Слава Ісусу
Христу! Я розкажу вам про себе. Мене звати В’ячеслав, народився 9 серпня 1981 р. в день св. Пантелеймона цілителя. З родовою
травмою, діагноз ДЦП (Дитячий церебральний параліч),
моє дитинство було приречене і проведене в стінах лікарень. З Божою допомогою моя мама мене лікувала. Вона вірила, що для Бога немає нічого неможливого. Монах Димитрій з села Руське
Поле, що на Закарпатті, молитвами та святим Духом зцілив мене від епілепсії.
Та моїм
другим Днем народження з гори стала
поїздка до Чорнобиля, коли я
18 серпня 1997 р
був гостем та учасником ІІ Всесвітнього Форуму
Українців. Коли ми реєструвалися в готелі «Турист», до мене підійшли 2 молодих
правоохоронці і поцікавилися метою мого перебування у м. Києві. Я пояснив, що ми є учасниками
Форуму, тоді вони з великою повагою
віддали честь та побажали успіхів. З творчою наснагою ми
розпочали працю. Маю дуже багато вражень від Форуму. Я побачив, як українська діаспора любить
Україну і народ, але не сучасних політиків. Особливо мене вразила промова
Аскольда Лозинського. Форум був дуже прогресивний, що не можна сказати про
наступні. Тоді ми відвідали ЧАЕС (Чорнобильська Атомна Станція): там я побував
біля 4 реактора (при замірюванні Фонд радіації 999,99 кілоренген на секунду). Там я
побачив Прип’ять – мертве і пусте місто, розбиті вікна... Нас не зустрічали люди,
не лунав дитячий сміх, тільки церква і старенькі бабусі дивилася нам в очі і
ніби благали – порятуй дитино Землю, рідний край . Я зрозумів їхню біль і велику
любов до землі, лебединну вірність і віру в майбутнє.
Після
повернення додому я відчув як я
змінився, почав ходити кожної неділі в церкву, покращував свою поведінку,
поїхав в Почаївську Лавру.
В
Почаєві мені багато пояснили: як очистити свою душу, від усяких недоліків такі:
погані слова, постійно на дрібні нервові зриви, які призводять до різноманітних
хвороб, починаючи від легких хвороб аж до
ракових, віл-інфікованих та смерть. Я змінився і хочу, щоб ви змінилися. Тому радо поділюся з вами своїми думками-порадами.
Щоб
змінитися повністю потрібно такі речі як: знайти та визнати свої, певні
недоліки; замінитися на такі риси як «ВІРА ЛЮБОВ НАДІЯ»; та прагнути само
вдосконалитися через Святе Письмо, БІБЛІЮ. Прочитувати на продовж 40-а днів акафіст будь-який, або усі псалми з
1 по 150, то дає дуже багато
благодаті, та усі недоліки автоматично
відходять при очищені душі, можуть, та
при тому прагнути очистити свою душу. Тоді і людина отримує багато в різних
питання. Тільки потрібно, їх побачити, а особливо в себе. Та при тому потрібно обов’язково примиритися зі всіма
своїми, що в сім’ї так само навіть з ворогами.
Та
коли, ми переможемо свої слабкості, ми будемо
сильні в Христі і Христос буде змінювати нас та керувати нами. Хочу аби ми
навчилися чути голос Духа Святого. Бо лукавий може наплутати та наробити
великих проблемб. Запитуйте в духівників, аналізуйте і тоді ви розпізнаєте Святого Духа. Тоді ми зможемо
виконати Божу Волю. Лише спільно, з Божої волі, ми напишемо нові закони, які відповідають БІБІЛІЇ, про що згадується «Об’явлені». Разом - ми є народ, є велика рішаюча сила. А по
одинці ці проблеми, які звалились на нашу Україну, ми не вирішимо. Лише, коли ми почнемо збуватися своїх
недоліків, станемо більш дружними, уважними, милосердними - змінимо ставлення один до
одного. Для цього пропоную: не одноразово проходити чистку своєї душі - Сповідь, а може деколи 2
– 4 рази квартал, чи рік (кожен повинен відчувати по собі). Спілкуватися, свідчити, ділитися своїм досвідом - вчити інших, котрі не знають, як прийти до Бога.
Ще деякі поради: моя
позиція до різноманітних державних об’єднань є досить обережною,
бо не знаю чи там нема антибіблійної законодавчої бази, при якій багато не
відповідає, Біблії, а навіть суперечать. Та скажу так «Спочатку потрібно
навести порядок, у своїй хаті, а потім дивитися на інших».
У
сім’ях, в яких є хворі люди, будь-якої хвороби (при тому не переривати дане
лікування), пропоную аби ближні, родина,
читали в голосно ті молитви «Акафісти або Псалми». Та при тому давайте
переписуватися по email: ekolviv1315@gmail.com skype: ekolviv.
Коли, побільше
людей захочуть змінитися, тим більше благодаті прийти, та ми можемо змінити
починаючи: від себе, та своїх сім’ях, своє суспільство та тоді ми спільно з
нашим, ви отримуєте то можна побачити будь-яких моментах та можливостях. Я
постійно про це розповідаю знайомим та незнайомим, та тому мене підштовхнуло до
написання.
Я є
учасником прощ від Самбора до Зарваниці від 2008 року. Кожного разу я прошу і відразу дякую за всі благодаті,
навіть за дар життя та здоров’я і так далі. Та є такі випадки на різноманітних
прощах, коли один – одному готовий всім допомогти, а після прощі, вдома, немає кому води не подати... Де ж наша ВІРА, ЛЮБОВ ТА НАДІЯ!!!???
Вячеслав МЕЛЬНИК, м. Львів
| 
