«… Запрошую всіх до спільної коляди. Нехай вона об’єднає нас в дусі святого Причастя, Божої присутності і в дусі Божого Різдва…» Ці слова зі Святвечірнього вітання о. Василя Поточняка, духовного опікуна паломницької спільноти, ніби підтвердили правильність задуму зібратися на спільну молитву в час святкування Різдва Божого Сина.

Ми, Паломницька спільнота родин мігрантів, мали різні зустрічі: найбільші з них – щорічні піші прощі «Самбір-Зарваниця» (цього року відбудеться десята), нічні піші прощі (в межах 20 км.), цілонічні чування, зустрічі Нового року в Києві та Дрогобичі, Великопосні та Передріздвяні реколекції. Але спільної молитви-коляди у нас ще не було.

Мабуть, тому було трохи хвилювання в часі організації цієї незвичної зустрічі. Хотілося створити оцю неповторну атмосферу Святого вечора – спільної трапези всього роду, наповненого затишком, миром, любов’ю, якимсь дивним трепетом серця. Разом з тим, хотілося отим витишеним серцем полинути до Бога у молитвах прослави, подяки та благання. Прослави і подяки за те, що Господь, як мудрий батько, пильно стежить за нами,  підтримує, але дає свободу вибору. Наш вибір – вільна і єдина Україна, вільна від зовнішньої залежності, від корупції, заздрості, зверхності, міжусобиць та всього іншого, що роз’єднує і вбиває… Вже третій рік триває боротьба з важкою недугою о. Василя Поточняка, дорогої для нас, прочан, та й тисяч інших людей особи. Отець невтомно опікується нами, вчить нас, навіть перебуваючи важкохворим, не впадати у відчай, не нарікати, а з безмежною вірою і любов’ю зводити до неба серця у молитвах з подякою і проханням.  Це два найбільші наміри-прохання, які звели нас тієї ночі в єдину молитовну родину.

Чи нам це вдалося? Думаю що так.

Завдяки відкритим серцям брошнівчан та їхніх отців пароха Зеновія Божика та сотрудника Володимира Майки ми зібралися зимового вечора 16 січня у храмі Вознесіння Христового. Вже не вперше Господь зводить на спільні молитви паломників і брошнівчан.

На цій парохії стрічали пішу прощу «Самбір-Зарваниця» 2009 року; у 2012 році о. Володимир Майка проводив Великопосні реколекції для паломників у монастирі сестер Пресвятої родини; у 2012 році о. Володимир брав участь у нічній прощі родин мігрантів з Івано-Франківська в Погоню; в грудні 2012 року парохія приймала мандрівну паломницьку ікону; в липні 2013 року відбулися перші нічні чування паломників у Брошневі-Осаді, багато брошнівчан є активними паломниками та помічниками в організації пішої прощі «Самбір-Зарваниця». 

Ця молитовна ніч розпочалася Вечірнею, яку відслужив о. Антон Борис, священик Київської архієпархії УГКЦ, духовний опікун Паломницької спільноти родин мігрантів, разом зі зведеним парохіяльно-паломницьким хором, в якому чоловічу партію вели брати з Дрогобицької Духовної Семінарії.

Далі різдвяну молитву продовжили юнацький вертеп церкви св. Параскеви с. Брошнева з отцем-парохом Василем Пастернаком та паломницька молодь з перевеслом колядок та віншівок. Як у справжній родині об’єднуються кілька поколінь, так і в нашій молитовній родині вітання продовжили дорослі. Парохіяльний драматичний гурток, який об'єднує викладачів та підприємців селища,  представив містерію Різдва, адаптовану до подій в нашій Україні.

   Вже традиційними на цілонічних чуваннях стали молитви спільних намірень:  подяка Богу за прожитий рік та всі отримані ласки, за мир і єдність в Україні, за душі всіх, життя віддавших за мир і єдність в Україні та душі невинно убієнних, за підготовку та проведення Х-ї ювілейної пішої прощі, за поранених, біженців та родини загинувших, за мігрантів та їх родини, за узалежнених, хворих, їх родини та всіх, хто потребує молитовної підтримки... Ці молитовні намірення супроводжувала колядка «Бог Предвічний» - величний гімн Різдву.

Отець Володимир, як ведучий цієї молитовної зустрічі знову і знову запрошував свідчити віру, довір’я та любов Предвічному Богу, Який «в людськім тілі… прийшов нині в Вифлеєм, щоб спасти цілий світ».

Урочисто лунала пісня пророка Ісаї: «З нами Бог, розумійте народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог!» Часте повторювання в цій пісні «з нами Бог!» свідчило про духовну радість вірних, які усвідомлювали присутність Бога-Еммануїла серед нашого народу. Сотні тисяч синів і дочок, які пліч-о-пліч стоять на захисті Батьківщини, які тієї дивної ночі, коли в убогій стаєнці відбувалося велике таїнство, не сміли вголос заколядувати, щоб часом не пропустити шум снаряду, випущеного ворогом з «Граду», міномета чи ще хтозна з чого… чекають наших молитов. Власне ця наша молитовна ніч була все цілим зверненням-благанням до Бога про захист і мир… З тихим щемом серця лунала співана молитва-вервиця до Божого милосердя за Україну у виконанні парохіяльного ВІА «Шехиня» (кер. п. Лілія Бойчук).

Дивний трепет охоплював в часі особистої молитви-намірення, коли молільник зі свічкою ставав перед тетраподом і говорив свої подяки і прохання, а  священик, тримаючи на його голові свою руку, молився зі всією церквою. 

   Ще одним важливим моментом нічних чувань є праця в групах. На ній кожного учасника, після поділу на групи, керівник групи запрошує розважити над певною темою і поділитися своїми баченнями, чи преживаннями. Цього разу було запропоновано роздумати «Як подія Різдва впливає на моє щоденне життя?» та «Кому розповідаю про Різдво Спасителя?»

…Нічні молитви, переплетені чарівними українськими колядками у виконанні парохіяльного молодіжного ансамблю «Небесний Єрусалим» (кер. п. Лілія Бойчук) та прочан тривали до світанку і завершилися Божественною Літургією, яку відслужили отці Володимир Майка, Антон Борис та Роман Нарийник (с. Берлоги, Івано-Франківська архиєпархія, в часі чувань отець ділився своїми свідченнями та славив піснями Господа)  у супроводі учасників парохіяльного хору.

Швидко минула молитовна ніч, яку організатори умовно назвали «Прочанська коляда». Назва хоч і умовна, але не випадкова. Всі ми знаємо, що тут, на землі, ми є тільки прочанами на шляху до своєї Небесної батьківщини.

Висловлюємо щиру подяку всім організаторам Різдвяної зустрічі у Брошневі-Осаді. Зокрема, о. Володимиру Майці, парохіянам храму Вознесіння Господнього, хористам та мистецьким колективам, кухаронькам та молільникам. Сердечне спасибі отцям за посіяні зерна Божого Слова. Окремо дякуємо нашій паломниці-брошнівчанці Надії Кудибін, яка взяла на себе важливі організаційні моменти.

Нехай свічі віри, запалені в наших серцях у тайні Хрещення, палають щораз яскравіше, підкреслюючи безмежне довір’я до Того, Хто є «світлом світу», бо тільки Він може прогнати темряву і принести з неба мир, любов і справедливість для всіх народів, а в першу чергу – для нас, українців.

Нехай і в цьогорічний різдвяний час дзвенить українська коляда, нехай і надалі «єднає нас в дусі святого Причастя», нехай новою радістю новина з віфлеємського вертепу несеться по всьому світу, нехай великим гимном прославляє Предвічного Бога, що «прийшов днесь із небес», нехай лине до наших побратимів, що стоять на захисті Вітчизни, та за межі неньки-України до наших рідних і друзів й принесе їм різдвяну благовість:  «Радуйся, земле, Син Божий народився».

Учасниця чувань Галина Заячкевич, м. Дрогобич

Фото Романа Киницького, м. Дрогобич