«Чувайте, щоб не впасти у спокусу»

Прокинувшись вранці зі сну, частина із нас, зазвичай, перекинувшись похапцем із Богом короткими словами молитви, будує і планує прийдешній день, де Господь не завжди вписується у наш щоденний розклад.

Нічна проща – чудова нагода без поспіху і метушні запитати себе: «Де ж я зупинився у своїй дорозі до Бога?».

Іванка Мацелюх, Яворівський р-н, 18р.

Чи був у Вашому житті попередній досвід таких нічних піших прощ і чи відчуваєте якусь різницю між денною та нічною?

- На нічну прощу іду вперше. Дуже подобається. Різниця, звичайно, є. Тут потрібно мати якусь силу волі, опанувати себе, щоб не здолав сон, бути уважним під час молитви, також уміти прислужитися в нічний час. Менше звертаю увагу на людей, більше зосереджуюсь на молитві. Поки що це перший досвід, думаю, що піду ще не один раз.

Тарас Микитич, Львівська обл., м. Дрогобич, 17 р.

Що Вам подобається на цій прощі?

- Це друга моя нічна проща до Грушева. Подобається те, що увага зосереджена тільки на молитві, тому, що належить Богові. Натомість в денний час є багато таких об’єктів, які відвертають твою увагу від Бога. Подобається також організація, атмосфера, товариство, любов, яка є між нами.

А що перешкоджає Вам?

- Думаю, що моя фізична слабкість?

Ярина Хомцій, м. Львів, 29р. 

Які, на Вашу думку, є переваги, а які недоліки таких нічних прощ?

- Думаю, що перевагою є можливість більше заглибитися в себе, наблизитися до Бога, відкинути денну суєту. Сон також особливо не долає. Є, однак, як і в кожної людини, якісь нічні страхи. Ніч – це пора, сповнена небезпек.

Загалом дуже сподобалось, бо це похід за покликом Бога.

Юлія Козанкевич, с. Рихтичі, Дрогоб. р-н, 7 р.

Чи цікаво Тобі на цій прощі і що саме?

- Мені цікаво йти на прощу, бо можу побути сама, можу помолитися Богові і представити Його. Молюся за те, щоб могла добре вчитися, за всіх людей у світі, щоб усі були здоровими, за тих, хто в лікарнях, хворих, за президентів і за увесь світ.

Чи не страшно Тобі іти вночі?

- Мені зовсім не страшно іти, бо навколо дорослі люди, я знаю, що мені тут безпечно і Бог мене охороняє.

Анна Марцінків, Київ, 37р. 

Ви були із нами на 10-денній пішій прощі у Зарваницю, сьогодні також тут, однак ця проща дещо інша – нічна. 

- Справді на нічній прощі я вперше. Думаю, що на таку прощу збираються ентузіасти. Відчувається завжди якась втома на кожній прощі, однак тут, на диво, якось легко іти.

Ви подолали далеку дорогу із Києва, можливо, Вас привела якась особлива потреба?

- Після прощі у Зарваницю відчуваю, що потрібно знову якогось звільнення від суєти, відпочинку, хочу набратись сил. Проходить час і відчуваю, що цей дух прощі у мене десь відходить, знову з’являється неспокій, нервозність. Потребую якоїсь віднови для умиротворення.

Що змінила у Вашому житі проща у Зарваницю?

- Передусім зник страх, хвилювання. Відчуваю якесь полегшення. Після будь-якої прощі відчуваю якесь прояснення у  мисленні, звільнення від проблем. Ця благодать безболісно допомагає.

Щиро дякую усім! 

Матеріал зібрала Іванна Рижан