Головна | Каталог статей | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Категорії розділу
Піша проща "Самбір-Зарваниця" [145]
Інші зустрічі та прощі [60]
Наша статистика

Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Статті » Паломницька спільнота » Інші зустрічі та прощі

Пасторально-місійний відділ УГКЦ: "Зарваниця -духовний центр"
Іванна РИЖАН

22 травня 2010 р. вперше на Тернопільщині у приміщенні Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ відбулася чергова робоча зустріч мігрантів та їхніх родин, а також учасників традиційних піших прощ із Самбора у Зарваницю, котра охоплювала представників із трьох областей: Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської. Подібні традиційні зустрічі відбувалися у мм. Дрогобичі, Болехові та Івано-Франківську.

Організатором зустрічі є Пасторально-місійний відділ УГКЦ.

Мета – сприяти поверненню трудових мігрантів в українське суспільство, а також обєднати людей з метою підтримування контактів та взаємної підтримки.

У зустрічі взяли участь:

- виконавчий секретар Пасторально-місійного відділу УГКЦ - о.Василь Поточняк; 

- Голова Патріаршої комісії у справах мігрантів УГКЦ - Григорій Селещук;

- учасники традиційних піших прощ із Самбора у Зарваницю;

- представники спільноти «Пієта» м. Івано-Франківськ;

- представники ЗМІ та суспільно-громадських організацій, котрі займаються питаннями міграції.

Програма передбачала розгляд наступних питань:

- 5 ювілейної пішої прощі родин мігрантів та небайдужих українців із Самбора у Зарваницю, яка відбудеться з 6 по 15 серпня 2010 р. (детальніша інформація буде подана окремо);

- спорудження пам’ятника заробітчанам у духовному центрі «Зарваниця»;

- погляд Церкви на проблеми міграції;

- представлення та перегляд першої і єдиної музейної експозиції «Наші в Італії».

Оперативна праця та небайдужість учасників дозволили прийняти конкретні рішення щодо перших двох питань, а також обміркувати наступні.

Активно обговорювалось питання пам’ятника, який українці-мігранти хочуть спорудити як незаперечний факт, що має місце (на жаль, ганебне) в історії України.

«На початок 2000 року мігрантство стало настільки масовим, і, щонайжахливіше, «жіночим», що думка зродилась сама собою: „Українській жінці треба пам’ятник поставити"», – за словами о. Василя Поточняка. Спершу думка – потім слово – далі конкретні дії.

Мета – пригадати українському суспільству, що воно допустилось такої ганебної хвилі.

На сьогодні із благословення Блаженнішого Патріарха Любомира Гузара створена наглядова рада у складі:

- єпископ Йосиф (Мілян) - Київська Архиєпархія УГКЦ;

- Василь (Семенюк) - єпископ Тернопільсько-Зборівський;

- о. Василь Поточняк - виконавчий секретар Пасторально-місійного відділу УГКЦ;

- п. Григорій Селещук - Голова Патріаршої комісії у справах мігрантів УГКЦ;

- п. Оксана Пронюк - представник мігрантів - спільнота "Пієта", м. Івано-Франківськ.

Їхнім завданням є наглядати за фінансуванням та творенням цієї експозиції.

Цей проект неодноразово дискутувався у м. Дрогобичі. На сьогодні до попереднього задуму додано побажання Блаженнішого Любомира Гузара про те, щоб завершувала цю композицію капличка у вигляді півкулі з лініями-меридіанами, де розташують стелу з мозаїкою «Оранти» (у розрізі мозаїчне зображення «Оранти», висотою 3 м) у формі земної кулі, позаяк явище мігрантства охоплює увесь світ – це духовний аспект.

В основі задуму самої експозиції – родина – на взірець Пресвятої Родини. Батько, мати та дитя, котре простягає руки до батьків – хвилюючий момент зустрічі.

У центрі композиції хрест, який символізує трагедію і терпіння. Родинне дерево міграції, висотою у зріст людини, нагадуватиме про викривлення, які є в українському суспільстві.

