Молитва – це єдина дорога, яка веде до миру (і до миру душевного). Якщо ви молитесь і постите, ви отримуєте все, про що просите. (Мати Божа в Меджугор’ї, 29 жовтня 1983 р.Б.). Сам наш Спаситель об’явив, що лиш тим уділяє своєї ласки, котрі її просять: «Просіть і дасться вам» (МТ. 7,7).»Починайте кожний день, прикликаючи Святого Духа. Найважливішим є молитися до Святого Духа. Коли Святий Дух сходить на землю, тоді все стає чистим і переміненим» (Богородиця в Меджугор’ї, 25 листопада 1983 р. Б.) Бог знає, що велике добро приносить молитва. Він тому позволяє ворогам нападати на нас, щоб ми вдосконалювалися в чеснотах, перемагали спокуси. «Хто озброїть себе великою зброєю молитви, той не упаде в гріх, втратить прив’язаність до землі, входить до неба і вже в тім життю тішиться розмовою з Богом» (св. Йоан Золотоуст).

Для мене молитва – це передовсім розмова з близькою людиною – Богом, Якого дуже люблю і всеціло довіряю. Я неодноразово переконувалася, що Бог не скривдить мене і завжди прийде на допомогу, коли я покличу Його. Він ніколи не залишить мене, буде завжди поруч. Я як маленька, безпомічна, сліпа дитина йду за Богом. Шпортаюсь, палаю в гріхи і кличу Бога на допомогу молитвою, так як дитина кличе маму.. я плачу і прошу, щоб Він  поміг мені встати з болота і пастки, в які я попала. Я кричу, кличу і молюсь до Бога і Він приходить, піднімає, заспокоює мене, витирає сльози, очищує від бруду, який до мене прилип, цілує в чоло, як улюблену свою дитину і залишає гратися біля своїх ніг.

За допомогою молитви і розважань я вчуся дивитися на свої вчинки, щоб передовсім подобатися Богу, вгодити Йому, гідно виглядати у Його очах. На думку людей я давно не звертаю уваги, бо люди, які живуть в гріху підвладні впливу сатани, він використовує таких людей.

Для мене молитва – це розмова з реально живою людиною – Богом – який мені ближчий ніж батьки та друзі. Богу я можу розказати все, що у мене на душі, всі свої болі, переживання, образи і звичайно поділитися своїми успіхами і радощами. Я біжу до Бога, як до дорогого друга і знаю, що він вислухає мене, візьме за руку і пригорне до свого серця, наповненого великою вселенською любов’ю і всі мої переживання вмить розсіються, залишиться мир у душі. Ісус з великою радістю ділиться зі мною Божественною любов’ю і вчить мене так само любити. Його любов така ніжна, велика і жива. Вчинки любові та свідчення – мій шлях до миру у душі, а це означає що я вже знайшла рай тут на землі.

«Віддатися – означає жертвувати Ісусу з чистою вірою свою свобідну волю, свій розум, своє життя. Моя душа може бути оповита сутінками. Випробування і страждання – це найпевніше мірило моєї сліпої відданості» (Мати Тереза»..

З допомогою молитви я тепер стала інакше дивитися на свої поступки аніж раніше. Я дивлюся на них очима Бога. І починаю розуміти, яку користь для мого вдосконалення і очищення вони приносять. Вони допомагають мені приблизитися до Творця, піднятися на одну сходинку в гору до Бога. Звичайно в цілковитій довірі Ісусу, він мене провадить.

В моєму житті був такий випадок на роботі. На потязі цілого дня дві жінки принижували і висміювали мене, ревнуючи мене до свого коханця. То насміхались з моєї одежі, фігури тощо. Я терпіла і мовчала. Бо розуміла, коли опущусь до їхнього рівня, буде скандал і цим сильно ображу Ісуса, який вчить однаково сильно любить мене і їх. Сили моєму терпінню додавали слова із Святого Письма: «Ненавидить вас світ – то знайте, мене він ще перед вами зненавидів. Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ» (Йоан, 15,18-19).

Але вдома біля образу Ісуса я дала волю емоціям. Спочатку я пожалілася йому, що мене безпричинно ображають. Потім розплакалася. Зрештою заспокоїлася і прийшов спокій. Незабаром прийшла радість і мені стало смішно з того, що мої обвинуватиці придумували усякі небелиці, щоб очорнити мене. Все це відбувалося на протязі 10-15 хвилин. Спробуйте заспокоїтися за такий короткий час без Бога! Сатана буде Вас мучити декілька днів чи тижнів, доведе до люті і ви оголосите їм війну.

Наступного дня я зі страхом очікувала продовження  обвинувачень, у мене тряслися руки і ноги від переживання, піднявся тиск. В мене був тільки один захист - молитва. Я просила Ісуса і Богородицю захистити мене, жертвувала свій біль на перепрошення за свої гріхи та гріхи їхнього любовника, якого я духовно усиновила. Та Ісус розпорядився по-своєму. Йому не потрібні були мої страждання, Йому потрібна була моя готовність йти за Ним, певності, що я готова на все заради нього. Жінки знову ображали мене та несподівано підійшов їх коханець і захистив мене. Він наказав їм дати  спокій мені, бо я ні в чому не винна перед ними. Так закінчилися мої страждання.

"Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою. І мир Божмй, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі" (Флп. 4, 6-7). Отож, відкиньмо журбу, вона забирає у нас надію і чинить нас лінивими на дорозі спасіння. Просімо, шукаймо та стараймось, щоб Бог завжди вислухав наші молитви. Завжди дякуймо Йому за обітниці, які нам дав, за те, що хоче наділити нас ласкою витривалості і жадає від нас боротьби з ворогами. Бог в обітницях вірний і не дозволить на нас напасти, якби ми змогли здолати. "Бог вірний: Він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести" (І Кор. 10,13)

"Молитва перемагає всі засідки і сили ворогів" (Св. Августин)

(далі буде)

Віра Трунова, м. Стрий