 Великий піст –
нагода для покаяння, переосмислення свого життя у світлі Божого одкровення. І
цей дух покаяння виявляється в таких речах, як молитва, стриманість у їді та
розвагах (піст) і милостиня. Тож на ці три ділянки життя під час посту нам слід
звернути увагу. Цього року
Великий піст особливий. Цей рік у
Католицькій Церкві проголошено Роком віри, а наша віра повинна бути чинною в
ділах любові й милосердя. Діла милосердя зроджуються з віри, а ставлення до
потребуючих є найкращим дзеркалом нашої духовної зрілості та дозволяє очима
віри розпізнати в нашому ближньому лик Христа.
Євангеліє
вчить нас, що, виходячи назустріч потребуючій людині, маємо нагоду зустрітися
із самим Христом: «Те, що ви зробили одному з братів моїх найменших – те ви
мені зробили». Діяльна любов ближнього є покликанням і завданням кожного без
винятку християнина. Про це нам нагадує апостол Яків: «Як тіло без душі мертве,
так само й віра без діл мертва» – лише віра, чинна любов’ю, провадить до
спасіння.
Погляньмо
навколо себе: скільки у світі є нещастя і убогості, самотності й смутку, болю і
страждання! Усі ці прикрі явища нашого земного життя – запрошення для нас до
діяльної любові, яка є виявом живої віри.
Готуючись до
1025-літнього ювілею Хрещення Русі-України, Синод Єпископів УГКЦ визначив 2013
рік Роком соціального служіння (дияконії), упродовж якого Церква має
переглянути своє соціальне служіння та продумати, як його далі розвивати. Під
час розробляння Стратегії розвиту нашої Церкви «Жива парафія – місце зустрічі з
живим Христом» було відзначено особливу роль діл милосердя, адже «дияконія»,
або «служіння любові» чи «харитативна діяльність», виявляє, наскільки живою є
певна парафія.
Господь хоче
відкрити наші очі на нужду світу, щоб ми навчилися по-справжньому любити й
виявляти ближнім Божу любов – увагою до них, сердечним співчуттям, підтримкою,
словом потіхи й розради, а головно, ділами милосердя. Лише тоді зможемо
вважатися живими християнами, коли наші парафії стануть місцем, де піклуються
про сироту, заступаються за вдову, допомагають убогому й розділяють страждання
із хворими.
Піст – нагода
проявити свою солідарність із сиротами
Нам слід
плекати в собі цю чесноту християнського милосердя. Час Великого посту є доброю
нагодою проявити солідарність із сиротами, людьми з особливими потребами,
особами похилого віку та самотніми – з тими, кого суспільство забуло і
відкинуло.
Особисте
служіння та пожертви кожного з нас, навіть тоді, коли вони є невеличкими,
дадуть змогу нам спільно допомогти людям, які знаходяться у складних життєвих
обставинах. Тож ділімося нашими навіть малими благами і нашою послугою з іншими
та навчімо так чинити своїх дітей. Тільки у взаємній підтримці ми зможемо відповісти
на потреби тих, хто чекає нашої допомоги.
Людство шукає
знаків надії, а соціальне служіння свідчить про Божу любов та милосердя. Воно є
живим знаком присутності Бога серед людей. Заохоченням у служінні ближньому
стануть для нас також слова апостола Павла: «Треба поміч давати слабим та
пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він сам казав: більше щастя давати, аніж
брати!», а св. Іван Золотоустий каже: «Дай мале та візьми велике! Дай хліб і
візьми рай!»
Священик Андрій Нагірняк, керівник відділу
соціальних питань Патріаршої курії УГКЦ
(З
офіційного сайту УГКЦ)
|
