У ніч з 12 на 13 лютого 2016 р.Б. відбулися молитовні чування родин мігрантів, паломників «Самбір-Зарваниця» та людей доброї волі у львівському соборі Святого Юра. Розпочалася молитовна ніч о дев’ятій вечора Вечірньою, яку відслужив отець Тарас Фітьо, голова Комісії у справах родини Львівської архиєпархії УГКЦ, а попім попровадив екскурсію величним храмом. Отець Тарас  розповів нічним молільникам історію Собору Святого Юра, його вагому роль у духовному розвитку УГКЦ, про архітектурні та церковні реліквії, духовні скарби.

   Програма нічних чувань була духовно насичена катехитичними науками отців, працею в группах, розважанням. Чування проходили в світлі року Милосердя, цю тему і сутність глибоко висвітлив отець Тарас у катехитичній науці «Обличчя Милосердя». "Змилосердися, Господи! - благали молільники, - змилосердися над родинами, над Україною, над нашими долями..."

Милосердя май над нами,
Милосердя в кожний час:
І в хворобах і в нещастях
Не лишай, о Боже, нас.

   Чували паломники і біля мандрівної паломницької ікони, яку привезли до Львова із Дрогобича. Духівники урочисто внесли її до храму. А вона – паломницька ікона, прибрана вишитими рушниками, – пригадала прочанам усі десять прощ «Самбір-Зарваниця», ту велику місію – звіщати радість бути з Богом, ті мільйони молитов та цілунків, звернені до їкони: - Подай, Господи!

"Основним закликом, або ж штрихом зі слів отця було те, - ділиться своїми враженнями про катехизу отця Антона Бориса паломниця Іванна Мацелюх зі Львова, - що цінувати потрібне все, що нас оточує, бути вдячними за кожен свій талант, дари: бачити, слухати, ходити. Також отець нагадав  усім молільникам  щоб ми дякували Богу  за сім»ю, за дітей, батьків, друзів, за те, що є де переночувати, що маємо у що одягнутися, за те, що живемо в чудовій країні – Україна, за хліб на столі. Закликав  до молитви на тому місці, де знаходимось, тут і тепер, не відкладати на завтра, бо завтра може й  не настати. Також, не потрібно чекати від когось чи від чогось змін, треба самим мінятися. Не світ такий, то ми такі - пролунало з уст отця, що ще більше нагадувало нашу роль у суспільстві. Потрібно всюди побачити задум  Божої руки,  побачити прекрасне, дякувати за дар життя, і просити Бога, щоб дав нам сили змінитися". 

 Особлива атмосфера панувала у намоленому соборі, кожне слово відлунювало у душі, витала щедра благодать. Отці сповідали та спілкувалися із прочанами, приготовляли їх до зустрічі з Живим Ісусом.

Хвилююче і глибоко пройшла Хресна Дорога заробітчан. Хресна дорога почалася в Соборі Святого Юра, пролягла подвір’ям та площею Собору до пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому, біля крипти св. Онуфрію, а завершилася у крипті Собору біля могил наших покійних блаженних пам'яті митрополита Андрея, патріарха Йосипа Сліпого, митрополита Володимира Стернюка, владики Івана Любачівського. Кожна стація зачіпала живе, кожен бачив себе і своє, свої сім'ї, родини, рідних, своє знайдене і загублене, духовне і матеріальне...

  Акафістом заупокійним прочани молилися за душі спочилих в Бозі рідних і близьких, за духовного провідника отця Василя Поточняка, за єпископів, які покояться в крипті, за воїнів Небесної Сотні та полеглих захисників України.

Вервицею до Божого Милосердя благали у Господа милосердя, слізно стукали в двері Божого Милосердя.

Скріплювали сили особистою молитвою, шепотіли у відкрите небо: - Господи, Ісусе Христе, помилуй нас». Помилуй, Господи, бо ми грішні, ми немічні, ми зашкарубли у бідах і наріканнях, у вбогості душевній та пустослів’ї, у заздрості та чванливості…

Віночком різдвяної коляди звеселили прихід світанку та приготовили себе до Святої Літургії. Бог обдаровував, кожен виходив з храму інакший, оновлений, одухотворений. Кожен ніс (віз) додому благословення молитовної ночі та  Літургійне обдарування.

Прочанам служили: отець Тарас Фітьо, голова Комісії у справах родини Львівської архиєпархії УГКЦ та отець Антон Борис, священник Київської архієпархії УГКЦ, духівник прощі «Самбір-Зарваниця», брати-семінаристи  Дрогобицької семінарій.

Організатор молитовних чувань - референтура у справах мігрантів та іммігрантів Львівської архієпархії УГКЦ.

 Марія Гапук, референт у справах мігрантів та іммігрантів ЛА УГКЦ

ПОДЯКА. Висловлюю щиру подяку отцям Тарасу Фітьо і Антону Борису, братам-семінаристам, хористам, усім нічним молільникам за молитовне стояння, за спільну молитву, за ніч духовної поживи. Спаси, Господи!