Марія — мати ласки. Травневе набожество в Україні запровадили монахи-кармеліти 150 років тому. Відтак в цілому краю в Греко-Католицькій Церкві понад півтора сторіччя відправляється урочистість, присвячена Цариці травня. У цьому місяці несемо дар любові нашого серця і душі до Пречистої Діви Марії. Біля хрестів та капличок Матері Божої колись гуртувалися діти, молодь, старші, щоб єдиним серцем й устами прославляти Пречисту Діву Марію. В кожній католицькій родині перед образом Матері Божої запалювали свічку, ставили квіти й молилися. Ми не можемо занедбати таку прекрасну традицію пошани Матері Божої. Це набожество має глибоке коріння. Навіть тоді, коли народ був дуже убогий, біля престолу Матері Божої дівчата робили з паперу квіти-лілеї і кожної маївки тримали ті лілеї й співали, прославляли Пречисту Діву Марію. Культ Матері Божої, Цариці травня, був дуже поширений у нашому народі. Це був один із найулюбленіших культів, який завжди збирав дуже багато людей.

  Розпочався травень місяць Марії, кожна християнська родина повинна щоденно брати участь у травневій відправі до своєї Небесної Неньки — маївці. Якщо не виходить спільно в парафії, біля фігур, біля хреста чи в церкві, то ми повинні молитися вдома літанії, молебен, вервиці та інші молитви до Пречистої. Цей місяць є для того, щоби ми прославили нашу найдорожчу Матір, ту, яка любить кожного з нас, яка є достойною нашої прослави. Кожен день треба принаймні кілька хвилин присвятити читанню марійської літератури, щоби в такий спосіб вчитися боротися з гріхом, викорінювати його зі свого серця і наслідувати покору, милосердя, любов — чесноти, якими була увінчана корона Пречистої Діви Марії. І тільки таке набожество, яке дає нам застанову, в якому ми розважаємо, читаємо, плекаємо любов до Марії, дасть нам щедрі ласки та плоди. Урочиста щоденна маївка, яку відправляємо на традиційних парафіях — це благання нашого серця і душі: «О Маріє, Мати Божа, молися за нас».

   Матері можуть просити прощення за те, що вони занедбали у вихованні своїх дітей, за те, що опустили через свою молодість, невторопність, брак розсудливості, а, може, тому, що самі не були на добрій дорозі, та ще не знали та не були утверджені у вірі й своїм дітям чи внукам не дали доброго фундаменту любові до Бога і Церкви. Просімо у Марії заступництва та опіки:

   «О Маріє, Мати Божа, молися за нас! Молися, