Акафіст подяки Пресвятій Тройці укладений в 40-х роках за творами св. Йоана Золотоустого протоєреєм Григорієм Петровим в одному із сталінських концтаборів, у якому він, мабуть, і помер. На жаль, цей прекрасний твір дійшов до нас у недоопрацьованому вигляді. Та це чудо Боже - в таких жахливих умовах преживати таке духовне піднесення, яке вплелось у ці чудові рядки. Ви тільки прочитайте і вдумайтесь.. АКАФІСТ ПОДЯКИ ПРЕСВЯТІЙ ТРОЦІ
Кондак 1
Нетлінний Царю
віків, що тримаєш у десниці Своїй всі шляхи людського життя, силою Твого
спасенного промислу. Дякуємо за всі Твої відомі і потайні добродійства, за
земне життя і за небесні радощі Твого будучого Царства. Простягай нам і надалі
Твої милості, що співаємо:
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Ікос 1
Слабким,
безпомічним дитям я народився на цей світ, але Твій ангел розпростер світлі
крила, оберігаючи мою колиску. З тих пір любов Твоя сяє на всіх моїх шляхах,
дивно ведучи мене до світла вічності. Славлю щедрі дари Твого промислу,
виявлені з першого дня і донині. Дякую і взиваю зі всіма, що пізнали Тебе:
Слава Тобі, що
призвав мене до життя;
Слава Тобі, що
показав мені красу вселенної;
Слава Тобі, що розкрив переді мною небо й землю,* як вічну книгу
премудрості;
Слава Твоїй
вічності серед тимчасового світу;
Слава Тобі, за
тайні і явні милості Твої;
Слава Тобі, за
кожне зітхання у грудях моїх;
Слава Тобі, за
кожний крок мого життя;
Слава Тобі, за
кожну хвильку радості.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 2
Господи, як добре
гостювати в Тебе: духмяний вітер, гори, що тягнуться до неба, як безмежні
дзеркала, що відбивають золото променів і легкість хмаринок. Вся природа
таємниче шепочеться, вся, повна ласки. І птахи, і звірі носять печать Твоєї любові.
Благословенна мати земля з її скороплинною красою, що пробуджує тугу за вічною
вітчизною, де в нетлінній красі звучить: Алилуя!
Ікос 2
Ти ввів мене у це життя, як у чарівний рай. Ми
побачили небо, як глибоку синю чашу, в блакиті якої дзвенять птахи, ми почули
утихомирений шум лісу і солодкозвучну музику води, ми їли духмяні і солодкі
плоди та запашний мед. Добре у Тебе на землі, радісно у Тебе в гостях, а тому
співаємо:
Слава Тобі, за
свято життя;
Слава Тобі, за
чарівний спів пташок;
Слава Тобі, за
пахощі конвалій і троянд;
Слава Тобі, за солодку різноманітність ягід і плодів;
Слава Тобі, за
прохолодну свіжість води;
Слава Тобі, за
алмазне сяйво ранкової роси;
Слава Тобі, за
усмішку світлого пробудження;
Слава Тобі, за земне життя, що є провісником небесного.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 3
Силою Духа Святого
дихає кожна квітка, тихе віяння аромату, ніжність забарвлення, краса Великого в
малім. Хвала і честь животворящому Богу, що простилає луги, як квітучий килим,
що вінчає поля золотом колосся і блакиттю волошок, а душі – радістю
споглядання. Веселіться і співайте Йому: Аллилуя!
Ікос 3
Який Ти прекрасний
у торжестві весни, коли воскресає все творіння і на тисячі ладів радісно взиває
до Тебе: Ти – джерело життя, Ти – переможець смерті! При світлі місяця, коли
щебече соловейко, стоять долини і ліси у своїх білосніжних підвінечних
вбраннях. Вся земля – невіста Твоя, вона чекає Нетлінного Нареченого. Якщо
траву Ти так зодягаєш, то як же ж нас преобразиш у майбутньому віці
воскресіння, як просвітяться наші тіла, як засяють душі! Тож з радістю
співаємо:
Слава Тобі, що
вивів з темноти землі різноманітність забарвлення, смаку і аромату;
Слава Тобі, за привітність і ласку всієї природи;
Слава Тобі, що оточуєш нас тисячами Твоїх сотворінь;
Слава Тобі, за глибину Твого розуму, зазначеного у всьому світі;
Слава Тобі, за
ласку віри у наших серцях;
Слава Тобі, я благоговійно цілую сліди незримої Твоєї стопи;
Слава Тобі, що засвітив переді мною яскраве світло життя вічного;
Слава Тобі, за надію безсмертної ідеальної краси.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 4
Як Ти насолоджуєш
тих, хто думає про Тебе, яке животворне святе Слово Твоє! М'якша єлею і солодша
соту розмова з Тобою. Окрилює і живить молитва до Тебе. Яким тоді трепетом
наповнюється серце і якою тоді величною та розумною стає природа і все життя!
