Гіркі ужинки

   У духовній порадні колишніх заробітчан "Пієта", що при МХЦ Св. Івана Боска УГКЦ, відбулася молитовна зустріч і спілкування на тему "Наші діти в еміграції і в Україні". Сучасне заробітчанство як узалежнення є одним з найнебезпечніших суспільних ризиків для української сім'ї і родини, руйнатором християнських, світоглядних та моральних цінностей, гроші ніколи не замінять батьківство, а батьки ніколи не відкупляться за соціальне сирітство своїх дітей - про ці та інші гіркі ужинки від суспільних вивихів йшлося під час спілкування у форматі духовної порадні. А після Святої Літургії та молебня до Найсвятішого Серця Ісуса, які відправив о. Ігор Пелехатий у співслужінні з о.Василем Слободою та о. Юрієм Козловським, присутні мали змогу почути добру науку про християнські підвалини української сім’ї і української родини в умовах небезпеки тих ризиків, які нині активно продукує суспільство.

о. Юрій КОЗЛОВСЬКИЙ. Професор Івано-Франківської теологічної академії.

– Останні слова, які заповів Ісус Христос перед своїм Вознесінням, були: «Ідіть і навчайте, хрестячи в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа…» Вчити і виховувати дітей дуже важко - треба  мати, що передати. Бо вчити передусім означає – вчитися. Духовна порадня щонайперше є добрим помічником для родин, вражених заробітчанством. Однозначно визначити суспільні наслідки заробітчанства – позитивні чи негативні – дуже складно. Але негативом новітньої хвилі заробітчанства є те, що воно розриває родини на довгі роки. Жодна з попередніх еміграцій не мала схожих наслідків. Бо люди, які сьогодні виїжджають, здебільшого не ставлять перед собою чіткої мети. Тобто не мають межі свого заробітчанства. Більшість виїжджає за кордон заради грошей. Але заробляння грошей для утримання родин є б назвав позитивом - надходять мільярди в економіку держави. Та відсутність батьків через заробітки має гіркі наслідки для виховання дітей. Втрачаються чи ослаблюються до мінімуму християнський, родинний, сімейний, емоційний, культурний, зв’язки і т.д. Тільки гроші залишаються зв’язковою ланкою у родині. Бути батьком і матір’ю не означає тільки матеріально забезпечувати своїх дітей, а означає: брати за руку – провадити.

…Духовна порадня «Пієти» ніколи не визначається масовістю охочих до спілкування. Але щораз приходять ті,  кого суспільні вивихи таки не залишають байдужими до майбутнього того покоління, яке зростає не на батьківській любові, а  на батьківських грошах.

Ігор ЛАЗОРИШИН.

На світлині: Науку провадить о. Юрій Козловський.