 Пасторально-місійний відділ УГКЦ,
Референтура у справах мігрантів та іммігрантів Самбірсько-Дрогобицької єпархії та БФ «Карітас»
СДЄ УГКЦ
22-24 червня провели підсумкову організаційну
зустріч паломників, мігрантів та їхніх родин перед сьомою Міжнародною пішою
прощею родин мігрантів із Самбора у Зарваницю. Завершенням зустрічі стала
Єпархіальна нічна піша проща родин мігрантів та всіх охочих до Чудотворної
ікони Грушівської Богородиці.
 Щороку, перед прощею, такі організаційні
зустрічі проводяться з метою детального опрацювання ділянок служіння та
призначення відповідальних за кожен із напрямів. Учасникам було представлено
маршрут, який щороку змінюється. Цьогоріч проща пройде землями
Івано-Франківщини, кілометраж якої складе 250 км. Найбільшу відстань
учасникам доведеться пройти у понеділок, 6 серпня, – 34 км.
 Зустріч провів о. Ігор
Козанкевич, директор БФ «Карітас» СДЄ. У перший день присутні розважили над
темою, яка обрана як стратегія розвитку УГКЦ до 2020 року: «Жива парафія –
місце зустрічі з живим Христом». Розпрацювали методи та шляхи представлення цієї теми в
групах на цьогорічній Міжнародній пішій прощі родин мігрантів Самбір-Зарваниця.
Наступного дня детально обговорили обсяг завдань та призначили відповідальних.
Вперше цього року на завершення прощі у Зарваниці, 11 серпня, відбудеться Фестиваль творчості мігрантів. Його особливістю є те, що до участі у фестивалі запрошено українців, які працюють за кордоном. «Вони представлятимуть країни, в яких перебувають, ділитимуться своїм досвідом життя там. Це сприятиме певній єдності між українцями, розсіяними по світі, а також є доброю можливістю розширити та поглибити пізнання світу», – зазначає п. Оксана Пронюк, організатор фестивалю. У Зарваниці постане пам’ятник заробітчанам, а «тому ми хочемо, щоби Зарваниця стала місцем зустрічі мігрантів та їхніх родин», – говорить п. Оксана.
Завершенням зустрічі стала нічна
піша проща, участь у якій взяло близько 150 осіб, які представляли Львівську,
Івано-Франківську області, а також м. Київ.
Проща розпочалася у Катедральному
храмі Пресвятої Трійці Молебнем, який
відслужив протосинкел Самбірсько-Дрогобицької єпархії, о. Григорій Комар, у
співслужінні о. Василя Поточняка, виконавчого секретаря ПМВ УГКЦ , о. Ігоря
Козанкевича, БФ «Карітас» СДЄ та отця Михайла Олійника.
У своєму слові до паломників, о.
Григорій звернув увагу на те, що наше життя – це дорога, яку ми обираємо, а
паломництво, за його словами, це дорога до справжнього життя і до нього «везе
нас міцний човен, яким є Христова
Церква», – підсумував протосинкел. Рівно ж, передав благословення та вітання
усім паломникам від правлячого єпископа
Самбірсько-Дрогобицької єпархії, Ярослава Приріза.
Відтак молитовною ходою прочани
вирушили до місцевих храмів:
монастирський храм Петра і Павла, храм Преображення Господнього, Успення Пресвятої Богородиці, храм Покрови Пресвятої Богородиці.
Дзвонами зустрічали паломницький
хід Дрогобицькі храми Преображення та
Успіння. Адміністратор храму
Преображення Господнього
отець Любомир Митник
торкнувся історії наших храмів та святинь. Зокрема,
розповів прочанам про історію храму Преображення, який у радянські часи
використовували як приміщення для танцювального клубу. Відтак провів паралелі
зі сплюндруванням святого місця у с. Грушеві і запевнив, що «кожна святиня –
це Божа справа, яку неможливо знищити, –
вона воскресає», – підсумував священик і побажав паломникам у цій прощі також зустріти
воскресіння, можливо, і своєї сплюндрованої душі.
Зауважимо, що у приміщенні храму
Преображення Господнього, з
благословення пароха, відбуваються щотижневі молитовні недільні зустрічі
мігрантів та їхніх родин, своєрідні порадні, які, з ініціативи ПМВ УГКЦ, було
створено цього року у Львівській та Івано-Франківській архиєпархіях.
Відтак прочанська колона вирушила
у с. Грушів. Дорогою о. Василь Поточняк коротко розповів про діяльність ПМВ, з
ініціативи якого відбуваються також ці єпархіальні прощі на місцях. Поділився
враженнями та представив статистику еміграції та ситуацію в Балканських,
Балтійських країнах та в Ізраїлі.
Завершилася проща Божественною
Літургією у Грушівському храмі, яку очолив о. Василь у співслужінні з о. Ігорем.
Напутнім словом паломникам було побажання в контексті проповіді завжди прагнути
до того, щоб наш погляд був «відкритим і чистим».
Іванна Рижан
| 