Де немає Тебе – там порожнеча. Де Ти – там багатство душі, там живим потоком
ллється пісня: Аллилуя!
Ікос 4
При заході сонця,
коли зацарює спокій вічного сну і в тишині згасає день, я бачу Твої хороми в
образі сяючих палат і захмарених тіней зорі. Вогонь і пурпур, золото і блакить
пророче говорять про невимовну красу Твоїх поселень, урочисто взивають: ходімо
до Отця, співаючи:
Слава тобі у тихому
вечірньому часі;
Слава Тобі, що посилаєш світу великий спочинок;
Слава Тобі, за миле
сюрчання комах;
Слава Тобі, за прощальний промінь на заході сонця;
Слава Тобі, за
відпочинок благодатного сну;
Слава Тобі, за Твою благість у темряві, коли далеко ввесь світ;
Слава Тобі, за розчулені молитви душі зворушеної;
Слава Тобі, за обіцяне пробудження до радості вічного невечірнього дня.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 5
Не страшні життєві
бурі тому, у кого в серці сяє світильник Твого вогню. Навколо негода і тьма,
жах і завивання вітру, а в душі у нього тишина і світло. Там – Христос! І серце співає: Аллилуя!
Ікос 5
Я бачу Твоє небо,
що сяє зірками. О, який Ти багатий, скільки світла у Тебе! Промінням далеких
світил дивиться на мене вічність. Я такий малий і нікчемний, але зі мною
Господь. Його любляча десниця всюди хоронить мене, бо співаю:
Слава Тобі, за
невпинні турботи про мене;
Слава Тобі, за
промисленні зустрічі з людьми;
Слава Тобі, за
любов рідних, за відданість друзів;
Слава Тобі, за смиренність тварин, що служать мені;
Слава Тобі, за
світлі хвилини мого життя;
Слава Тобі, за ясні
радощі серця;
Слава Тобі, за
щастя жити, рухатися і споглядати.
Слава Тобі, за дар любові до всього, що Ти сотворив.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 6
Який Ти величний і
близький у сильному пориві грози, як видно Твою могутню руку у вигинах сліпучих
блискавок! Дивна велич Твоя! Голос Господній над полями і в шелесті лісів,
голос Господній в народженні громів і дощів, голос Господній над багатьма
водами. Хвала Тобі в гуркоті вогнедихаючих гір. Ти струшуєш землю, як одяг. Ти
здіймаєш до неба хвилі морські. Хвала Тобі, що упокорюєш людську гординю і
вириваєш покаянний крик: Аллилуя!
Ікос 6
Як блискавка
освітить бенкетні зали і після неї вбогими видаються вогні світильників, так Ти
зненацька блиснув у душі моїй під час насильніших радощів життя. І якими
безбарвними, темними і примарними виглядали вони після Твого блискавичного
світла. Душа рвалась за Тобою, співаючи:
Слава Тобі, краю і границе найвищої людської мрії;
Слава Тобі, за нашу невтолиму спрагу богоспілкування;
Слава Тобі, що вдихнув у нас незадоволення земним;
Слава Тобі, що зодягнув нас витонченим промінням Твоїм;
Слава Тобі, що
владу духів тьми розтрощив;
Слава Тобі, що
прирік на знищення всяке зло;
Слава Тобі, за
об'явлення чудесні Твої;
Слава Тобі, за щастя відчувати Тебе і жити з Тобою.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 7
У дивному поєднанні
звуків чується Твій поклик. Ти відкриваєш нам переддвер'я грядущого раю і
мелодійність співу в гармонійних тонах, у висоті музичних барв, у блиску
художнього мистецтва. Все істинно прекрасне могутнім покликом підносить душу до
Тебе і примушує захоплено співати: Аллилуя!
Ікос 7
Натхненням Святого
Духа Ти озорюєш думки художників, поетів і геніїв науки. Надсвідомою силою вони
пророче осягають Твої закони, розкриваючи нам безодню творчої премудрості
Твоєї. Їхні діла мимоволі говорять про Тебе: о, який Ти величний у своїх
творіннях; о, який Ти величний в людині, що співає:
Слава Тобі, що показав незбагненну силу в законах вселенної;
Слава Тобі, що вся природа повна законів Твого буття;
Слава Тобі, за
щедрі таланти для людей;
Слава Тобі, за все, що відкрив нам з ласки Твоєї;
Слава Тобі, за те,
що скрив у мудрості Твоїй;
Слава Тобі, за
геніальність людського розуму;
Слава Тобі, за
животворну силу праці;
Слава Тобі, за
вогняні язики натхнення.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 8
Як близько Ти під
час хвороби! – Ти сам відвідуєш недужих
і схиляєшся біля страждального ложа. Серце розмовляє з Тобою. Ти спокоєм
осінюєш душу в часі важких скорбот і страждань; Ти посилаєш неждану допомогу і
потішаєш. Ти – Любов, що випробовує і спасає. Тобі співаємо пісню: Аллилуя!
