НІЧНА ПІША ПРОЩА РОДИН МІГРАНТІВ ЗІ ЛЬВОВА ДО СТРАДЧУ 26-27 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ

   Вже доброю традицією (і потребою!) стало проведенния нічних піших прощ родин мігрантів зі Львова до Страдчу у Львівській референтурі у справах мігрантів та іммігрантів Львівської архиєпархії, якою опікується п. Марія Гапук та духівник отець Тарас Фітьо. Цієї весни паломники зустріли світанок на Страдецькій горі 27 березня, якраз у католицьку Паску. А воно, світання, обдаровувало всіх пучечками ранішньої свіжості, променистої радості та фіалковим цвітом. 250 паломників із Львівської та Івано-Франківської областей чували молитовну ніч з 26 на 27 березня - близили це світання, щоб зустрітись із собою -  інакшим, повим, напоєним Божою благодаттю.

   26-27 березня 2016 р.Б.відбулася нічна піша проща родин мігрантів зі Львова до Страдчу, організована референтурою у справах мігрантів та іммігрантів Львівської архиєпархії УГКЦ. Це вже дев'ята проща, яку творить Львівська архиєпархія, щоб молитовно обійняти весь український народ, розсіяний по світах новітнім заробітчанством та викликами сьогодення. Референтурою у справах мігрантів та іммігрантів практикуються також нічні чування для родин мігрантів, духовні порадні та низка різноманітних заходів, серед яких прощі найбільш масовіші. Прощі родин мігрантів, у тому числі нічні піші прощі,  започаткував в Україні отець Василь Поточняк, виконавчий секретар Пасторально-Міграційного відділу УГКЦ. "І сьогодні, ми певні, отець Василь координував нашу прощу зі Львова до Страдчу" - сказав отець Тарас Фітьо, голова Комісії Львівської архиєпархії у справах родини, розповідаючи паломникам про подвижництво отця Поточняка, який після важкої онкохвороби відійшов у вічність 15 квітня 2015 року у місті Брешія (Італія).

   "Проща - Божий задум," - нагадував паломникам покійний отець Василь Поточняк. І справді, Бог покликав у сьогоднішню нічну мандрівку саме тих, кому потрібно було усамітнитися у тиші, знайти і відкрити себе Богові, кому потрібно було скупати себе у спільнотній молитві, зосередитися на своєму особистому духовному досвіді і зрозуміти найвищу потребу - Милосердя Божого.

   Молебень до Божого Милосердя у Соборі Святого Юра служив Митрополит Львівський Ігор Возьняк. Благословляючи паломників у дорогу, архієпископ попросив кожного прочанина позбутися своїх гріхів та "залатати" дири, залишені на тілі душі від заржавілих та закоренілих гріхів. Цей рік Божого Милосердя - великої Небесної лічниці для всіх християн, скористайтеся з цієї особливої ласки. 

   І от ми стоїмо під дверима Божого Милосердя. "Отче наш", "Богородице Діво", "Вірую", " Слава Отцю..." - молитви лунають у самісіньке небо, кожен  молільник відчуває як якась невидима сила допомагає молитися, виривати із душі непотрібне, застояне, зашкарубле, гниле, спіснявіле... усе, котре заважає відкритися на Боже Милосердя. Рипнули двері і отець Тарас Фітьо заводить нас до храму. Тремтіння переповнює кожного, схиляємо голови під благословення іконою Нерукотворного Образу Ісуса Христа і роздумуємо "над глибиною милосердя Отця, який всіх приймає й особисто виходить назустріч кожному" (Папа Франциск).

   На подвір'ї собору Святого Юра формуємо колону, відповідальний за голосникову апаратуру Степан Костирко (Дрогобич) включає мікрофони і з благословенням отця Тараса вирушаємо у духовну дорогу. Вклоняємося Собору Святого Юра, де чуємося дуже рідно, спиняємо ходу біля митрополита Андрея і вже бачимо, як до колони долучають дві машини супроводу поліції Львова. Попереду хрест, ведучі Галина Заячкевич (Дрогобич) та Іванна Мацелюх (Львів) вправно ведуть паломницьку колону вулицями Львова. Здавалося Львів бувалий і його нічим не здивуєш, та львів'яни з неабиякою цікавістю роздивляли нічних мандрівників. Горять смолоскипи, тріпоче рідний прапор над колоною, а голосники розсипають духовні піснеспіви. Йдеться легко, погода служить паломникам, весна несе свіжіть, а діти (наймолодшому паломнику 8 років) додають наснаги та радості ході. Вечірні молитви, катехизи, молитви на вервиці, пісня-молитва "З нами Бог"... Молитва ріднить і об'єднує, ніч допомагає зосередитися над кожним словом, вимолити душу. За цією духовною роботою незчулися, як прийшли до села Рясне-Руського. На могилі Блаженного Священномученика Олексія Зарицького була відправлена панахида. Паломники поминали отців Олексія Зарицького, Василя Поточняка,  Дмитра Блажейовського, Героїв Небесної Сотні, полеглих захисників України, за душі усопших рідних. 

