| Оксана ПРОНЮК
 У понеділок, 11 жовтня 2010 р. Б., в місті Івано-Франківську в каплиці Христа-Чоловіколюбця МХЦ св. Івана Боско, вул. Ленкавського, 17 відбулася духовна зустріч спільнот "Матері в молитві", колишніх заробітчан "Пієта" та парохіян храму. Звичайне понеділкове надвечір’я перетворилося на багату духовну гостину. Гостили душу зустріччю з Богом, євангельською мудрістю, тайною Святої Євхаристії та духовною наукою пастиря о. Ігоря Пелехатого. "Любов не шукає свого…". І жінка із нинішнього Євангелія, котра мовчки вмила ноги Ісусу Христу, вивтрирала їх своїм волоссям, намастила пахучою олійкою – свою віру скріпила найніжнішою і найвідданішою любов’ю. Така любов має жити і творити у кожній християнській душі. Отець Ігор розповідав про Міжнародний семінар подружніх пар, який відбувся 29 вересня – 2 жовтня у Междугор’ї: – Що може сказати один погляд? Згадайте погляд Ісуса котрим від обдарував Петра, після того як Петро тричі відрікся його? Погляд сповнений любові і всепрощення. Спаситель добре розумів єство людської немочі. Чому ми цього не розуміємо? Шукаємо свого, шукаємо вивищення у сім’ї у родині, принижуючи найдорожчих і люблячих людей, а найбільше тих, кому обіцяли подружню вірність і любов. Одним лише поглядом можна відвернути біду, врятувати душу, зігріти самотність…Поглядом християнської любові…На реколекціях у Междугор’ї серед багатої європейської аудиторії було 25 подружніх пар із України. Науки провадив священик монах-францисканець Анти Вушкович, надзвичайно ерудована і обдарована Господом людина. Вівся паралельний переклад на усі мови. "Своєю присутністю на весіллі Ісус Христос підніс подружжя до гідності Тайни. Це покликання, яке має живитися безперестанно. На прикладі чуда перетворення води на вино (на весіллі), повинно відбуватися кожнодневне перетворення у наших родинах. Справжнє вино, вигріте сонцем і плодом людських рук, ніколи не втрачає своєї свіжості, воно пахуче й поживне. Такою має бути любов…" – повчав отець Анти. Завершився семінар святочною Літургією у латинському обряді, Євангеліє зачитувалось священиками на 25 мовах, а музичний супровід – скрипка, віолончель і флейта – розстелили на землі Господню милість. Прощаючись, отець Анти благословляв кожне подружжя та обдаровував вервичкою. Після цікавої розповіді учасника семінару отця Ігоря Пелехатого, було легко і просто свідчити про отримані ласки та переміни під час пішої прощі від Самбора до Зарваниці 6-15 серпня 2010 р.Б. Бо й тут дива творила християнська любов. Навіть наймолодша прочанка із Івано-Франківська Валентина Дуневич відмітила особливу атмосферу стосунків і енергетику, яка панувала у прочанській родині. Духовну зустріч завершила тема спорудження пам’ятника заробітчанам-українцям у Зарваниці. Цей пам’ятник – промовисте звертання до Бога: "Господи, врятуй українську родину!" Представники спільноти "Пієта" звернулися до присутніх:– Станьте будівничими, інакше не спам’ятаєтеся, як на заробітках опиняться ваші діти і онуки. Цей пам’ятник – просьба молитви за українську родину. "Не кожен може поїхати у Междугор’є чи піти в десятиденну пішу прошу", – підсумовував зустріч отець Ігор, – зате кожен із вас може зустрітись із Господом у молитві і зріднитися з Ним у любові. Тоді Междугор’є буде тут – у цьому храмі.."
Фотографії з зустрічі Ви зможете переглянути у розділі "Галерея світлин"
| 