Ікос 8
Коли я у дитинстві
вперше свідомо призвав Тебе, Ти сповнив мою молитву, і душу осінив
благоговійний спокій. Тоді я зрозумів, що Ти благий і блаженні ті, що
прибігають до Тебе. Я почав взивати до Тебе знову і знову, і нині взиваю:
Слава Тобі, що сповняєш на добро мої бажання;
Слава Тобі, що раніше прохання посилаєш достаток добра;
Слава Тобі, що
чуваєш наді мною день і ніч;
Слава Тобі, що лікуєш сум і втрати цілющим плином часу;
Слава Тобі, що з Тобою нема безнадійних втрат;
Слава Тобі, що
даруєш усім вічне життя;
Слава Тобі, що наділив безсмертям все добре й високе;
Слава Тобі, що обіцяв жадану зустріч з померлими.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 9
Чому вся природа
таємниче посміхається у дні Твоїх свят? Чому тоді на серці розливається дивна
легкість, ні з чим земним незрівнянна, і саме повітря вівтаря храму стає
світоносним? Це віяння благодаті Твоєї, це відблиск таворського світла; тоді небо
і земля хвалебно співають: Аллилуя!
Ікос 9
Коли Ти надихав
мене служити ближнім, а душу озоряв смиренням, тоді один з безчисленних
променів Твоїх падав на моє серце, і воно ставало світоносним, як залізо у
вогні. Я бачив Твій таємничий, невловимий лик і співав:
Слава Тобі, що преобразив наше життя ділами добра;
Слава Тобі, що вказав нам шлях до пізнання істини;
Слава Тобі, що закарбував невимовну насолоду у кожній Твоїй заповіді;
Слава Тобі, що перебуваєш там, де процвітає милосердя;
Слава Тобі, що посилаєш
невдачі і скорботи, * аби ми були
чутливими до страждань інших;
Слава Тобі, що заклав велику нагороду в самоцінності добра;
Слава Тобі, що приймаєш високі пориви душі нашої;
Слава Тобі, що возніс любов понад усе земне й небесне.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 10
Розбите в прах не
можна відновити, але Ти відновлюєш тих, у кого зотліла совість. Ти повертаєш
колишню красу душам, що безнадійно втратили її. З Тобою немає нездійснимого. Ти
весь – Любов. Ти – Творець і Відновлювач. Тебе хвалимо піснею: Аллилуя!
Ікос 10
Боже мій, що відаєш
падіння гордого ангела денниці. Спаси мене силою благодаті Твоєї, не дай мені
відпасти від Тебе, не дай завагатися у Тобі. Нагостри мій слух, щоб у всі
хвилини життя мого я чув Твій таємничий голос і до Тебе, всюдисущого, взивав:
Слава Тобі, за
промисленний збіг обставин;
Слава Тобі, за
передчуття благодатні;
Слава Тобі, за
накази голосу таємного;
Слава Тобі, за
об'явлення у сні і наяву;
Слава Тобі, що руйнуєш наші безкорисні задуми;
Слава Тобі, що через недугу повертаєш здоров'я душі;
Слава Тобі, що стражданням протвережуєш нас від запалу страстей;
Слава Тобі, що спасаєш нас, упокорюючи гординю серця.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 11
Через крижану низку
віків відчуваю тепло Твого божественного дихання, чую, що струмоче кров. Ти вже
близько і частина часу розвіялась. Я бачу Твій Хрест - він заради мене. Мій
дух, як прах перед Хрестом. Тут торжество любові і спасення, тут не змовкає на
віки хвала: Аллилуя!
