Дорогі друзі, всечесні отці,
паломницька спільното, користувачі, гості та дописувачі нашого сайту!
Сьогодні минає 500 днів із часу, коли цей, так скажу, родинно-інформаційний
майданчик з’явився у
віртуальному просторі. І хоч
слова, якими ми, зазвичай, називаємо усі технічні речі є дуже штучними, але,
дякуючи цьому сайтові, усі, хто бажає, має можливість зустрічатися, чи просити молитви один за одного, радіти словами,
коли тобі радісно і сумувати, коли сумно.
Наші початки…
Коли з’являється щось
нове, ти очікуєш завжди великого. Такого ж чекали і ми. Але велике постає тоді,
коли його творять маленькі, маючи у думках зробити це велике. Поділюсь із Вами
з цього приводу однією притчею, яку особливо люблю.
Притча про палац для Бога
«Сотворив Бог тваринний світ і почав роздавати у ньому завдання звірям. Усі
отримали відповідні до себе. Одна лиш Мурашка
повзала похнюпленою. Вона ж бо знала, що не зможе для Бога зробити нічого важливого
і великого. Бог подивився на Мурашку і сказав:
- У мене для тебе, Мурашко, найважливіше завдання. Ти маєш збудувати мені
палац.
- Ти що, – вигукнула Мурашка, – я
така маленька, а Ти БОГ – такий великий. Я не зможу. Куди мені?
- Твоє завдання – збудувати мені палац, – ще
раз повторив Бог і пішов…
Мурашка взялась до діла: три роки вона рила ямку. Вирила таку глибоку, що
не могла з неї самотужки вибратись, глибиною двадцять сантиметрів. Ще два роки
вона робила фундамент, носячи на своїх маленьких плечах камінці і обкладаючи
ними ямку. Відтак… померла і зустрілась з Богом.
- Я робила тобі палац, Боже, як Ти і просив, – каже Мурашка, але не змогла закінчити його, бо
я надто маленька.
- Дякую, – каже Бог, – ти зробила мені найкращий палац, який тільки
може бути. Все інше я довершу сам.
Те, що сьогодні
Сьогодні рано ще говорити про відповідне програмне забезпечення сайту – і
на це ще прийде час. Але найважливішим є те, що цей ресурс є місцем, де ті,
котрих часто-густо роз’єднують великі часові і просторові відстані, можуть тут
зустрітись і підтримати один одного, дізнатись про зустрічі, які плануються,
відчути увагу у вигляді привітань, а часом і просто через слово поділитись
своїми переживаннями.
Особисто для мене сайт цінний тим, що це можливість зібрати і
сконцентрувати в одному інформаційному полі наші спільні зусилля і працю. Важливо,
що це саме наша праця, а не скопійована з інших джерел. Це надає сайтові
оригінальності і неординарності на тлі сучасних інформаційних ресурсів. І хоч,
можливо, на сьогодні він поки що виглядає лише як інформаційний майданчик, однак
це не просто потоки інформації. Це творить нашу історію, історію українства
сьогодні, частиною якої ми з Вами є. Можливо, не всі ми причетні до однієї
міграційної проблеми, але проблема існує у тій країні, в якій живемо, отже,
вона також і наша за фактом.
Радість і відчуття уваги приносять колоритні, барвисті вітання з нагоди
Уродин, Іменин і важливих подій у нашій спільноті.
Пропозиції
Звісно, що думок, побажань і пропозицій є багато: це і рубрики, де можна
було б розширити тематику, блоги, які є, на мою думку, дуже важливим моментом
ділення, можливість без посередників задати запитання духівникові і почути
відповідь…
Але для того, щоб тебе чули – треба спершу навчитися слухати інших. Думаю,
що спільна безпосередня дружня зустріч ініціаторів та усіх, хто хотів би якось
долучитися до творення цього ресурсу – Ваші думки, зауваження, пропозиції –
стали б добрим початком до подальшого його розвитку. Бог творив світ у
спільноті Трійці, і Йому це вдалось. Це пропозиція і нам…
Майбутнє
Хочу подякувати усім тим, хто крок за кроком іде разом з нами упродовж тих
п’ятсот днів. Як мурашка стала для Бога початком великої справи – Божого
царства, так і ми, у нашій спільноті, можемо стати тими, хто виконає подібну
місію. Важливо, щоб у нас усіх було найважливіше. Якщо воно є, то Господь на
цьому побудує свій палац.
ДЯКУЮ щиро усім, кого я зустріла, з ким
познайомилась на цій паломницькій дорозі. Кожен із Вас по-своєму став у моєму
житті тим Предтечею, котрі вказували мені дорогу.
Отож, ВІТАЄМО Вас і запрошуємо
до спільного он-лайн святкування. З цієї нагоди пропонуємо сьогодні кожному,
хто заходить на наш сайт, висловити те, що у нього в душі, чим хотів би
поділитись, можливо, побажати або покритикувати. Це можна зробити на головній сторінці...
Щиро запрошуємо усіх
підтримувати і не боятись робити те, що, часом, на наш погляд, є неможливим! Іванна РИЖАН
|