Прочитавши в газеті «Галичина», що буде проща «Івано-Франківськ - Криниця Святого Духа», я навіть не роздумувала – вирішила йти. Коли я прийшла до Молодіжного християнського центру Святого Дона Боска УГКЦ, то зустріла багатьох прочан прощі «Самбір – Зарваниця». Я була здивована, що так багато людей знайшли час приїхати зі Львова, Дрогобича, Самбора, щоб піти з Івано-Франківська на прощу. На неї нас благословляли багато священиків - о. Йосафат Мощич, о. Микола Гаврилюк, парох церкви св. Параскеви УГКЦ с. Брошнева Рожнятівського району, о. Василь Пастернак та брат Андрій Фуштей – і це було для мене відповідально, я відчула духовне піднесення, що стільки служителів Церкви зібралися, щоб допомогти нам пройти прощу.

Я дуже задоволена нічною прощею, якою  йшла вперше. Довкола ніч, тиша, високо в небі зорі та місяць, нічого не відволікає уваги від молитви. Я молилася до Бога і відчувала Його присутність.

Незважаючи на пізній час нас зустрічали в селах, через які ми йшли – Тязів, Єзупіль та Сілець. Особливо вразила зустріч у селі Тязеві, де після богослужіння отець Ігор виконав власні пісні. Вони такі задушевні, що до тепер я відчуваю їхні слова та мелодію у своїй душі, а тоді мурашки йшли по спині!

Я вперше відвідала церкву Криниці Святого Духа та церкву с. Тязева і відчула, як парафіяни піклуються про них, як вони з любов’ю доглядають за святими місцями і Богом даними природними чудесними скарбами.

Від прощі я отримала велике духовне задоволення та збагатилася наукою Христовою. Хочу сказати, що на прощу треба вирушати з міцною вірою у Бога і щирими молитвами до Нього. А ще не можна осуджувати живих і мертвих, не робити нікому злого і прощати ворогам. І тоді Бог нагородить тим, що ти просиш у Нього. Після прощі я навчилася розуміти біди інших людей. Якщо людина підтримує іншого у біді, тоді ангели будуть охороняти її від власних проблем і вона відчуватиме Божу ласку. Цього бажаю всім.

Прочанка Марія

м. Івано-Франківськ