Леся АНДРУСИК                    ІЗ САМБОРА У ЗАРВАНИЦЮ

Із Самбора у Зарваницю

Дорога проляга через серця.

Серця, – добром і радістю сповиті,

Підносяться на Небеса.

Всього доволі тут буває:

Сміху, жартів теж не брак…

Ви загостюйте… тут «смачно пахне»:

Чебрець і м’ята, сонце у руках.

Милуєшся тут співом солов’їним,

Що з уст паломників звучить.

І ще багато чого вміють,

Так що й не перелічить.

Співають з ними колоски пшениці,

Пташки їх молитви підносять до Творця.

І реколекції повчальні

Отці проводять для прочан.

А  що дотепні, дружні й відчайдушні…

 Таких хіба здивуєш чи злякаєш чим!?

Вони відважні «мореплавці»

 З Ісусом йдуть по «хвилях» до мети.

А вишиванки, ах ці вишиванки…

Хіба у світі ще такі знайдеш?

Які прекрасні  у неділю вранці

До Церкви паломники спішать.

         І кожна пісня й вишиванка, 

Несли любов до рідної землі…

Й Оксана Винницька серед негоди

Піднімає дух і додає  снаги.

Відкривають їм двері й радо стрічають

Українські села і міста!

В них люди гостинні й щирі -

Їм честь і хвала!

Годують їх смачно й багато:

І перше, і друге, і чай.

Запрошують у хату, щоб переночувати…

Господи, сторицею й своїм щедрим Благословенням  їм  воздай!

          І ось нелегкий шлях вже подолали…ми прийшли…!

          О, Зарванице – Ти моя святине!

         Де не замовкають струни молитовної ходи.

        Зустрічай нас, паломників Христових,

         Що вирушили з Самбора сюди!

         Дай нам напитись,

Спрагненим у життєвім герці,

Твоєї цілющої, джерельної води.

І як колись ченця Ти прихистила,

Так і сьогодні нам допоможи.

Зціли наші душевні рани,

Духом радості і миру огорни.

Навчи нас, Матінко Небесна,

Ісуса в ближньому бачити завжди!

Все пережите, сповнене натхнення

На фестивалі розкрили творчо, як могли.

Іще, іще  співом і віршами єднались наші душі у Христі.

І немовби той Хрестик до Хрестика ,

Зернятко до зернятка ,

Молитва до молитви,

А проща до прощі –

так сплітається нев’янучий вінок

нашої жертовної Любові,

на Божу Славу, подяку нашому Небесному Батьку і Матері кожної людини –

Пречистій Діві Марії!

Так, ми збережем рідну Батьківщину,

І цілий світ почує дзвони Зарваниці.

І діти повернуться до батькового порогу.

Життя наше Господь перемінить та оновить

І витре кожному  сльозу з його зіниці …

І забудеться срамотняя,  давняя година

І засіяє веселка,

Веселка над домом України.

Благословенная в женах,

Наша Пресвята Цариця,

Зодягне всіх нас у Божу Благодать.

Дай Господи цьому сповниться!