Ікос 11
Блаженний, хто
скуштує вечерю у царстві Твоїм, але Ти вже на землі прилучив мене до цього
блаженства. Скільки разів Ти простягав мені божественною десницею тіло і кров
Твою, і я, многогрішний, приймав цю святиню і відчував Твою любов, невимовну,
надприродну, співаючи:
Слава Тобі, за незбагненну живильну силу благодаті;
Слава Тобі, що воздвиг Церкву Свою, як тиху пристань для змученого
світу;
Слава Тобі, що відродив нас животворними водами хрещення;
Слава Тобі, що повертаєш через покаяння чистоту непорочних лілій;
Слава Тобі,
невичерпна безодне прощення;
Слава Тобі, за
безцінну чашу життя;
Слава Тобі, за хліб
вічної радості;
Слава Тобі, що
возвів нас на небо.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 12
Я бачив багато
разів відображення Твоєї слави на лицях померлих. Якою неземною красою і
радістю світились вони, які легкі, нематеріальні були їхні риси. Це було
торжество досягнутого щастя і спокою. Мовчанням вони взивали до Тебе. В часі
скону мого просвіти мене і мою душу, що взиває: Аллилуя!
Ікос 12
Що моя хвала перед
Тобою! Я не чув співу херувимів - це наділ високих душ, але я знаю, як хвалить
Тебе природа. Я споглядав узимку, як у місячному мовчанні вся земля тихо
молилась до Тебе, оповита білою ризою, сяючи алмазами снігу. Я бачив, як раділо
за Тебе сонце, що сходить, і хори птахів гриміли славу. Я чув, як таємниче про
Тебе шумить ліс, співають вітри, дзюрчать води, як проповідують про Тебе хори
світил своїм ставним рухом у безмежному просторі. Що моя хвала? Природа покірна
Тобі, а я - ні. Поки живу, я бачу Твою любов, хочу дякувати, молитися і
взивати:
Слава Тобі, що
показав нам світло;
Слава Тобі, що полюбив нас глибокою, безмірною, божественною любов'ю;
Слава Тобі, що вложив у душу вічну тугу за небом;
Слава Тобі, що осінив нас світлом, сонмами ангелів і святих;
Слава Тобі, Всесвятий Отче, що заповів нам царство Твоє;
Слава Тобі, Відкупителю Сину, що відродив нас кров'ю Твоєю;
Слава Тобі, Духу Святий, животворне сонце будучого віку;
Слава Тобі, за все, о Тройце божественна, всеблага.
Слава Тобі, Боже, * на віки!
Кондак 13
О,
всеблага і животворна Тройце! Прийми подяку за всі Твої милості і зроби нас
достойними Твоїх благодіянь, щоб, примноживши ввірені нам таланти, ми ввійшли у
вічну радість Господа свого з переможною хвалою: Аллилуя!
Молитва-подяка української душі
Всещедрий і
ласкавий Боже! Зі сльозами на очах я припадаю на коліна перед Твоєю величчю і
не в силі виразити словами того стану моєї душі, коли серце наповнюється
любов'ю до Тебе. Яке щастя, який дар з неба - народитися українцем! О, Боже
мій! Ти непереможний у своєму милосердю, Ти неперевершений у своїй премудрості;
щедрість Твоя не має меж і в усьому видно діло рук Твоїх. Могутній Дніпро і
зелені Карпати, блакитне небо і золотисті ниви - земля наче казка; мова чарівна
і пісні солов'їні, а вишивки які! Люди добрі й щирі, працьовиті і розумні та
перш за все, побожні.
Понад тисячу літ
минуло, як світло Христової євангелії засяяло на нашій землі і ми стали дітьми
святої вселенської церкви. За Твоїм, Господи, провидінням Україна двигає важкий
хрест на Голготу. Морем крові і горами невинних жертв засвідчили українці свою
вірність до Тебе, правдивого Бога, бо тільки Ти, Господи, - правда, шлях і
життя вічне! Куди нам без Тебе?
Упродовж віків
темні сили зла намагалися стерти Україну з лиця землі через те, що ми стали
твердинею християнства. Рідко який народ у світі пережив стільки страждань,
скільки випало на долю України. Але ми відважно боролись за святу віру і з
любов'ю вмирали за правду; приносили Тобі, Господи, в жертву щонайдорожче -
наше життя і клали його на вівтар свободи. Нас катували окупанти за любов до
колосочків, а ми відплачували їм хлібом; нас винищували за доброту, а ми давали
їм воду; нас вивозили з рідної родючої землі у дикі простори на край світу, а
ми молилися за них. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє царство небесне!
Дякуємо Тобі,
Господи, за те, що наш український народ ніколи не був окупантом і нікого в
ярмі не тримав, бо що людині з того, коли ввесь світ здобуде, а душу свою
занапастить. Хоч і тернистий шлях випав на долю України, але в тім наше щастя,
бо через вузькі ворота входять до царства небесного. Ми живі сьогодні,
розумійте народи, і ще не вмерла Україна, бо з нами всемогутній Бог, який
запевнив нас: Я з вами по всі дні, аж до кінця віку! Амінь.
|