Головна | Каталог свідчень | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Слава Ісусу Христу! Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Слава Ісусу Христу! Вітаємо Вас,Гість | RSS

Путівник сайту
Міні-вісточки
Наша історія
Друзі пропонують
Категорії розділу
Навернення [6]
Оздоровлення [11]
Інше чудо [10]
Враження [61]
Подяка [20]
Прохання [24]
Наша статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Вітаємо нового користувача Микола
Головна » Свідчення » Подяка

Він був потоком чистої води, яка розганяла болото...
09.07.2015, 20:37

      «Є люди, немов яскраве світло, які освітлюють всіх навколо,

які несуть Христову науку і пам'ять про яких триває...»

    У цей, направду, прекрасний день 9 липня, 42 роки тому, Господь подарував світу одного з найсвятіших отців УГКЦ - отця Василя Поточняка. Хоча він пішов від нас досить рано, але зробив багато добрих та дуже корисних справ, як для суспільства в Україні, так і для наших заробітчан в Італіїї. Якщо наше життя -  пісок, то о. Василь залишив на ньому не один глибокий, викарбований слід.  

   Бог перетнув наші дороги  2012-го року під час десятиденної пішої прощі родин мігрантів із Самбора до Зарваниці, коли проща проходила через наше село Клубівці. На перший погляд отець Василь був досить непомітним, але водночас в ньому було щось таке незрозуміле, яке притягувало до нього людей. Мене дуже здивувало те, що отець підійшов до мене і так просто, по-братськи обійняв, адже ми були навіть не знайомі. Та мені здалося, що ми знайомі тисячі років.  Отець мав чудову здатність чи навіть можна сказати - талант. В його обіймах я  відчула себе досить безпечно, отримала душевний спокій. Відтоді ця людина  залишилася в моїй  пам’яті, як найпозитивніший  спогад 2012-го року.

   З того часу отець Василь став для мене прикладом незламної віри, надії та терпіння. Отець справді носив у своєму серці Царство Боже.  В 2013 році ми з о. Василем почали спілкуватися, і я кожного разу все більше переконувалася у його безмежній любові до людей та Бога.

   З упевненістю можу сказати, що який би безнадійний стан отця не був, він завжди знав і до останнього надіявся, що все буде добре.  Зараз неможливо передати всю повноту відчуттів, які переповнюють мене. Пам’ятаю його слова: як добре, що ми знайшли себе, у нашій зустрічі є якийсь Божий знак.

 Отець Поточняк був не тільки святим отцем церкви, а ще і хорошим другом. Він ревно служив Церкві та народу, був високоморальною людиною, він був постухом, шукав блукаючих людей, як загублених овець.

   Таких священників, як отець немає і дуже сумніваюся, що будуть. Він був оригіналом єдиним у Всесвіті.  Отець був рушійною силою, потоком чистої води, яка розганяла болото.  З ним надзвичайно цікаво було спілкуватися.

   Він мав мало часу для життя. Але за цей час зробив дуже багато добра, не думаючи про себе.

   І уявити складно скільки людей змогла зібрати одна непримітна на перший погляд людина в одну велику прощу. Скільки молоді він навернув до церкви та Бога. Він перетворював світ. Він дарував світові нове. Тоді, коли він помер, світ збіднів на десять мільйонів прекрасних вчинків.

   Коли людина померла, то це ще не означає,що її не можна любити, особливо коли ця людина була в тисячу раз краща за тих, котрі живуть.

   Ми повинні пам’ятати отця Василя, щоб не змити його сліди з життя.

   Кажуть небо забирає завжди найкращих. Дуже сумно без отця , але він вже вдома, а ми ще в гостях.

 Дуже сумно без Тебе стало,

Коли Бог Тебе забирав,

Але знаю небо Тебе покликало

В ту ж хвилину до святих лав.

Ти не мучишся вже, не страждаєш,

Не несеш свій найтяжчий хрест,

Ти у Бозі тепер спочиваєш

І з небес на нас ласку шлеш.

Знаю, ангелом був на землі Ти.

Посланцем зі святих небес,

Щоб Христову любов нам відкрити.

Ти є восьмим з семи чудес.

Анна Досюк, студентка Івано- Франківського державного коледжу технологій та бізнесу

http://kluedu.if.ua/index.php/ua/shkilni-novyny/vykhovna-robota/tsinnisne-stavlennia-do-liudei/868-vin-buv-potokom-chystoi-vody-iaka-rozhaniala-boloto

 

Категорія: Подяка | Додав(ла): Оксана
Переглядів: 967 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 4.3/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Прочанські вітання
[13.12.2022]
Вітаємо Андріану Шуригайло з Днем народження (0)
[12.12.2022]
Вітаємо Олександра Федорука з Ковеля (0)
[11.12.2022]
Наші вітання для Андріани Комарницької з Дрогобича (0)
Нові статті
[31.01.2022]
Чомусь мені все так здається... (0)
[27.01.2022]
Збірка заробітчанської поезії "Журавлині ключі" (0)
Свідчення
[07.09.2022][Враження]
Пісня "Ти моя Мати, Царице Небесна" (0)
[05.10.2021][Враження]
Відстані не мають значення, коли там мене чекають... (0)
[23.12.2019][Подяка]
Будьмо "скорі до слухання, повільні до говорення,  непоквапні до гніву" (0)
Друзі сайту


Копіюючи інформацію з сайту, робіть посилання на неї. © 2024