З отцем Василем Поточняком я знайома більше як 15 років. Як один священик казав, «у кожного, хто зустрічався з отцем Василем, життя змінилося на краще». Колись нашу маленьку молодіжну спільноту з вулиці Спортивної міста Дрогобича запросили у молодіжне братство при церкві Святої Трійці. Ми вже багато чули про молодіжне братство і про духівника, який опікувався братством. Це був отець Василь Поточняк. Коли ми прийшли вперше на зустріч, а вони відбувалися щотижня, отець Василь мав цікаву науку, яка захопила молодих людей. Відтоді ми з отцем Василем проводили цікаво час.

Щотижня були духовні науки, раз в місяць нічні чування у різних церквах Дрогобича, два рази в рік ‘ ре колекції, в часі Великого Посту щосереди служилася Хресна Дорога. Проводили вечори відпочинку, літком були цікаві і незабутні сарепти, які започаткував отець Василь, їздили у сиротинці: Буково, Добромиль, Лаврів, провідували їх із подарунками.

Отець Василь не жалів часу для молоді, хоч мав багато інших справ. Я пригадую як одного разу дівчина Надія спитала дозволу отця Василя сходити в дім молитви, туди її запросив одногрупник. Отець відповів, що вона не настільки духовно сильна, щоб йти туди, але якщо вона дуже хоче, то він піде разом із нею.

   Одного разу, а це було зимою, отець Василь попросив на зустріч взяти з собою санки, а в кого немає – нехай бере клейонку і будемо кататися. Після кожної нашої зустрічі, отець наголошував, що стержнем (центром) нашого спілкування є люблячий Господь.

   Отець Василь Поточняк вів нас молодих людей до Бога, хоч було багато перешкод. Отець долав їх сам. Іноді в часі організації сарепти чи вечори відпочинку або іншого заходу виникали якісь проблеми отець все вирішував сам, нам не розказував. Ми думали, що це досить просто і легко, та коли отець поїав у Італію, ми спіткнулись з різними проблемами в організації, про які ніколи не знали. Отець кожного разу казав, якщо це Божа справа, то в ній є майбутнє.

   Багато чого започаткував отець залишилось і зарз, це : Хресна Дорога по місі, по середах в часі Великого Посту молодіжна Хресна Дорога, зустрічі Нового року зі Службою Божою або молебнем, літні табори, прощі, нічні чування та багато інших Божих справ.

   Отець багато молився і запрошував нас молитися.

Перед кожною справою, яку ми організовували, отець казав: "Діти (він так з любов'ю до нас звертвся), це має бути творчо і оригінально". Вчив нас з сірих буднів робити свято, радіти кожному дневі.

Отець Василь вчив і запалював нас своїм прикладом. І тепер, коли ми вже дорослі, я бачу багато гарних християнських практикуючих сімей, добрих християн, добрих отців - вихованців отця.

   В той час ми розуміли отця без слів. Все засіяне отцем зросло. Організовуючи прощі "Самбір - Зарваниця" ми по крупинці пригадуємо отцеві слова, науки, повчання. Навіть зараз, при першому ваганні виникає думка: а що би сказав (зробив чи порадив) отець Василь і зразу ж знаходимо відповідь. Він поряд. Він дуже сильно поряд. Отець веде нас до Бога.

(продовження буде)

Людмила Пушкар, Дрогобич