Проща – це велика жертва для Господа. Йти пішки нелегко. Переносячи в дорозі труднощі, невигоди, часом і біль, ми немов співстраждаємо з Христом, який ніс хрест на Голгофу. Ми перепрошуємо Бога за наші гріхи, випрошуємо благословення і здоров’я. Так і цього разу - ми ідемо, щоб випросити у Господа Бога ласк і благодаті всім, кого знаємо, кого любимо і про кого довідалися під час подорожі, за всіх, хто перебуває далеко за межами України. Ідучи всі разом ми - паломники - дякуємо і молимось Господу за всіх, хто організовує такі прощі-зустрічі, хто передає завжди благословення з різних куточків Землі. Дякуємо отцям, які супроводжували і вчили нас любові до Бога. Адже кожна наука - це нова сходинка у духовному житті християнина. Під час прощі на мить забуваєш своє я, тому що є ми. Велике ДЯКУЮ п.Марії Гапук та п.Оксані Пронюк за організовану зустріч. Особлива подяка нашим духовним отцям о.Василю Поточняку та владиці Йосифу Міляну, які завжди про нас піклуються і згадують нас, нашим прочанським соловейкам - Галині Заячкевич, Іваночці Мацелюх - за їх чудовий голос від Бога, та всім, хто прилучився до організації прощі. А також всім прочам, які пожетвували свій час на зустріч з Христом, який (можна сказати) також був прочанином, адже з дня свого народження, маленьким, на руках Йосипа та Марії розпочав свою земну подорож. З нетерпінням чекаємо наступної зустрічі. Приєднюйтесь до нашої спільноти, не бійтесь пустити Бога у своє серце і тоді ніяка відстань не буде важка і страшна. Оксана Крайчик, м. Дрогобич.
| 
