Головна | Каталог статей | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Категорії розділу
Праця УГКЦ [111]
Духовні та наукові праці, дослідження [34]
Діаспора та українські церковні спільноти за кордоном [20]
Долі мігрантів [60]
Адаптація та життя на Україні [31]
Літературно-мистецька тема [53]
Наша статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Статті » Міграція » Літературно-мистецька тема

«Українсько-літературні зв’язки XVII–XХI ст.»
Тетяна ВИСОЦЬКА, викладач Центру італійської мови і культури

22 листопада 2010 року з ініціативи Центру італійської мови і культутри у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся круглий стіл "Українсько-літературні зв'язки ХVІІ-ХХІ ст." за підтримки і участю вчених і науковців філологічного факультету і факультету журналістики.
Із вітальним словом до учасників і  гостей зустрічі звернулася завідувач  Центру Олена Горячук, яка наголосила на актуальності проблеми пізнання Італії та її культури крізь призму творчості українських літераторів.
Засідання було відкрито доповіддю доцента  кафедри фольклористики ім. Філарета Колесси Олени Гінди на тему «Поетичні новотвори сучасної української діаспори в Італії» (за матеріалами українського християнського часопису «До Cвітла»)». Дослідниця акцентувала увагу на збереженні національної ідентичності та культури у творах українських заробітчанок в Італії. Науковець зауважила, що авторки цього поетичного літопису, представленого найрізноманітнішими жанрами від пісень-меморатів до коломийок, вписують нову сторінку в український культурний простір. Використання італійської лексики у цих творах виконує найрізноманітніші функції, але передусім посилює їх емоційне забарвлення. Поетичні новотвори українців, на думку О. Гінди, свідчать про нову унікальну форму творчості нашої діаспори. Прикметно, що більшість українок уперше почали писати саме за кордоном.
З доповіддю «Петро Карманський та італійська література» виступив професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Микола Ільницький, який зазначив, що зв’язок творчості молодомузівця Петра Карманського з італійською літературою радше можна назвати трагічним. Його прозові твори «Крізь темряву», із вкрапленнями автобіографічних спогадів, і маловідомий роман «Кільця рожі» навіяні саме римським періодом у житті письменника. Відомо, що у Римі Карманський здобував освіту і був секретарем української надзвичайної дипломатичної місії при Апостольському престолі. Однією з найбільш відомих перекладацьких праць Петра Карманського є «Божественна комедія» Данте. Однак у 1956 р. світ побачила лише перша частина - «Пекло» за редагуванням Максима Рильського. Професор М. Ільницький зауважив, що переклад П. Карманського відзначається стилістичною легкістю і мовною досконалістю.
Особливе зацікавлення слухачів викликала доповідь асистента кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Ольги Квасниці - «Оксана  Пахльовська – духовний посол  України в Італії». Доповідачка відзначила видатну роль О. Пахльовської, публіциста, культуролога, філолога, літературознавця «у заземленні» української культури в Європейський простір. О. Квасниця зауважила, що в монографії «Ave, Europa!» Оксана Пахльовська апелює саме до української нації, акцентуючи увагу на імперативі волі українців.
Доцент кафедри української літератури імені академіка М. Возняка Ростислав Чопик виголосив доповідь «Італія чи Ітака? Полемічні нотатки до статті Е. Зґамбаті «Італія Михайла Коцюбинського та Лесі Українки: два обличчя одного міфу». Дослідник не погоджується з поглядами професора Емануели Зґамбаті щодо впливу Італії на творчість двох величних постатей української літератури ХІХ ст. Михайла Коцюбинського та Лесі Українки, наголошуючи, що українські класики та їхні герої болюче звикають до чужини та все-таки повертаються «на мертвий острів» (за Е. Зґамбаті) – на рідну землю.
Виступ доцента кафедри української  літератури імені академіка М. Возняка Галини Крук «Діячі української культури в італійських університетах XIV-XVIII ст.» присвячено діяльності українських книжників, які навчалися в італійських університетах, зокрема в університеті м. Падуя. У період XVII-XVIII ст. в Італії здобували освіту близько 1500 українців.
Аспірант кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики Юрій Мельник виголосив доповідь «Роль Євгена Онацького в українсько-італійських культурних відносинах». Молодий науковець ознайомив учасників круглого столу зі сторінками життя й діяльності Є. Онацького, з його дослідженнями як журналіста, філолога, особливо звернув увагу на фундаментальну лексикографічну працю Онацького – перший перекладний словник – італійсько-український та українсько-італійський.
Після завершення зустрічі головуючий, пані Олена Горячук, подякувала учасникам за високий рівень і тематичну розгалуженість досліджень, побажала всім наукового й творчого зростання, а також висловила надію, що цей круглий стіл започаткував нову сторінку у діяльності Італійського Центру –  періодичні наукові читання на теми україно-італійських взаємин. Ідея була гаряче підтримана науковцями.
Категорія: Літературно-мистецька тема | Додав(ла): palomnyk (17.12.2010)
Переглядів: 1097 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[13.12.2022]
Вітаємо Андріану Шуригайло з Днем народження (0)
[12.12.2022]
Вітаємо Олександра Федорука з Ковеля (0)
[11.12.2022]
Наші вітання для Андріани Комарницької з Дрогобича (0)
Нові статті
[31.01.2022]
Чомусь мені все так здається... (0)
[27.01.2022]
Збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі" (0)
Свідчення
[07.09.2022][Враження]
Пісня "Ти моя Мати, Царице Небесна" (0)
[05.10.2021][Враження]
Відстані не мають значення, коли там мене чекають... (0)
[23.12.2019][Подяка]
Будьмо "скорі до слухання, повільні до говорення,  непоквапні до гніву" (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2024