці запитання. Після смерті Ісуса на Хресті це дерево стало не ганьбою, а перемогою. Христос обіймає на хресті кожного із нас і запрошує до раю. Сьогодні Він порівнює Себе із мідяним змієм Мойсея, але Ісус є Бог, Який задля мене був розп’ятий. А я Його вбиваю кожного дня своїм гріхом… Гріх є таким великим злочином, що здатен вбити Ісуса…

"Не є учень понад учителя, ані слуга понад пана свого”(Матея 10, 24). Ісусе, Тебе вбили мої гріхи. Навчи мене не любити вигоди цього світу, а йти вузькою дорогою. Ісусе, я хочу обійняти Твій Хрест, побути з Тобою на Голгофі і молитися за всіх людей. Ісусе, покажи мені мої гріхи і дай сили встати з цього бруду. Господи, я твій слуга, і не хочу бути більший від Тебе. В цей час підготовки до свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста, молотивно споглядаймо розп’ятого Ісуса. Просімо також Святого Духа, щоб вводив нас у Таїнство Господнього Хреста, який є ключем, що нам відкриває Царство Небесного Отця. АМІНЬ.

Послання до Филип’ян 2, 5-11.    Євангеліє Луки 10, 38-42; 11, 27-28.

"Блаженні ті, що слухають Слово Боже і його зберігають”(Лк. 11, 28). Кожна людина в житті покликана до якогось служіння і місії. І коли досягаємо бажаного результату, то не завжди відчуваємо насолоду і мир у серці. Хтось шукає різних способів, щоб заспокоїти цей дискомфорт. Але, як сказав святий Августин, що "неспокійне наше серце, Господи, поки не спочине в Тобі”. Людина створена на Образ Христа і шукає Його (Колосян 1, 15-20).

Сьогодні для нашого Спасіння народжується Марія. Вона була звичайною людиною, як і ми. Але що відрізняє Марію від нас??? Відповідь нам дає євангельський уривок. Інколи здається дивним, що про Діву так мало говориться в Святому Писанні. Немає там згадки про Її різдво, дитинство, успення… Та й Євангелія на свята присвячені Марії розповідають про незнаних нам Марту і Марію. Звичайно, для нас є важливіше не біографія Діви, а те, що Вона прийняла Слово Боже до свого серця і над ним роздумувала завжди (Луки 2, 19; 51;). Більше того, Пресвята Богородиця жила Словом кожну хвилину свого життя. Марія дає нам приклад покори, довіри і любові до Господа:"Що лиш скаже вам, - робіть”(Івана 2, 5). Цей заклик нашої Небесної Матері треба нам виконати для осягнення Царства Божого. Це не примус, а прохання Матері до нас, її дітей.

Також хочу подати для розважання особу батьків Марії святих Йоакима та Анни. Свята Анна була неплідною і обоє вони були похилі люди. По-людськи, це просто абсурдно думати, що в старших осіб могли бути діти… Але бачимо глибоку покору і довіру до Бога Йоакима і Анни, які не побоялися народження дитини. Не налякалися, що не зможуть утримувати свою дитину. НЕ вбили Марію, НЕ зробили аборту, який практикували вже і в той далекий час… А якщо б зробили аборт??? То хто б народив Месію??? Яким великим злом є вбивство ненароджених дітей. Крім того, велику роль у вихованні Пресвятої Богородиці відіграли батьки, які любили Бога і шанували Закон Мойсея. Тому святі батьки народжують і виховують святих дітей. Без Богом благословенних сімей ніколи не покращимо і життя суспільного.

Розважмо, як любимо слухати Слово Боже і ним жити. І чи любимо Бога так, як Марія? АМІНЬ.

 Перше послання апостола Павла до Корінтян 15:1-11. Євангелія від Матея 19:16-26

В нашому житті бувають складні моменти. Їх розв’язати є дуже складно. І тоді ми стаємо пригніченими, сумними, а диявол навпаки, стає сильнішим і кидає нас в різні сумніви. Але що ж слід робити? Як застрахувати себе ? Як жити далі? Гарну відповідь на наші переживання дає псалмосвпівець: "Ти мене випробував, Господи, і знаєш.

 Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш.

 Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш; тобі відомі всі мої дороги.

 Бо ще нема й слова на язиці у мене, а ти, Господи, вже все знаєш.

 Ти ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене твою руку”(Пс. 139, 1-5). Бачимо, що Господь з нами завжди. Інколи ми боїмося щось погане зробити, бо як люди про нас подумають. А Бога не боїмося, Який все бачить???

Як Люблячий Батько, Ісус в сьогодні промовляє до нас, щоб ми не сумували, не втрачали надії, а довіряли Йому як діти. Бог піклується про нас завжди. То не дозволяймо речам, які проминають нами заволодіти, нас пригнічувати. Треба жити для Любові, заради Любові. Бо Любов – це Бог. Він нас любить. Просімо в Ісуса дару любові і довіри. Якщо бігати за багатством, воно втече від нас. А коли довіритися Ісусові, то завжди будемо переможцями. Молімося сьогодні: Ісусе, навчи мене жити для тебе і заради тебе. Любити аж до болю, бо справжня любов ранить. АМІНЬ.

  Брат Андрій Василиків, Дрогобицька Духовна семінарія

Перше послання апостола Павла до Корінтян 9:2-12

Євангелія від Матея 18:23-35

Ісус є люблячий Бог. Ісус настільки нас любить, що любов привела Його на Голгофу… Любов – це хрест, терпіння, які ведуть до Воскресіння. Але по-людськи це абсурдно. Як так може бути? Люди люблять лише тих, з ким їм добре. Досить лише якогось конфлікту чи сварки, то все розпадається. Хлопець і дівчина кажуть одне одному: я тебе ЛЮБЛЮ. А після будь-якого непорозуміння все пропадає. А хіба таке можливе??? Ось що про це каже святий Павло: "Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.

 Любов ніколи не переминає”( 1 Кор. 13, 4-8). Це стосується не лише наречених чи подружніх пар, а всіх християн. Бачимо, настільки ми слабкі…

Вихід із цієї складної ситуації подає нам сьогоднішнє Євангеліє. Це прощення і любов до Бога і наших ворогів. Застановімося над собою. Не робімо помилок, а якщо і щось трапиться, то просімо вибачення або самі прощаймо. АМІНЬ.

Перше послання апостола Павла до Корінтян 4:9-16/ Євангелія від Матея 17:14-23

Ісус є ЛЮБОВ. А що означає любити??? Як можна виразити любов? Бог є ЛЮБОВ (1 посл. ап. Івана 4, 8). Любов – це жертва. Це невпинне змагання зі своїми немочами та болями задля когось. Спаситель прийшов і взяв на Себе наші немочі. Хіба це не дивно: Бог взяв із ЛЮБОВІ до нас людське тіло, людські хвороби, навіть смерть… І сьогодні в Євангелії бачимо велику ЛЮБОВ Ісуса до нас, грішних. Всі знаки приходу Месії, про які говорили пророки, збулися в Ісусі Христі. Мета Воплочення Сина Божого і Його дії – це ЛЮБОВ до людини. Апостол Павло і Мати Тереза говорили, що без любові наші вчинки нічого не варті (1 Кор. 13). Найперша причина всіх недуг – це гріх. А Ісус взяв гріх на свої рамена і поніс його на Голгофу. Ми дорого обійшлися Ісусові на хресті, тому Він нас ніколи не покине і не хоче нашої смерті.

Св. Павло в сьогоднішньому апостольському читанні показує нам становище Христових учнів. Але все таки вони нас духовно породили у Христі. Звідси бачимо, що духовний отець родить своїх духовних дітей, виховує їх для зустрічі з Ісусом. Тому ми і звемо священика "отче”. Отцями для нас є Василь Поточняк, який зараз переживає важку недугу, Ігор Козанкевич, Мирослав Пронюк, Антон Борис та ін… Молімося за наших отців, щоб Ісус давав їм сили і ЛЮБОВІ до нас як духовних дітей. АМІНЬ.

