Я довгий час важко хворіла. Мене возили у інвалідному візку. 11 разів була на рентгені. Лікарі підозрювали онкозахворювання. Я дуже молилася до Пресвятої Богородиці, читала, читала і читала молитви. Навесні трохи полегшало. Якось, прийшовши втомленою з городу, прилягла. Пам’ятаю, що подивилась на свою руку і побачила на ній  ангела, як на образах, з крилами і хвилястим волоссям. Мене усю трясло. Я кликала свого чоловіка і питала: «Андрію, що таке зі мною?». Я і спала, і не спала. Відчувала, що по мені ніби якийсь струм проходить… З того часу - оздоровилась, працюю, ходжу своїми ногами. Сьогодні дякую Богові, що можу долати таку відстань, ще й  вночі, з Вами.

п. Галина, м. Львів

(свідчення записане на прощі Дрогобич-Грушів 25-26 вересня 2010 р.Б.)