Передмова
Найкориснішим із всіх є розважання про муки Христові, бо воно промовляє до нашої душі найвимовніше і торкається її найсильніше, Святі угодники Божі віддавали розважанню муки Христа Спаса, і звідси походить, що християнська релігії представляє, звичайно, святих з хрестом у руках. Розважаючи про Христові муки, зненавидимо гріх, навчимося всіх чеснот, наберемо сили й мудрості в досвідах. Це розважання розбудить у нашій душі співчуття до страждаючого Спасителя і стане джерелом багатьох заслуг. Святий Августин каже: «Одна сльоза, пролита над терплячим Спасителем, значить більше, як те, хто цілий рік постив би на хлібі і воді». Розважання про муки Христові стане джерелом невичерпних потіх для душ терплячих, опущених, а може й відсторонених людьми. Саме тому, що у них знаходиться «укрита манна», яка осолоджує всі прикрості життя.
При кінці кожного розважання знаходиться постанова, що є доброю для нашої душі, на котрому при кожному розважанні треба звертати увагу. Короткі приклади на щодень навчать нас, як собі цінували Святі Божі хрест і терпіння. Терпіння після науки апостола Павла будуть мірою нашої слави в небі. «Бо як ви є учасниками терпінь, так будете й – потіхи» (2. Кор..1.7). Крім того, з цією книжкою в руці відправите Хресну дорогу (цих 40 розважань є на те призначення). Одначе замість розважань можна для зміни 14 інших розважань їх собі відчитати, обходячи стації. Щоб здійснити відпуст, вистачає що-небудь розважати про муки Христові, відправляючи Хресну Дорогу.
Як усі речі нові, до яких ми не звикли, мають спочатку якусь трудність, так само і в цій практиці буде нам, можливо, важко щоденно посвятити бодай хвильку, бодай чверть години на розважання муки Христової. Але поборімо цю трудність, посвятімо хвильку терплячому Господу Ісусу, Котрий нам посвятив усе, навіть останню краплю.
Хто щонайменше чверть години щоденну посвячує на розважання, отримує раз на місяць повний відпуст. Умова: Сповідь і Святе Причастя. Венедикт ХІУ. 14 грудня 1764 р.
Кров Найсвятішого Серця. Тут йтиме мова про спасіння нашої душі, а Господь Наш Ісус Христос винагородить нас своїми солодощами, які «Скуштуйте, і побачите, що солодкий є Господь» (пс. 9).
РОЗВАЖАННЯ. Читатайте тут...
Джерело: Книжка "Розважання на 40 днів Великого Посту",
о. Клементій Сарницький, ЧСВВ, (Добра книжка. Львів 2011)
25 березня 2016 р.Б. в 12-й день Великого Посту розважаємо:
ДВАНАДЦЯТИЙ ДЕНЬ Каяфа засуджує Ісуса Христа
Розваж, як злобний Каяфа несправедливе зізнання фальшивих свідків уважає за достатнє для засуду Ісуса Христа. Тому удає справедливого й питає Ісуса, чи не має що проти того свідоцтва: "Нічого не відповідаєш на це, що ці на Тебе свідчать?" (Мт. 26, 62). Що ж на це Ісус Христос? "А Ісус мовчав. І сказав Йому первосвященик: Заклинаю Тебе Богом живим, щоби Ти нам сказав, чи Ти є Христос - Син Божий ? Сказав йому Ісус: Ти сказав. Але кажу вам: відтепер побачите Сина Людського, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних" (Мт. 26, 63-64). Ісус Христос довів їм своє Божество і що Його наука є Божою. Завжди Він творив такі великі чуда. А недавно воскресив у Витанії умерлого Лазаря. А це чудо бачили найбільші юдейські достойники. Каяфа якби шукав правди, міг би вже давно навернутися. Проте він, найнереворотніший зі всіх, жадав зізнання "Господа Ісуса Христа на те, щоб Його засудити. Справді диявольська злість, оперта на фальш і брехню.
Ісус Христос знав наміри Каяфи, однако сказав: "Ти сказав: Я є Сином Божим. Знаю, що за це мене засудите, але Я взиваю вас на суд Божий".
"Тоді первосвященик роздер свою одежу, кажучи: Хулу сказав: нащо нам ще свідків? Це тепер ви чули хулу. Що вам здається?" Вони ж у відповідь сказали: Повинен умерти" (Мт. 26, 65-66).
Чи можна собі уявити більшу облуду від цієї, що хоче усправедливити злочин і одягається в плащ ревнощів на славу Божу. Хижий вовче, як зручно одягаєшся в овечу шкіру, щоб закрити перед світом свою хижість і злість! Ісусе Христе, Агнче непорочний, я відчуваю біль Твого Пресвятого Серця і вболіваю з Ним. Ой, як же Воно кривавилося на вид такої облуди злобного архієрея.
Постановленая: Змовлю молитву в наміренні, щоби Господь Бог дав Церкві священиків після Божого Серця.
Приклад: У Зарваниці, біля Підгаєць, в церкві є чудотворний образ розп'ятого Христа. Той образ, із давен-давен славний чудами.
Є там записані різні чуда, що завжди там діються. Ті чуда затверджені митрополичими декретами. Ще й по нинішний день сходяться там натовпи побожних прихожан в день Воздвиження Чесного Хреста.
|