 На
Прикарпатті, яке в Україні перебуває у чільній трійці за рівнем трудової
міграції, на базі Івано-Франківського
національного технічного університету нафти та газу проходив науково-практичний
семінар «Заробітчани Івано-Франківщини: минуле і сьогодення», зініційований
керівництвом УВКР – Українською всесвітньою координаційною радою. У роботі
форуму, благословення якому від імені Митрополита Івано-Франківського УГКЦ
владики Володимира Війтишина виголосив єпархіяльний референт у справах
мігрантів о. Йосафат Мощич, взяли участь державні діячі, науковці, духовенство,
представники місцевої влади, громадських організацій та заробітчанських
спільнот в Україні, Росії, Іспанії,
спільноти колишніх заробітчан Італії «Пієта» МХЦ ім. Дона Боско міста
Івано-Франківська та ін. Попри широкий аспект аналізу історії галицького
заробітчанства, учасники форуму відзначали, що всі три попередні хвилі
відбувалися у роки української бездержавності, а нинішня – вже у часі
двадцятирічної незалежності і початки її у недолугості влади. Яка навіть у XXI
спромоглася хіба на те, щоб ганебне явище рабства перелицювати на віно
українцям – таке собі автентично вмотивоване придане.
Потужне явище
УВКР створена
у серпні 1992 року рішенням І Всесвітнього форуму українців, має за мету своєю
діяльністю сприяти зміцненню й розбудові незалежної, соборної, демократичної
Української держави, утвердженню інтересів України та світового українства у
всіх сферах світового простору шляхом координації діяльності громадських
організацій в Україні й українській діаспорі. З 2011року головою УВКР є Михайло
Ратушний.
Наше головне
завдання,- наголосив Михайло Ратушний,- працювати над вирішенням проблем
закордонного українства. Але виникло інше явище – трудова українська міграція.
Потужна чисельно, потужна інтелектуально, потужна фінансово. Івано-Франківський
семінар – не перший форум такого формату, але саме терени Західної України нині
найбільш заробітчанські. Дякуємо, що до організації семінару долучилася місцева
влада – області і міста. Цю серйозну проблему не можна вирішити тільки силами
самих трудових мігрантів, тільки силами УВКР чи науковими рекомендаціями – має
бути загальнодержавна програма. Дуже показово, що над вирішенням проблеми
активно працює українська Церква, передусім – УГКЦ.
…Основні
напрямні УГКЦ у вирішенні проблеми трудової міграції окреслив під час семінару
екзекутативний секретар Пасторально-місійного відділу УГКЦ о.Василь Поточняк,
який, зокрема, трьома риторичними запитаннями – хто ми є? що ми робимо? і що
Бог хоче, щоб ми робили? – представив старання УГКЦ для трудових мігрантів і
запросив ці три питання сприймати і у відношенні до державі, і до громадських
організацій, і до особи.
-Наша Церква,
зокрема УГКЦ,- зазначив о.Василь,- у ставленні до мігрантів бачить людину.
Виїхала людина – мама, тато, дитина. І їм зле. Упродовж майже ста тридцяти
років від початків української міграції наша Церква пробувала відразу йти за
людьми, які покидали свою батьківщину, щоб ними духовно опікуватися. Міграція
була, є і буде. З того не треба дивуватися. Хто такі сучасні мігранти? У часі
незалежності вони головно виїхали не на пошуки романтики, не задля науки чи від
ненаситності. Як казав Блаженніший Любомир Гузар, від добра люди не покидають
рідної оселі. Українці виїхали за кордон і нині виїжджають передусім через
бідність, брак вчасно і належно оплачуваної роботи, щоб звести кінці з кінцями
– які прийшли через бездарність державних провідників.
При
свідомості, що у світах є наші люди, УГКЦ структурно працює з емігрантами. Чому
це кажу? Бо в Україні і понині нема єдиного державного органу, який би
відповідав за мігрантів. Завдяки цьому Церква в Україні знає, у якому стані
перебувають наші люди на заробітках. Провадимо безперервний моніторинг. Для
цього кілька років тому власне УГКЦ і відкрила у своїй структурі
Пасторально-місійний відділ – єдиний орган, комісії якого виконують всю роботу,
яка стосується мігрантів, а через священиків допомагає мігрантам у країнах їх
перебування. І не тільки духовно. Хоч
духовна допомога за кордоном – це дуже багато, інша, ніж в Україні, бо майже
єдина для наших людей. Перше завдання священика – пошук наших людей. Як може
держава допомогти мігрантам, якщо вона навіть у статистиці абсолютно не
орієнтується? УГКЦ за кордоном провадить також культурну, освітню і
просвітницьку роботу у співпраці з громадськими організаціями. Важко працювати
з посольствами, бо змінюється влада – змінюється і її наставлення. Україну, на
жаль, за кордоном презентує українська політика. А вона – примітивна.
Щонайперше,
здається, Боже бажання є, щоб у центрі нашої праці була людина і її доля. Це
має бути первинним. А не відсоткові чи грошові еквіваленти. По-друге, час
перейти від говоріння про трудових мігрантів – до говоріння у правді і до
діяння. По-третє, слід об’єднати зусилля – церкви, держави, громадських
організацій і т.д. і працювати разом».
Від говоріння – до діяння.
Модерували
семінар Михайло Ратушний та професор ІФНТУ Дмитро Дзвінучук, а його учасників
привітали і представники місцевої влади – голова облради Олександр Сич,
заступник голови ОДА Роман Іваницький та заступник міського голови Михайло
Верес, ректор ІФНТУНГ Євстахій Крижанівський та в.о. ректора Прикарпатського НУ
ім..Василя Стефаника Ігор Ципенда, нардеп Зіновій Шкутяк, депутати обласної
ради, член президії УВКР Микола Яковина, голова ОО ВУТ «Просвіта» ім.
Т.Шевченка Степан Волковецький та ін. «Проблематика семінару важлива не тільки
для обласної ради, але й для всього Прикарпаття»,- наголосив голова облради
Олександр Сич, а під час
прес-конференції, за участю голови УВКР Михайла Ратушного та члена президії
УВКР Євгена Гірника, який очолить новостворене регіональне відділення УВКР на
Прикарпатті, а також голова облради повідомив,
що обласною радою вже створена
депутатська комісія з вивчення дотримання прав трудових мігрантів
жителів Івано-Франківської області та членів їх сімейна чолі з Тарасом Парфаном
, напрацьовані рішення, які розгляне найближча сесія обласної ради. « Люди,
жителі Івано-Франківщини, які нині є трудовими мігрантами, делегували нас в
обласну раду як у місцевий представницький орган. Ми хочемо стати в один ряд з
трудовими мігрантами, щоб бодай частково вирішити проблеми їх та їхніх родин.
Оскільки не може цього зробити держава…»
У часі
семінару учасники напрацювали низку рекомендацій для різних суб’єктів державної
влади України.
Ігор ЛАЗОРИШИН.
На світлинах:
1. Початок семінару - благословення о. Йосафата Мощича. 2.
Під час прес-конференції
(зліва направо) член президії УВКР Євген Гірник, голова УВКР Михайло Ратушний
та голова Івано-Франківської облради Олесандр Сич.
3. Виступає екзекутативний секретар ПМВ УГКЦ о.
Василь Поточняк. 4. Голова УВКР Михайло
Ратушний та о. Василь Поточняк у часі відвідання заробітчанської виставки "Наші в Італії".
| 
