Головна | Каталог статей | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Категорії розділу
Праця УГКЦ [111]
Духовні та наукові праці, дослідження [34]
Діаспора та українські церковні спільноти за кордоном [20]
Долі мігрантів [60]
Адаптація та життя на Україні [31]
Літературно-мистецька тема [53]
Наша статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Статті » Міграція » Літературно-мистецька тема

Іспанська сповідь Галини Коризми

Заробітчанська творчість

У поетичній вітальні «Галичини» відбулося творче знайомство з самобутньою поетесою із села Замулинців на Коломийщині, а нині заробітчанкою в Іспанії, Галиною Коризмою  і представлення  книжки її поетичної творчості «Далекий берег журавлиний», яка прийшла до читача у косівському видавництві «Писаний камінь». Після першої поетичної збірки «На крилах надії» 2002 року «іспанська сповідь» постає не тільки наступним творчим кроком авторки довжиною в десять років, але й передусім – іншим  баченням призначення життя людини на землі. Власне сам факт виходу книжки і її внутрішній зміст, як на мене, спростовують концепцію тих літературознавців-дослідників творчості заробітчан «четвертої хвилі», які стверджують, що пік творчого здвигу, чи то активного самовияву через процеси психологічної адаптації у чужині, у сучасному заробітчанському середовищі змалів, а то й зовсім скрес. Бо, мовляв, українське заробітчанство в останній десяток років стало інше: вже не розпанахує материнські серця, а розлука з родиною, рідною землею вже не сприймається як жебрацтво від матеріальної безвиході в Україні чи невідкладна обов’язковість… Дещицю відповіді про те, що відчуває серце жінки-заробітчанки, серце матері на чужих стежках , і привідкриває своєрідна поетична сповідь Галини Коризми «Далекий берег журавлиний». Зініціювали літературну зустріч об’єднані словом поетклубівці та спільнота «Пієта».

Ігор ЛАЗОРИШИН.

На світлині: Галина Коризма у поетичній вітальні «Галичини».

 

Категорія: Літературно-мистецька тема | Додав(ла): Оксана (05.09.2012)
Переглядів: 1220 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 4.5/2
Всього коментарів: 2
+1  
2 Галина Коризма, Мадрід   (14.09.2012 21:43) [Матеріалу]
Плакав дощ, але небо тулилось
Сірий день видавався теплом.
Один крок... і чомусь зупинилась,
Серце билось, хололо чоло.

Це моя українська землиця!
Рідний край у співучих піснях.
У душі моїй біла світлиця,
Сильні крила і мужній птах.

Скільки радості вплетено в долю,
Я цілую землю Святу.
Я далеко... та, поруч з тобою
Я тебе... по-своєму люблю!

Я люблю тебе, скільки зможу
Помістити любові в душі.
Помах крилами... Вже не ходжу...
Емігранти ми... Ми журавлі!

Щиро дякую всім добрим людям, нашим івано-франківським поетам.:
Лазоришину Ігорю за знайомство і приємне враження про "Галичину"!
Дякую, Долі, що мене звела з Вами усіма!
Дякую всім за теплі слова і дружню пітримку!

+1  
1 Оксана Пронюк, м. івано-Франківськ   (14.09.2012 21:39) [Матеріалу]
Ця вереснева зустріч збентежила кожного. Перед нами постала вродлива Журавонька, яка вже здійняла свої крила до лету. У вирій... Скільки їх тих виріїв забрало наших Роксолян... Некликаних і неповернутих, недолюблених і ненацвітлих...
Пропускала кожне Галине слово крізь серце - я знаю його ваготУ! Знаю і ціную. І дуже сумую, коли чую жіноче "Курли-курли"...

Де пахне кава - там не бракне слова....
Де пахне Слово - там не бракне сліз...
Така вона привітна і простора
Поезія, що ллється із душі...
В ній туга, як розгойдана колиска,
яка не втихомирить тихий крик
Либонь вона - розлука - як кропива
і не привикнеш, і не скорениш...
...а яблука - і жовті, і червоні...
... а ясенята сиві вже, як ми...
Гей, розверни нам плечі, воле,
щоб не дичіли рідні береги!
ПОВЕРТАЙМО СВОЇХ ЖУРАВЛЯТ!!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[17.05.2024]
Вітаємо Ковбасюк Ірину зі Стебника з уродинами (0)
[17.05.2024]
Вітаємо паню Юстину Курчик з Дрогобича з народинами (0)
[13.05.2024]
Вітаємо з уродинами ім Оксану Калитчак з Турки (0)
Нові статті
[31.01.2022]
Чомусь мені все так здається... (0)
[27.01.2022]
Збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі" (0)
Свідчення
[07.09.2022][Враження]
Пісня "Ти моя Мати, Царице Небесна" (0)
[05.10.2021][Враження]
Відстані не мають значення, коли там мене чекають... (0)
[23.12.2019][Подяка]
Будьмо "скорі до слухання, повільні до говорення,  непоквапні до гніву" (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2024