Гірка чужина полином стелилась,
Та Свято Матері скликало матерів,
І серце піснею так рідною кріпилось,
Ставало тепло від чужих вітрів.
Не споримо із Божим провидінням,
Чому покликало тебе серед весни,
Та з болем серця і в душі тремтінням,
Не зможемо ми стримати сльози.
Спочинеш там, де біг струмка іскриться,
Де з джерела не раз ти воду пив,
Чекає тебе, отче, Зарваниця,
Бо скільки раз до неї ти ходив.
У Світлий Тиждень Пасхи, Воскресіння,
Твоя душа злетіла до небес,
Прийми від нас - за упокій моління,
Христос Воскрес, Христос Воскрес!
19.04.2015
о. Петро Половко