 мистецька
вітальня
У творчому саду Йосипа Карпіва
Через півстоліття зросла перша поетична
збірка
Нещодавно у
мистецькій вітальні загальноосвітньої школи села Клубівців Тисменицького району відбулося представлення збірки поезій «Осене, застань мене в саду» знаного краєзнавця, етнографа, фольклориста і літературного редактора (зокрема багатьох заробітчанських творів), колишнього директора школи, а нині керівника сільського краєзнавчого музею Йосипа Карпіва. Таким чином, у творчому
саду митця п’ятдесят років по тому зросло і деревце поетичного слова.
Попри те, що
деякі поетичні твори автора свого часу друкувалися у часописах, а жителі
Клубівців чи Тисмениці виконують гимни на його слова, до появи стосторінкової
збірочки поезій «Осене, застань мене в саду» у майстерному літературному
редагуванні Василя Лесіва широкому загалу Йосип Карпів був відомий здебільшого
як автор книг «Клубівці», «10 років Клубовецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів», збірок
фольклору «Народні прикмети», «Таємниці місцевих назв», «Вуйко з Канади»,
«Казки», співупорядник видань «На зорі національного відродження», «На межі
життя і смерті», «У вирі боротьби», «Біля повстанської ватри» та ін.
І у тому, що
поетична книжка Йосипа Карпіва побачила світ тільки тепер, хоч чимало поезій
народилися ще п’ятдесят років тому, на мою думку — як літературного критика, не
тільки вина часу, а й відбиток внутрішнього «я» автора. Йосип Карпів як поет
надзвичайно скромний і делікатний, і його ліричні твори я б назвав творчим
відбитком поетового серця — закоханого, простого, негамішного, але завжди
небайдужого. Такою ж була і мистецька світлиця у місцевій школі, зорганізована
Клубовецькою ЗОШ на чолі з директором Володимиром Пронюком та сільською бібліотекою, якою завідує Марія
Палагіцька, і приурочена презентації книжки, — теплою, щирою і привітною.
Поетичному слову того дня було затишно завдяки добре продуманому сценарію
презентації, провадженню спілкування ведучої заходу поетеси Оксани
Пронюк-Кузьми, чарівним мелодіям фольклорного ансамблю «Намисто», виступам
гостей і господарів — вчителів, учнів, рідних, друзів і близьких поета,
односельчан та ін.  А в осінньому поетичному
саду Йосипа Карпіва побували голова райкому профспілок працівників освіти
району Франя Мединська, депутат райради — керівник апарату Тисменицької
районної ради Юрій Проценко, голова Клубовецької сільської ради Богдан
Рекетчук, член НСПУ Василь Лесів, вчитель історії Василь Палагіцький, філолог
Наталія Івасюк, місцевий дяк Ярослав Федорак, театром слова привітали свого
вчителя випускники школи Галина Карпів, Леся Палагіцька, Христина Нищук,
декламацією поетичних рядків — Людмила Палагіцька, школярі Оксана Овчарчин,
Божена Івасюк, Надія Пронюк, Марія Молощак, теплими родинними словами —
племінниця поета Марія Овчарчин та ін.
– У моїй першій
поетичній збірці, -зазначив Йосип Карпів, – зібрані вірші п’яти десятиліть.
Колись у мене не було такого наміру, бо видати таку книжку було неможливо – треба
було мати і високу посаду, і звання, і певний квиток та ін. А у мене тоді цього
не було. Але й п’ятдесят років по тому вірші живуть і промовляють. І завдяки
цьому святу слова я з усіма побував у поетичному осінньому саду.
…А
напередодні, у жовтні, представлення збірки поезій «Осене, застань мене в саду»
Йосипа Карпіва відбулося і за кордоном - в українській громаді заробітчан італійського міста Болоньї, яке
зорганізували наші землячки Оксана Семотюк, Стефанія Ярич, Ольга Кіндрат та
Ольга Струтинська — з Івано-Франківщини та вінничанка Раїса Корженко. «Для
мене,- зізналася Ольга Струтинська,- поезії Йосипа Карпіва — як ковток рідного
повітря, вони пахнуть мені Україною».
Ігор ЛАЗОРИШИН.
На світлинах:
1. Поет Йосип Карпів.. 2. У клубовецькій родинній поетичній
світлиці
| 
