«Дуже сподобалась організація і підготовка, яка була проведена напередодні прощі. Цікавими були відомості про парохії, якими ділились місцеві священики, хотілося б також ще більше інформації про села, якими проходимо, щоб краще запам’яталось. Дуже важливо, щоб ми вчились бути вдячними за те, що нам дають їсти, приймають на нічліг, адже цьому всьому передувала велика моральна і духовна підготовка саме тих людей.

Поза значними позитивами, звичайно, були і моменти, коли ми вели себе не належно, не достатньо уважно (галасували, намагались «проскочити» без черги за їжею, смітили…).

Було б добре написати такі своєрідні «Заповіді прочанина» (правила поведінки). Це допомагало б кожному себе організовувати і вирішувало б частину побутових проблем. Дякую». 

Ольга, м. Київ

«Найважливіше на цій прощі для мене була молитовна підтримка. Це так зворушливо, коли 300 сердець підносять твою молитву до Бога. Молитва намірень – це найсильніше, на мою думку, що було на прощі, адже ми молитовно підтримували одне одного. Я впевнена, що якщо триста людей промовлять слова молитви серцем, то Бог обов’язково вислухає. Дякую». 

Прочанка (вперше на прощі)

«Дуже потрібною була молитва тиші. Також на прощі завжди є велика радість від спілкування, така відкритість, молитовний дух. Не маючи комфортних умов, людина швидко скидає маску і тоді багато чого пізнає в собі, бачить в інших, намагається стати кращою. Радість, яку ми приносимо після прощі додому, помічають інші, а це - найважливіше. Дякую».

Тетяна, с. Ралівка

«Нічні чування, які ми мали щоденно у храмах, дуже згуртовували та здружували. Там, у тиші, молячись разом, ми могли глибше пізнатися не лише словесно, а й через відчуття. Ми молились за село, в якому ночували, за інших людей, один за одного. І, що дуже дивно, зовсім не відчували втоми. Вранці Господь піднімав нас на Літургію своїми «небесними силами» і було дуже легко. Дякую».

Прочанка

«Було надзвичайно приємно, коли діти, ночуючи у селах, в родинах, самі починали молитви перед їжею. Це дуже велике досягнення і чудове свідчення для тих родин, у яких ми ночували. Хотілося б, щоб були катехизи і для дітей, щоб з ними було більше творчої праці, адже їх щороку, дякувати Богові, все більше і більше. Дякую».

Василь (керівник групи «Юнацтво»)

«Прекрасні катехизи, свідчення людей, Літургія. Ми заслуховувались і не відчували ні втоми, ні мозолів. Бездоганна організація і підготовка. Дякую».

Прочанка

Матеріал зібрала  Іванна Рижан

Читайте більше вражень у статті "Зарваницька Богородиця об'єднала таких різних і таких єдиних"