Головна | Каталог свідчень | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Наша історія
Міні-вісточки
Друзі пропонують
Категорії розділу
Навернення [6]
Оздоровлення [11]
Інше чудо [8]
Враження [52]
Подяка [18]
Прохання [24]
Наша статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Свідчення » Враження

Проща - випробування на силу волі і духа
15.08.2017, 20:57

Проща просто надзвичайна!

Мені все сподобалось, ведучі суперові! Хор наче ангельський! Дякую вам за таке своєрідне випробування на силу волі і духа. Планую вже, з Божою допомогою, йти на наступну прощу. На прощі така атмосфера, що залишаєш усі свої проблеми позаду і крокуєш назустріч Ісусові... Я просто дякую. Це була прекрасна і незабутня проща для мене!

від Оленки з 16-ї групи.

Велике спасибі організаторам прощі.

 Магурський Богдан (гр. 16)

Дякую Богу і Матінці Божій за супровід. Все сподобалось.

 Нестерівська Світлана (гр. 16).

ПРОЩА "САМБІР-ЗАРВАНИЦЯ", 2017. СВІДЧЕННЯ ПАЛОМНИКІВ

Я дійду, дійду д Тебе, Боже мій!.. Читате далі...

Тут немає "мене" і "тебе", а є одне велике "МИ"... Читайте далі...

Кусочок святості, якого вистачає на ційлий наступний рік. Читайте далі...

Ще один крок у невідоме... Читайте далі...

Проща ніби казка, настільки багато там добра і світла... Читайте далі...

Категорія: Враження | Додав(ла): Оксана
Переглядів: 172 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 1
+1   Спам
1 nesterivskaua   (23.08.2017 16:29)
Можу писати про це щодня. Бо, дякувати Богу, пам*ятаю кожну мить, кожен порух душі. І хочу, щоб ця хода тривала. І щоб поруч ішли інші))
Коли керівник групи під час прощі попросила написати враження, все вмістилось у декількох словах) Тепер - більше))
Кожного Господь покликав сюди по-своєму.Вже вдома побачила на минулорічних відео знайомі обличчя.Я ж ішла вперше.Не було важко.Думала про те,як Він ішов на Голгофу ,оточений вороже налаштованим натовпом,де не подавали води,не пропонували нести ношу,не усміхались,де нвхто не проколював болючих мозолів,щоб полегшити страждання; а замість панамки -Терновий Вінок... Ми покутували свої гріхи. Він -гріхи мільйонів нас! Думалося в той час про Марію, яка,як і тоді,була поруч з своїми дітьми - погляду вистачало, щоб іти набагато легше: Вона була з нами. З деякими -говорила. Тому бережімо Матір Божу! За кадром залишиться багато особистого,що відкривалося на прощі та в її продовженні вдома. Бо Бог любить нас. І дасть нам все,що попросимо. Хоч , чесно кажучи, коли ти так близько до Нього, тобі нічого й не хочеться. Тільки вічно бути поруч з умиротвореною усмішкою на обличчі. З'являється знане з дитинства відчуття ДОМУ, повернення ДОДОМУ. І ти навіть не підпускаєш думки, що це закінчиться... Зовсім ненадовго,як у суботній проповіді, ти не зможеш поставити наметів на цій горі Духа Святого, а просто спустишся вниз - у повсякденне життя,бо Він цього захотів))) І будеш розказувати іншим про те, що Господь любить нас. І будуть ті,які повірять, хоч не бачили... І ті, які захочуть приєднатися наступного року, щоб пережити щось своє..."Але я не зможу жити навіть дня без Тебе, добрий мій Господь"... ☺☺

Господи Боже, Ти нас обігрій - Сонця даровано стільки!
Наші серця для любові відкрий. Дай визнавати помилки.
Боже, Ти друзів для мене зберіг. Мамою Ти благослОвиш.
Господи Боже, хай падає й сніг. Буде все так, як дозволиш.
Господи Боже, хай ллються дощі- Йду у воді по коліна.
Хай нас затримують терну кущі, І мозолі, й судомини.
Так мене Матінка Божа веде. "Все буде добре, -говорить:
Маму шануй - Бережи і Мене!" Хай не продовжиться горе.
Бачила смуток в очах мовчазних. Хрестик із вервиці зникнув.
Стало так боляче вірі на мить - Та відродилась!Не зникла!
Ніби наново почала свій шлях, Важчий на прощі усоте.
"Хрестику любий!"-у сні по ночах Ніби шукала укотре.
Господи, Воля Твоя пресвята. І волосина не впаде....
Радо приймаю нового Хреста- І понесу Його радо...
Я не просила.Не скаржилась я . Дяку лиш слала до Неба.
Всує Твоє не взивала ім`я. Вірила просто у Тебе.
В мене було сотні інших прохань: Рідні, село, українці.
Дякую, Боже, за втому від ран. І за короткі зупинки...
І, коли всі вже прийшли, я ще йду, Твою тримаючи Руку.
Дякую, Боже, коли я паду, Що піднімаюсь крізь муки.
Господи Боже, хай інші ідуть - Твою показують силу.
Хай одне одного всі бережуть, Візьмуть любові на крила.
Хай не закінчиться проща в душі. Наші гріхи хай зітруться-
З ран тих поллються молитви вірші. Очі до Тебе сміються.
Знаю, лиш Ти сотворив оцей вірш - Наша з Тобою розмова...
Чийого серця торнутись велиш - Все зрозуміє, до слова...
Світлана Нестерівська, 16 група

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[23.09.2017]
Наші вітання для Наталії Боян з Дрогобича (0)
[23.09.2017]
Завіншовуємо з народинами п. Марію Дичку з Гусятина (0)
[23.09.2017]
Вітаємо прочанку Зоряну Кеньо з Ходорева (0)
Нові статті
[18.09.2017]
Без Прикарпаття? Маршрут Міжнародної десятиденної пішої прощі родин мігрантів «Самбір-Зарваниця» 2018 року може оминути нашу область (0)
[07.09.2017]
Хочу щоб ця хода тривала і щоб поруч ішли інші (0)
Свідчення
[17.08.2017][Враження]
Проща ніби казка, настільки багато там добра і світла (0)
[16.08.2017][Враження]
Тут н має "мене " і "тебе" , а є одне велике "МИ" (0)
[15.08.2017][Враження]
Проща - випробування на силу волі і духа (1)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2017