2 грудня 2008 р.Б. – у монастирі ЧСВВ Преображення Господнього на Ясній Горі у селі Гошеві Долинського району відбулося перше організаційне зібрання ініціативної групи зі спорудження пам’ятного знака сучасному заробітчанству – як незабутнього карбу української трагедії новітніх часів...
„Коли про наш задум був проінформований Глава УГКЦ Блаженнійший Любомир Гузар, – повідомив під час зустрічі у селі Гошеві духовний опікун українців греко-катооликів Болоньї о. Василь Поточняк, – то дав йому високу оцінку у контексті пасторально-місійної роботи Церкви на сучасному зрізі української історії”.
У роботі оргкомітету взяли участь мешканці Івано-Франківської та Львівської областей, серед яких нинішні і колишні заробітчани Італії. Наш край представляли представниці спільноти колишніх заробітчан „Пієта” м. Івано-Франківська – Оксана Пронюк і Ольга Шкляр, журналіст Богдан Пилипів та художник Андрій Пилипів з Рожнятова, Львівщину – Марія Гапук зі Львова, Галина Танчук з Дрогобича, Ярослав Карпінець – з Самбора та Оксана Негрич з Турківського району. Однозначно відомо, що пам’ятна композиція споруджуватиметься не за державні кошти, а на благодійні пожертви колишніх і нинішніх заробітчан країн далекого і близького зарубіжжя, їх родин, меценатів і т.д. на етапі дискусії залишається визначення місця побудови пам’ятного знака: чи це буде духовний центр „Зарваниця” на Тернопіллі, або територія Патріаршого собору у Києві? Із запропонованих творчих проектів у Гошеві розглянули ескізи пам’ятної експозиції з кованого металу, представлені Андрієм Пилиповим. Стрижнева тема творчого проекту – українська родина.
Ігор Лазоришин, друковано в газеті «Нова Зоря»
|