МОЛЕБЕНЬ ДО БОГОРОДИЦІ

     У школі села Рясне-Руське паломники мали годину перепочинку - час на ближче знаймство та праці у групах, час на свічення та пізнання духовного досвіду свого ближнього, ділення насущним та підкріпленням сил. Молебними стихирами до Пресвятої Богородиці паломники дякували Богу та Рясно-Русенській школі біля фігурки Матері Божої у цьому селі.

   Дорога кликала Божих мандрівників, душа летіла до Страдчу, до Господньої криниці ласк та миру, до джерела наснаги та зцілення. З Ісусовою молитвою піднімалися на Страдецьку гору, крок за кроком благання: "Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас, грішних". А отець Микола Проців, як добрий батько, вже виглядав нас на вототах храму. За стінами залишилася втома, непрохані мозолі, бо Сам Господь обдаровував нас. Святу Літургію відправляв отець Тарас Фітьо, а страдецькі духівники (так чисельно у  ранішню годину) сповідали прочан. 

   Світанок... Він та щиро заяснів і зазирнув у наші очі з променистою надією. Нагадалися слова отця Тараса: "Не бійтеся ночі, пам"ятайте, що після ночі Завжди приходить світанок..." Дай Боже, такого світанку нашій Україні, кожному втомленому, струдженому, зболеному серденьку. І такої радості, як у наших маленьких мандрівників, які протоптали понад 20 кіломентрів, і підстрабували як сонячні зайчики та тулили в в кулачках маленькі фіалочки, які рясно квітли на Страдецькій горі. 

ХРЕСНА ДОРОГА У СТРАДЧІ

      Хресна Дорога у Страдчі дуже важка для християнина, важка для співпережиття та розумінням того, що насправді відбулося і відбувається: як розіп'яли і розпинають Ісуса Христа на землі. Стоїш і каменієш від болю, якого завдали Синові Божому за Його любов, за милосердя, за правду, за світло Євангелії. Здається, кроки вростають у каміння і не відпускають до тих пір, поки не зрозумієш і не визнаєш своєї провини та причетності до цього людського злочину. "Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних," - плачемо серцем. - Прости нас, Сину Божий, бо не відаємо, що творимо...

   Хресну дорогу провадив Петро Горобець (Львів), його голос, інтонація слугували ще глибшому пережиттю цієї гіркої правди. Стація за стацією, народження і переродження кожного... Ледве йдеш, вже дряпаєшся на гору, але хочеш йти, дуже хочеш прийти до Спасіння. І розумієш, що воно - в Ісусі Христі.

   Хресна Дорога у Страдчі дуже легка для того, хто прожив її серцем. Це дорога християнина, який хоче очиститися, оновитися, вирватися із тенет власного егоїзму, гордині, заздрості, ситості, ненависті і прийняти Божественний Дар Любові із рук Самого Спасителя.

 Проща до Страдчу та участь у Хресній Дорозі прирівнюється до прощі в Єрусалимі і проходження справжньої Хресної дороги Спасителя. Страдч є також місцем подвигу і поховання двох новомучеників УГКЦ – о. Миколи Конрада та дяка Володимира Прийми, які загинули в 1941  р. під час радянської окупації Галичини. У 2001 р. Папа Римський Іван Павло ІІ проголосив о. Миколу Конрада та Володимира Прийму блаженними.

Слава Богу за все! За цю духовно-насичену ніч, за дари ласкавого Милосердного Бога, за рідність у Христі.

   Дивом називали прочани появу на проші мігрантів священика, який десять років служив українцям греко-католикам в Іспанії. Отець Юрій непомітно долучився до прощі і біля статуї воскреслого Христа (XV стація) ділився радістю спільної молитви, дякував прочаним за молитовне стояння за українців усього світу.

   Додому везли світанок зі Страдецької гори... І покликання статися ним... Дякуємо Богу!

  Від усіх паломників висловлюю щиру подяку Львівській архієпархії УГКЦ за опіку над мігрантами та їх рідними. Дякуємо пані Марії Гапук, референту у справах мігрантів та іммігрантів ЛА УГКЦ, отцю Тарасу Фітьо, духовному опікуну референтури, братам-семінаристам Львівської Духовної Семінарії Богдану і Василю, ведучим, усім, хто служив паломникам. Дякуємо дирекції школи с. Рясне, Львівській поліції, яка дуже відповідально несла своє служіння. Дякуємо кожному, хто був поряд у спільній молитві. В особливий спосіб дякуємо духівництву парафії Успення Пресвятої Богородиці с. Страдчу, за велику жертовність та подвижнитво, за щедре душпастирство та Боже світло, яким натхненно засівають людські душі, зцілюють та рятують. Благослови, Господи, усіх, хто творить Боже на землі.

Паломниця Оксана Пронюк.

Автори світлин: Лілія Гуцол (Львів), Галини Флюнт (Борислав) та Марії Гапук (Львів).

Світлини з прощі можна переглянути за адресою: http://www.ex.ua/898303468101