«Це не пам’ятник тим, хто тільки зараз працює в Італії чи Іспанії, а всім нам. У ньому буде відтворений момент, коли батьки повертаються додому, і дитя зустрічає їх на порозі власної хати», – розповів Б. Пилипів.

Автором проекту є Андрій Пилипів із селища Рожнятова Івано-Франківської області, магістр Львівської національної Академії мистецтв. Спорудження скульптурного проекту у Зарваниці на Молитовному полі благословив намісник духовного центру – єпарх Тернопільсько-Зборівський владика Василій (Семенюк).

На зустрічі були обговорені та прийняті такі рішення:

- до 1-2 червня розробити проектний кошторис;

- виговити буклети про цю експозицію;

- кожному відповідальному буде вручено офіційний документ від Пасторально-місійного відділу про дозвіл  діяти від імені Церкви;

- Було запропоновано створити книгу, в яку були б вписані прізвища мігрантів-жертводавців і короткі відомості про термін їхнього перебування за кордоном.

Задум планують втілити до кінця 2010 року.

"Наша мета у встановленні пам'ятника подвійна. Хочемо встановити його у такому освяченому місці, як Зарваниця, щоб кожна людина, яка буде заходити у собор, бачила його і задумалася. Хто ж, наприклад, знає, що в Італії впродовж року гине по 120 наших молодих людей! Хто знає, що ми, бувало, щомісяця відправляли додому по 2-3 наших людей з психічними хворобами! Друга наша мета - показати українському суспільству, що воно допустилося такої ганебної ситуації, коли матері змушені залишати свої родини. Хай пам'ятник пригадує це не тільки владі, а й нам, які обирали цю владу за гречку і цукор, які ми продажні. Ми даємо хабарі, ховаємо голови у пісок, хочемо робити порядок чужими руками, маємо світогляд недемократичний і навіть нехристиянський. Ми повинні пам'ятати, що вивчилися за кошти заробітчан, але не захищаємо їх. То ж нас згодом чекає те ж саме, що і теперішніх мігрантів", - наголосив виконавчий секретар Пасторально-місійного відділу УГКЦ отець Василь Поточняк. "Саме з огляду на значущість задуму, - за словами священика, - не головне, щоб люди жертвували на нього величезні суми. Головне - щоб до справи долучився кожен". Важливо, щоб людина, яка дає, наприклад, п'ять євро, сказала: "Даю від щирого серця"", - додав отець.

Це болюче питання викликало крик душі 

 «Час призвичаює нас до колін. …Маємо маси – не маємо народу» – о. Василь Поточняк.

«Це шибениця і нагадування про те, що чекає заробітчанина – втрата родини. …Без батька не виростає син, без матері – донька» – п. Ігор Лазоришин.

«Це пам’ятник батьківству» – п. Володимир Мороз.

«Пам’ятник голосно скаже про те, про що ми мовчимо. …Це своєрідний подразник для українського суспільства» – п. Оксана Пронюк.

«Це пам’ятник терпінню. Не кожен може чекати».

«Це пам’ятник неефективному суспільству».

Обговорювалось також питання щодо організації та проведення 5 ювілейної прощі із Самбора у Зарваницю, яка проходитиме із 6 по 15 серпня 2010 р. 

Категорія: Інші зустрічі та прощі | Додав(ла): palomnyk (10.09.2010)
Переглядів: 1637 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[11.06.2024]
Паломницькі вітання пані Лесі Івасиків (0)
[09.06.2024]
Вітання для Люби Саприки з Дрогобича (0)
[08.06.2024]
Паломницькі вітання отцю Євгену Макогону (0)
Нові статті
[31.01.2022]
Чомусь мені все так здається... (0)
[27.01.2022]
Збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі" (0)
Свідчення
[07.09.2022][Враження]
Пісня "Ти моя Мати, Царице Небесна" (0)
[05.10.2021][Враження]
Відстані не мають значення, коли там мене чекають... (0)
[23.12.2019][Подяка]
Будьмо "скорі до слухання, повільні до говорення,  непоквапні до гніву" (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2024