Головна | Каталог статей | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Категорії розділу
Інше [31]
Наша статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Статті » Інше » Інше

Випробування на Соборність
о. Ігор Пелехатий, головний редактор газети "Нова Зоря",
духовний провідник спільноти "Пієта"

У двадцятий рік відновлення незалежності України наша держава і суспільство переживають справжній іспит зрілості. Після помаранчевого здвигу здавалося, що цей екзамен українці успішно склали. Нинішні реалії переконують у зовсім протилежному - всі виппробування ще попереду.
Найбільші навантаження сьогодні відчуває духовний імунітет нації. Насамперед через реставрацію нинішньою владою «славного совєтского пришлого». Героїзація доблесних чекістів, зневага героїв національно-визвольної боротьби та жертв геноциду-Голодомору – це лише знаменні віхи повернення у минуле. Яскравою ілюстрацією цієї пост-советскої ностальгії сьогодні виступає перший національний (чи вірніше антинаціональний) телеканал. Тут чи не кожного дня транслюються фільми та передачі про мужніх комсомольців-красноармійців та кривавих білогвардійців і петлюрівців, яких сьогодні на жаль (або на щастя!), діти і молодь не розуміють і не дивляться (це видиво може бути цікавим хіба що для ідейних піонерів і комсомольців середини минулого століття, загартованих на ненависті до всього українського).Чого вартий, зокрема, серіал «Макар-слідопит», який перший канал крутив без перерви цілий Божий день 9 січня – у третій день Різдвяних свят?! Зрештою, а що інше можуть запропонувати українцям бенкендорфи і арфуші?..
Але найбільшою зловісною примарою повернення у старі часи виявилось встановлення в Запоріжжі пам’ятника найкривавішому тирану України за всю її тисячолітню історію. Це стало відверто цинічним і нахабним викликом для нації, яка зазнала найбільших жертв серед усіх народів «ссср» в людожерному експерименті з побудови комуністичного раю на землі. І ці жертви нація продовжує приносити й нині. «привид комунізму» бродить по Україні, кидаючи за грати кращих її синів. У попередні віки і десятиліття це робили зайшлі окупанти, тепер кованим чоботом топчуть душу нації свої – доморощені…
Черговим подарунком українцям до Соборності 2 січня стала… ліквідація Музею Української Народної Республіки у колишньому Будинку Центральної Ради у Києві. З величезними потугами цей музей вдалося відкрити два роки до 90-х роковин історичної злуки УНР та ЗУНР. Наші далекі праведники у буремному  січні 1919-го зуміли скріпити і підтвердити Соборність України – contra spem spero! А «справжніх прадідів великих правнуки погані2 її руйнують. Воістину пророче звучать нині Шевченкові слова: «Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить…»
Але Соборність України, як і душі нації, не вдасться зруйнувати нікому. Ні зовнішнім, ні внутрішнім ворогам, (які вже навіть намагаються вилучити згадку про себе з національного Державного Гімну). Ні запроданцям-яничарам, які за шмат гнилої ковбаси готові матір розп’ясти! Тому що є мільйони й мільйони українців, для яких Бог і Україна – понад усе!
Найкраще це поетичним словом мовив герой УНР, співтворець Злуки і Соборності 1919 року великий українець Євген Маланюк:
Та ти - виграшка природи, 
Не примха лиш земних стихій -
Ти не загинеш, мій народе,
Пісняр, мудрець і гречкосій.
Бо вірю: судні дні недаром
Твій чорний рай зняли пожаром,
І пломінь слупами росте, 
Сполучуючи з небом степ,
І небо сходить на країну
Крізь зойк, крізь звіря крик,
Крізь дим руїни - Україну
Новий узріє чоловік.
Категорія: Інше | Додав(ла): palomnyk (18.01.2011)
Переглядів: 1013 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 1
+2  
1 Оксана   (19.01.2011 16:23) [Матеріалу]
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
З НАМИ БОГ І УКРАЇНА!

Я про тебе, Україно,
Краю мій, молитво,
Заговорю, заспіваю,
Поможи ми, римо.

Поможи ми так сказати,
Музо, слово, брате,
Щоб ми впали на коліна
І сказали: Мати!

Мати, матінко єдина,
Рідна Україно,
Боже, як ми завинили,
Встрягли по коліна.

Нам цю землю заховати
В пазуху, у груди,
Поки живі цілувати –
Іншої не буде!

Нам цю землю замикати
В бабусині скрині,
До схід сонця вигрівати
У теплій перині.

У цю землю зерна класти,
Косити пшеницю,
А не дати, щоб плювали
У душу чужинці.

А не дати, щоб роздерли
Свої українці,
Щоб чужились брати рідні
На потіху іншим.

По цій землі дитя вести
Босими ногами
І казати: Йди, дитино,
До своєї мами.

Твоя мама – Україна
І ти - українка,
І ти сину – українець,
Це твоя домівка!
d_sunny d_sunny d_sunny


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[13.12.2022]
Вітаємо Андріану Шуригайло з Днем народження (0)
[12.12.2022]
Вітаємо Олександра Федорука з Ковеля (0)
[11.12.2022]
Наші вітання для Андріани Комарницької з Дрогобича (0)
Нові статті
[31.01.2022]
Чомусь мені все так здається... (0)
[27.01.2022]
Збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі" (0)
Свідчення
[07.09.2022][Враження]
Пісня "Ти моя Мати, Царице Небесна" (0)
[05.10.2021][Враження]
Відстані не мають значення, коли там мене чекають... (0)
[23.12.2019][Подяка]
Будьмо "скорі до слухання, повільні до говорення,  непоквапні до гніву" (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2024