В ніч з 30 на 31 жовтня, на 91-му році життя, відійшов у вічність єпископ-емерит Івано-Франківської архиєпархії Софрон (Мудрий).

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) очолив Архиєрейський парастас за упокій владики Софрона (Мудрого) в катедральному храмі Воскресіння Христового в Івано-Франківську.

«Сьогодні почувається осиротілою Івано-Франківська архиєпархія і митрополія. Почувається осиротілим весь Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Сьогодні почувається осиротілою наша мати - Українська Греко-Католицька Церква», - сказав архиєрей.

За словами Блаженнішого Святослава, у заупокійній молитві всі спільно просили, щоб він прийняв у свої батьківські обійми нашого батька, нашого владику.

«Молячись за нього, ми дякуємо Господу Богу, що він подарував нам такого владику. Прощаючись з ним, ми передусім бачимо істинного монаха, - людину, яка все своє життя посвятила Богові», - відзначив Глава Церкви.

Він також подякував Господу Богу, що подарував нам владику Софрона як учителя і вихователя цілих поколінь священиків нашої Церкви.

Владика Софрон багато років був ректором Колегії святого Йосафата в Римі. Він виховав цілі покоління священиків для нашої діаспори. Владика ревно трудився, щоб і в Івано-Франківській духовній семінарії та академії виховувати священиків. Він так і відійшов у вічність як ректор Теологічної академії.

Глава УГКЦ розповів, що з подивом споглядав, як в останні роки свого життя владика після Часослова займався написанням нових духовних творів і підготовкою духовних конференцій. «Скількох він породив у священичому житті як святитель! Але особливо ми мусимо відзначити і вшанувати владику Софрона як єпископа, архиєрея і пастиря Христової Церкви», - наголосив Глава УГКЦ.

Відтак чисельне духовенство розпочало Священичий парастас та читання Євангелій.

Департамент інформації УГК

НЕКРОЛОГ

  Народився 27 листопада 1923 року в м. Золочеві. Початкову і середню освіту здобув у Золочеві, а пізніше в Авсбургу (Німеччина) закінчив курс електроінженерії. Після війни залишив Німеччину і переїхав у місцевину Давсон (Пенсельванія, США), де у 1949 році вступив до монастиря оо. Василіян.

У 1951-1955 роках брав схоластичні та філософські студії, а по їх закінченню, 14 січня 1955 року, склав вічні обіти, взявши собі ім’я Софрон. Відтак поїхав до Риму, де чотири роки студіював богослов’я у Григоріянському університеті, осягнувши у 1958 році ступінь магістра. Тут, в Римі, 25 грудня 1958 року він прийняв св. Тайну Священства з рук Архиєпископа Івана (Бучка). У Лятеранському університеті студіював Римське і канонічне церковне право, а в 1963 році захистив докторську дисертацію. У 1966 – 1969 роках у цьому ж університеті здобув ступінь магістра Канонічного права Східних Церков. Пізніше став професором Папського інституту східних наук.

З 1960 до 1974 року виконував обов’язки віце-ректора, а з 1974 по 1994 рік був ректором Української папської колегії св. Йосафата в Римі. З 1965 по 1994 рік був постійним співпрацівником Ватиканського радіо. У жовтні 1994 року виїхав в Україну (до Івано-Франківська), де був призначений ректором Івано-Франківського теологічно-катехитичного духовного інституту.

6 листопада 1995 року був призначений Генеральним вікарієм Івано-Франківської єпархії, а 12 травня 1996 року відбулася Єпископська хіротонія в Катедральному соборі Святого Воскресіння м. Івано-Франківська. 22 грудня 1997 року відбулася його інтронізація.

За час правління Івано-Франківською єпархією Владика працював над її розбудовою. Розбудував Івано-Франківський теологічно-катехитичний духовний інститут (тепер Теологічна академія) і вивів його у число кращих духовних навчальних закладів, добився повернення будинку під консисторію, розбудував єпископську резиденцію. Всього за час свого єпископства рукоположив понад 130 священиків. Владика Софрон написав багато праць, випустив українською мовою понад 150 релігійних фонокасет, грамплатівок, відеофільмів.

Останнім доробком життя був документально-біографічний фільм.

ugcc.if.ua