«Я голос вопіющого в пустині» (Ін.1,23).

     Після світлого свята Богоявлення, святкуємо сьогодні пам'ять того, хто мав велику честь доторкнутися голови Найсвятішого. Славним було його народження, життя і смерть.

   Іван Хреститель, як розповідає нам історія, провадив як подвижник суворий спосіб життя. Як засвідчує про нього Сам Ісус Христос, від народжених жінками не було більшого над Івана. Своє коротке життя святий Іван присвятив одній цілі: зустріти і приготовити дорогу для при­ходу у світ Ісуса Хориста — великого Сонця правди. Він говорив: “По­кайтесь, бо наблизилось Царство Небесне” (Мф. 3,2).

   Тож, за прикладом святого Предтечі Христового і ми готуймо доро­гу для Господа. Святий Григорій говорить, що, чим більше дарів отримує людина від Бога, тим більша покладається на неї відповідальність. Про це добре знав святий Іван, тому приносив багаті плоди зі свого життя. Він у малому був вірним, над великим поставив його Господь. І він постійно пам'ятав про своє високе покликання. Бачачи, що в тому часі дуже багато людей проживало у гріхах, він закликав їх до покаяння, до поправи життя, промовляючи: “Принесіть же плід, гідний покаяння” (Мф.3,8). Бо “Сокира вже при корені дерев: кожне дерево, що не прино­сить плодів зрубають і у вогонь кинуть” (Мф. 3,10).

   Високе покликання має кожна людина, яка проживає на цій землі, бо вона створена для того, щоб після цього дочасного життя з'єднатись навіки Господом Богом у Його Небесних оселях. Тому що Господь Бог дав кожній людині безсмертну душу, яка носить у собі образ і подобу Божу. Для цього людина має розум і вільну волю, за допомогою яких робить свій вибір, за ким іти і кому служити. Господь Бог нікого насиль­но не змушує вірити в Нього і служити Йому, але бажає, щоби всі люди були спасенні. Тому Бог послав у світ Свого Єдинородного Сина, щоб примирити Бога з людиною, Небо із землею.

    Як би було добре на світі, якщо би всі люди це пам'ятали, і прагнули спасіння. Але мало є таких, які цього бажають. Людина не набагато менша від ангелів, славою та честю Бог увінчав її. Але, відкуплена кров'ю Ісуса Христа, освячена благодаттю Святого Духа, людина часто знева­жає свою високу гідність, через гріхи марнує дари Божі, забуваючи, що колись Господь запитає: “Як ти ввійшла у дім цей не маючи весільної одежі?” (Мт.22,12). Де ж поділася твоя весільна одежа невинності, де образ і подоба Моя?

    Іван Христитель був не просто голосом, який осуджував гріх, він був дороговка­зом на дорозі до Бога. Першим словом його проповіді було слово “Покайтесь!” (Мф. 3,2). Покаяння — це великий посередник між Богом і людиною. Слово Івана Хрестителя було сильне як молот, який розбиває тверді скелі, воно проникало в глибину душ слухачів, де багато з-поміж них визнавали свої гріхи.

     Сьогоднішнє свято дає нам добру нагоду роздумати над усім тим, що зробив Ісус Христос Своєю появою над рікою Йордан. Сьогодні промовляє до нас свята Церква словами Івана Хрестителя: “Християни, приносьте плоди, гідні покаяння”. Будьмо вдячні Ісусові Христові за світло Його науки, через яке ми пізнали правдивого Бога і дорогу, якою можемо дійти до Неба. А цю вдячність виявляймо Спасителеві своєю вірою і праведним життям, щоб Господь за заступництвом святого пророка і Хрестителя Івана буде благословляти нас в цьому житті, а також не відмовить у вічній нагороді в Небі!

Амінь.

http://cerkvalvelesnytsya.io.ua/s626906/propovid_na_sobor_predtechi_i_hrestitelya_gospodnogo_ivana