Два лісоруби працювали у лісі. їхніх два дерева мали грубезні міцні стовбури. Обидва лісоруби послуговувались сокирами з неабиякою вправністю, проте кожен робив це по-своєму. Перший рубав дерево вперто і наполегливо, зупинявся лише на мить, аби передихнути. Другий же щогодини робив собі тривалу перерву. Коли стало смеркати, перший зробив тільки половину справи. Він так стомився, що не годен був і сокири вже підняти. Другий, нехай це здасться неймовірним, таки зрубав своє дерево. Лісоруби починали одночасно, і дерева були однаковісінькі. Перший не повірив своїм очам: «Нічого не розумію ! Ти щогодини відпочивав. Як тобі вдалося скінчити так швидко ?»

Другий, усміхаючись, відповів: «Ти бачив, що я кожної години робив перерву. Проте ти не помітив, що перепочинок я використовував для того, аби підгострити сокиру».

Твоя душа — мов гостра сокира. Не дозволяй, щоб вона затупилася. Щодня гостри її потроху. Затримайся на десять хвилин, аби послухати музику.

Коли можеш, влаштовуй собі прогулянки. Щодня обнімай тих, кого любиш, і скажи кожному з них: «Ти мені дорогий».

Святкуй річниці, дні народження, іменини і все, що собі пригадаєш. Будь люб'язним з усіма, а також зі своїми найближчими і з домашніми. Усміхайся. Молися. Допомагай тим, які тебе потребують. Зроби для себе щось приємне. Підніми голову і прагни до неба.