Сьогодні хотів би звернути нашу увагу на питання грошей чи багатства взагалі. Що Біблія вчить з того приводу? Найперше слід сказати, що є два види багатства: духовне і матеріальне. Про духовне багатство скажемо на прикладі Мойсея, який був вихований, як син доньки фараона, а отже йому належали пошана, честь і багатство. Та ось, що апостол Павло в посланні до євреїв про нього пише. Він пише про вибір Мойсея: «Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона; волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи, бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу за Христа, ніж скарби Єгипту» (Євр.11.24-26). Звернімо увагу на те, що Мойсей не збіднів, а вибрав більше багатство. Бути приниженим за Христа, піддаватися різним утискам, гонінням, несправедливостям це і є в певному сенсі духовним багатством.
Інколи до матеріального ми ставимося як до чогось негативного, не доброго, менш важливого та маловартісного. В книзі Одкровення ми знаходимо речі, яких достойний Агнець Божий, тобто Ісус. Ось ці речі: «Достойний Агнець заколений прийняти силу і багатство і мудрість і кріпкість і честь і славу і благословення» (Одкр.5.12). Звернімо увагу, що на 2 місці стоїть саме багатство і стоїть воно поруч із мудрістю, честю, славою… Ці речі однозначно в нашому сприйнятті є добрими, але багатство дуже часто ні. Це нелогічно, адже Святий Дух не міг помістити в один список і добро і зло. Проте будь чим зі списку можна зловжити і тоді вони із позитивних якостей набирають негативних. Наприклад зловживання силою приведе до тиранії, жорстокого ставлення до людей. Отож, багатство у своїй суті не є поганим, але у руках людей може таким стати.

Пророк Аггей пише таке: «Мені належить срібло, мені - золото, слово Господа сил» (Аггея.2.8). Це означає, що все багатство світу, всі гроші та всі дорогоцінні речі належать Богові і їхня ціль служити Божій справі. 

Звернімо увагу на євангелія від Матея: «Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити - і мамоні» (Мт.6. 24). Це запрошення у наших фінансових справах на перше місце поставити Бога. «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт6.33). Коли Бог на першому місці, то все інше на своїх місцях. Від того кого ми поставимо на перше місце залежатиме наша поведінка. Адже поставивши на перше місце Мамону ми можемо йти по головах, обдурювати, обважувати, обраховувати, давати хабарі … Коли ж на першому місці Бог, то всього цього не буде. Але чи в такої людини буде менше проблем, випробувань? Думаю, що ні!!! Але така людина матиме спокійну совість і спокійно дивитиметься в очі Богові і людині. Також тут не стоїть питання чи служити. Тут стоїть питання вибору кому служити. Звернімо увагу на ще дві цитати зі Старого завіту. «Коли ж вам не любо служити Господеві, то вибирайте собі сьогодні, кому хочете служити: чи богам, яким служили батьки ваші по той бік ріки, чи богам аморіїв, у землі яких ви живете; я ж і мій дім служитимемо Господеві» (Ісус Навин. 24.15) та «Докіль кульгатимете на обидва боки? Коли Господь є Бог, ходіть за ним; коли ж це Ваал - ходіть за ним» (І Царів. 18.21). 

Апостол Павло про гроші говорить як про випробування нашої щирості: «випробувати щирість вашої любови» (ІІ Кор.8.8) та любові: «Дайте ж їм доказ вашої любови» (ІІ Кор.8.24). Взагалі у питанні багатства 8 і 9 глави ІІ послання апостола Павла до корінтян є дуже важливі для глибшого вивчення.

Також цікавим є навчання Ісуса про подавання милостинь, пожертв. Звернімо увагу на євангеліє від Луки 6.38: «Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють». Наш Бог є щедрим Богом. Він хоче дати людині міру добру, натоптану, потрясену, переповнену. Апостол Павло про це так говорить: «А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне, та щоб вам ще й зосталось на всяке добре діло» (ІІ Кор. 9.8). Бог нам дає багато та щедро. Того, що він нам дає нам вистачає та ще й на всяке добре діло, тобто Бог дає в надлишку. Проте, звернімо увагу ще раз на євангеліє від Луки. Що там на першому місці? «Дайте, то й вам дасться». Для того, щоб отримати треба спочатку дати. А як давати? «Але я кажу: Хто скупо сіє, скупо буде жати; хто ж щедро сіє, той щедро жатиме» (ІІ Кор. 9.6). Це означає, що коли більше посію, то є велика імовірність того, що буде більший врожай. Також слід пам’ятати, що між сіянням а збиранням плодів є певний проміжок часу і що сіяти треба на відповідний грунт. Це веде до думки про те, що мої пожертви мають бути щедрими; що плід моїх пожертв може стати явним через рік, а то і цілих десять; що мусимо жертвувати там, де в цьому є потреба. 
Про десятину ми чуємо від Аврама. «А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино - він був священик Бога Всевишнього - поблагословив його й мовив: «Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки!» І дав йому (Аврам) десяту частину з усього» (Бт. 14.18-20). Яків також говорить про десятину: «Тоді Яків пообіцявся, кажучи: «Як Господь буде зо мною і збереже мене в цій дорозі, що її верстаю, і як дасть мені хліба їсти та й одежі одягтися, так що вернусь я живим-здоровим у господу мого батька, то Господь буде мені Богом, а камінь цей, що його я поставив як стовпа, буде дім Божий, і з усього, що даси мені, напевно дам тобі десятину» (Бт. 28.20-22). 

І на завершення у домашньому колі роздумаймо над двома віршами: «Хіба годиться людині обкрадати Бога? Ви ж мене обкрадаєте й питаєте: В чім ми тебе обікрали? - Десятинами й приносами!» (Мал. 3.8) та другий вірш «чи не відчиню вам загат небесних і не виллю на вас благословення понад міру?» (Мал.3.10). Господь готовий нам дати дуже багато і дає багато, але чи ми готові це прийняти, а згодом тим ділитися. Тому будьмо щедрими одне до одного, адже таким до нас є Бог.

Отець Антон Борис