Я цілковито довірилась Ісусу

Моя зустріч з отцем Василем Поточняком відбулася 2006 року на першій пішій прощі Самбір-Зарваниця. Перед виходом зі Стрия на прощу він у своїй проповіді сказав, що священики це просто посередники між Богом і людиною. Ці слова запали мені в душу. І я з дитячою наївністю і довір’ям все частіше і частіше зверталася до Бога. Через якийсь час я почала помічати, що Ісус керує моїм життям і поступками. Зі мною почали відбуватися дивовижні події, які важко світській людині пояснити. Коли мені випала можливість організації прощі Стрий-Кохавино, то десь по-людськи я надіялась на свої сили і можливості. Більше двох місяців я металася зі Стрию до Кохавино, стараючись щось організувати. І в результаті за тиждень до прощі я зрозуміла, що нічого у мене не виходить. Я впала духом, впала в істерику. І в останню чергу знову звернулася до Господа. Я перестала повністю займатися прощею, не ходила і не дзвонила до священиків. Я не шукала більше допомоги в людей, я тільки спілкувалась з Богом. Я розповідала Йому про свої плани і бажання відносно прощі. Причому просила Ісуса, щоб Він сам керував прийдешньою прощею, щоб взяв її під свою Божу опіку, а також всіх прочан, які прийняли участь у цій прощі.

Свою присутність на цій прощі я бачила в тому, щоб тільки бути звичайною прочанкою і тільки при необхідності допомагати Ісусу. Наступив день прощі. Я була в повній невідомості - що буде і як. Зібрались люди і стали мені делікатно нагадувати, що я організатор прощі, що я повинна робити те чи інше. А я просто покладалася на Боже керівництво. До нині я вражена. Це було справжнє чудо - Господь підводив до мене людей для проведення прощі. Вони підходили саме тоді, коли вони були потрібні біля мікрофона. Для мене це було просто чудо. Я вдячна Ісусу за чудових ведучих: семінариста 6 курсу з Жидачева брата Володимир Савчина та Павлик Іванну з Стебника, котрі уміло провадили прощу. Вони були в ролі і ведучих і хористів. Було таке враження, що вони готувалися напередодні не один місяць – все було підлагоджено. Також брат Володимир був дяком на Службі Божій і на Молебні до Матері Божої. Багатьох прочан вразили їхні мелодичні голоси, їхній веселий спів. В новій ролі проявила себе наша медсестра Марія Крись зі села Лімна Турківського району. Вона разом з дяком Андрієм Борсукевичем зі Стрия чудово провели Кохавинську Хресну Дорогу. Вечерні молитви провадила Зоряна Цюх з Дрогобича. Ще планувалося провести вервицю до св.Герагда, та нам забракло часу. Не вспіли також прослухати акафіст до Матері Божої, який підготовив дяк Андрій Борсукевич.

В селі Стриганці нас дуже тепло зустріли, дали можливість відпочинку у храмі, напоїли гарячим чаєм. Багато парафіян села Стриганці долучилися до нашої прощі. Не дивлячись що надворі ніч, в монастирі св. Гепарда нас чекали. Було дуже радісно і тепло на душі бачити відкриту браму монастиря і світло в храмі Покрову Пресвятої Богородиці. А після святої Літургії нас очікував гарячий чай в трапезній монастиря.

В кінці прощі мені дякували за гарну організацію. І зараз знову дзвонять, поздоровляють з успішним дебютом.

Мої милі, любі друзі, я запевнюю вас, що я не заслужила всього цього. Дякуйте Господу, що він вислухав мене грішну і недостойну слугу свою. А також я хочу сердечно подякувати всім, хто мені допомагав. Дякую всім, хто був з нами на нічній прощі. Я вас всіх люблю.

Віра ТРУНОВА, м. Стрий