Брат Андрій Василиків, Дрогобицька Духовна семінарія

"Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”(Єв. Луки, 11, 28)

"Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі”(Фл. 2, 5). Празником Успення Матері Божої, Церква завершує Літургійний рік. Цей рік є дещо інакшим від світського. І чим він відрізняється? В Церковному році час веде нас до Спасення, веде нас до Бога. В кожному святі ми згадуємо спасенну подію і входимо у Нове Життя. МАРІЯ. Вона була звичайною людиною, як і ми. Але й дещо інакшою. Що я маю на увазі??? Її ЛЮБОВ, покора і віра до Бога були надзвичайними. Не тому, що Марія особлива людина, а тому, що Вона носила Бога в своєму серці кожної миті Свого життя.

Пресвята Богородиця слухала Боже Слово і зберігала його і плекала в собі думки, які були у Христі Ісусі. Це найголовніше. Розважмо над цими уривками із Святого Письма. Порівняймо наше життя із Марією. Чи довіряємо Богові так, як це робила Вона?

Святе Писання не багато розповідає про Марію. Думаю, нам відома розповідь євангелиста Івана про весілля в Кані Галилейській. Ісус зробив там перше чудо, перетворивши воду у вино. Марія просить Свого Сина, а нашого Бога і Спаса Ісуса Христа, щоб зробив цей чудесний знак. А тоді сказала людям: "Що лиш скаже вам, - робіть”(Єв. Івана 2, 5). І сьогодні Матір Божа звертається до нас цими словами. Любімо Ісуса і слухаймо Його голос, Який чути в Слові Божому, в Святих Таїнствах, молитві, наших серцях, в наших ближніх і потребуючих. Марія є нашою Провідницею до Свого Сина. Вона завжди молиться за нас і любить нас. Прибігаймо під Її покров протягом нашого життя. АМІНЬ.

Євангелія від Матея 14:22-34 та Перше послання апостола Павла до Корінтян 3:9-17

"Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос” (1 Кор. 3, 12). Ісус є Каменем, на якому можна будувати. Але що саме ми повинні будувати в Христі? Як зрозуміти, що я роблю в Христі? Наше життя. Воно дуже бурхливе і важке. Кидає нас в різні сторони. І це виклик для нас. Є дуже багато речей, які від нас не залежать. Але вони потребують негайного вирішення. І я (маю на увазі всіх нас, християн) не повинен тікати.

Відповідь на наші питання нам подають сьогоднішні читання апостола та Євангелія. Ісус молиться і йде по воді до апостолів. МОЛИТВА і ЛЮБОВ. Ось два камені, на яких варто будувати собі житло на НЕБІ. Якщо щиро молимось і любимо Бога, довіряємо Йому, то все є в порядку. Погляньмо: поки апостол Петро дивився із вірою на Ісуса, то йшов по морю, наче сушею. Але як тільки засумнівався – почав потопати. Так і сьогодні: з Богом все можемо, Він нас любить. Якщо в молитві Йому довіряємо, Він нас веде до Себе. Більше того, йде Сам нам на зустріч. Коли ж ми відвертаємося від Ісуса, то падаємо… "Ісус Христос учора й сьогодні - той самий навіки”( посл. до Євреїв 13, 8). Ісус був із Петром дві тисячі років тому, і сьогодні він зі мною, кличе мене йти за Ним.

"Господи, рятуй мене!”(Мт. 14, 31) Ісус знає нашу неміч. Тому йде нам на допомогу. Ми собі шукаємо проблеми, але Господь поряд із нами. То шукаймо Бога, а Він нас не покидає ніколи. Ісусе, відкрий мені мій розум і моє серце, щоб вірити Тобі і ЛЮБИТИ. АМІНЬ.

Брат Андрій Василиків, Дрогобицька Духовна семінарія

Розважання попередніх тижнів…Читайте далі…