Світло хрещення

 Святий Володимир з восит поглядає

І води вихлюпує він із Дніпра

Собор Патріарший, що золотом сяє

У серці вкраїни, де ласка зійшла.

На Киїівських горах у зелені пишній,

Під небом високим, яке обніма

Народ український покровом Всевишнім,

До єдності, миру навіки - віка.

Бо нині історія пише сторінку,

Освячення храму у Києві тут,

На всю Україну відлуннями дзвінко,

Цю радість до кожного серця несуть.

Як довго чекав,ти мій Дніпре, завзято,

І скільки вже сплило літами води,

Цього торжества, історичного свята,

Що злились в духовні Господні ряди.

В орнаментах квітів цвітеш, ти, соборе,

А писанки, твої, як перли з Дніпра,

Склоняються навіть сьогодні і гори,

У день цей соборний для щастя, добра.

Вітаю з народженням, храме столичний,

Бо золотом вписано в небі ім'я,

А хори ангельскі і люди велично,

Співають гімн Слави до Бога Отця.

 (18.08.2013)

Храмові мощі

 Господь нам дав прекрасний Божий день,

І радість наповняла вільно груди,

В гармонії до Матері пісень,

І сонцем, що всміхалося усюди.

І здалеку здавася звичним храм,

Світились куполи під небом синім,

І так в душі було приємно нам,

Що Господь кликав разом до святині.

У ньому відчувалась благодать,

Агенгельський спокій лікував тривогу,

Мощі святих дивились пильно враз,

І страх душевний відступав з дороги.

Іконками торкаюся і я,

Чекаю чуда так від тебе, Боже,

Збираюся в молитвах до Отця,

У вірі, що й мені і теж поможе.

Тепло ішло від мощей до ікон,

Я відчувала наче це  крізь призму,

Як перший промінь лине до вікон,

Так Господь ласку роздає із Вишніх.

Тут, в Борисливі, де колись діди,

Нафту руками тяжко добували,

А Боже проведіння із гори,

Скарби мощей у храмі закладали.

Скільки ісцілень маєм ми,

Від різних бід й душевних у тревогах,

Хіба не чудо, Україно, ти,

Що підіймаєш нас з колін до Бога.

 (24.08.2013)

Анна Синицька, Флоренція