Господь обдарував людину розумом та мисленням, дедукцією та можливістю робити висновки. Однак, щоб осягнути єднання з Богом – доторкнутися Його, не потрібні надзвичайні інтелектуальні здібності, а «щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та усякому досвіді, щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше". (Флп. 1, 9-10).

Отже, необхідно очиститися, що сягнути єднання з Богом-Отцем, тобто мусить відбутися відбір засобів доступу до Бога, який обере те, що призначено якраз для мене, тобто, я повинна відкритися назустріч тому, що Він запропонує на моїй дорозі, як знак Своєї присутності і любові. А мені потрібно очиститися і звільнитися від усіх своїх власних ідей, своїх гарних структур і мудрих конструкцій, щоб стати здатною сприйняти Боже світло і знання, які випливають з глибини. Йдеться про те, щоб чистою, без «домішок», так би мовити – земного підґрунтя, без природних можливостей мислення, коли я перебуваю не у сфері роздумів про Бога, а на площині поєднання, яка розпочинається у  Бозі. Ось так без усіляких витончених дедукцій, знання чи дискусій, без проминаючих  досягнень діалектики. «Тоді є Ісус заговорив : "Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що затаїв це від мудрих та розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо так тобі було до вподоби» (Мт. 11, 25-26).

Бог уділяє Себе більше тій душі, яка зробила більший поступ в любові, іншими словами – тій душі, воля якої більше пов’язана з волею Бога. Таке поєднання відбувається тоді, коли дві волі, моя воля і воля Божа настільки урівноважені, що в одній і в другій немає нічого, щоб їх відштовхувала одну від одної. Отже, чим більше моя душа з’єднана почуттями із сотворіннями і своїми власними справами, тим менше здатна до такої єдності, тому що не дозволяє Господові повністю здійснити у мені надприродну трансформацію. Приклад з святою Марією Єгипетською та іншими пустельниками, з яких брали приклад монахи. Б ж пустельники не мали жодної інформації (книг, Святого Письма, Інтернету), а тільки Боже слово із вуст Самого Господа або Його ангелів.

Стан поєднання душі з Господом полягає у цілковитому поєднанні моєї волі з волею Божою у такий спосіб, що воля моєї душі вже ні в чому не суперечить Божій волі, а кожна спонука, яка керує моєю волею, вже є виключно і цілком волею Божою.

Справа є очевидною: щоб душа осягнула єдність з Богом через любов і волю, мусить звільнитися від усіх добровільних бажань, хоч і найменших. Це значить, щоб розважливо і свідомо не пускала недосконалості, а головне, щоб навіть вже не могла робити це свідомо. Наголошую: свідомо!

Тому, що без уваги і розуміння, тобто недобровільно, можна потрапити в пута недосконалості щоденних гріхів і природних бажань. «…праведний  сім разів упаде й знову встане» (Прип. 24,16). Але коли йдеться про бажання добровільні, якими є свідомі гріхи повсякденні, хоча б і найменші, то достатньо й одного, якого не подолано, щоб перешкодити душі поєднатися з Богом, навіть якщо така душа і є багатою на чесноти.

Однак, я повинна чітко розуміти, що при всім моїм бажанні і наполегливості поєднатися з Богом, самостійно зробити це мені не підсилу. Тільки, коли я відкрию своє серце для Бога і впущу Його туди, тобто віддам свою любов, свою волю і дозволю Йому міняти мої слабкості, свої недоліки і упадки з Його допомогою піднестись з моїх гріхів, при умові, що я маю покору і довір"я до Господа, який дозволяє мені Його шукати і знайти при умові (підкреслюю!), що я свідомо віддаю себе Йому і свою свобідну та відповідальну волю., однак, ця підлеглість зроблять мене більш покірливішою, бо все зайве буде Богом усунено. Бо Бог не займає моє місце, а тільки запрошує, щоб я з покорою перебувала на своєму місці і ретельно її дотримувалася.

Як це робити мені показав Ісус, коли перебував в людському тілі на землі. Аналізуючи при розважаннях поведінку Ісуса, Бог-Отуць відкриває через Святого Духа такі тайни людської природи, її упокорення і можливості піднятися над моєю людською неміччю і йти слідом за Богом, бути з Богом і перебувати з Ним. От який приклад: один отець-монах з Тернопільщини сказав, що він лікує людей молитвою і своїм постом, а себе вилікувати не може. І я теж. Я молюся за своїх духовних дітей, складаю жертви, при цьому частина їхніх провин лягає на мене. Забираючи частину їх гріхів на себе, я даю можливість їм піднятися з упадку, щоб Бог притягнув їх до себе, і вони вже свідомо пішли за Ним. Хвороби, неприємності, якісь негаразди мого життя - причина нам усім відома, це гріх і я мушу все терпіти, щоб дати можливість піднятися з упадку іншим. А отець Василь Поточняк? Хіба не за наші гріхи бореться з тяжкою хворобою? Не тільки наша молитва, але і наші добрі постанови і вчинки поможуть йому. а цен все закладено Богом. Погляньте: коли Ісус висить на хресті, прохожі фарисеї та розбійники кричать йому: "Інших спасав, а себе спасти не можеш" або "Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить" (Мт. 27, 42-43).

Бачите, щоб спасти людей від упадку Ісус свідомо бере їх гріхи на себе. і своїми тяжкими терпіннями і стражданнями на хресті відкупляє нас від смерті і розбиває пекло, даючи нам, грішникам, можливість покаятися і спастися, щоб поєднатися з Богом-Отцем. Іншого шляху немає. Бог вибрав такий шлях з самого початку сотворення світу, коли Каїн убив Авеля, добро несе хрест, даючи можливість піднятися з гріхів та навернутися до Бога потомкам Каїна, бо Бог-Отець сотворив обох дітей Єви, і любить їх одинаково.

Висновок. Чим менше моє серце зайняте собою, тим більше займається Богом, бо Бог займає все, що ще неє зайнятим. Запрошує мене через Святого Духа до поєднання з Ним у моєму внутрішньому єстві, бажаючи ним заволодіти і цілком обійняти його. Як це гарно! Улюблений Бог принизує ціле моє єство, якщо тільки пожертвую Йому весь простір мого серця. Бог може прийти тільки до душі, звільненої від речей, вільної від інакшої любові, до душі очищеної від самої себе. Можливо, потрібно вірно упорядкувати мої дочасні справи, які містяться у моєму серці, в моєму житті. 

І я маю надію, що Бог уділить мені ласку чіткішого баченнясебе. я прошу Його ласти створити у маені порожнечі для Нього, бо саме цього я потребую. Я повинна очистится від себе самої для того, щоб наповнитися Божою любов'ю. Знаю також, що "...хто розпочав у вас добре діло, він його й закінчить, аж до дня Христа Ісуса" (Флп. 1, 6)

МОЛИТВА

Дух Христа, з'єднайся з моїм духом,

Щоб ствердити в мені, що я "дитя Бога-Отця".

Дай мені мудрість, яка йде від Тебе, щоб я розумів глибину істини,

Бог-Отець мій любить мене і що я щось значу в Його очах.

Силою Твоєї Любові, щоб все моє єство закричало:

- Авва, Отче, я Твоя дитина!

Віра Трунова, м. Стрий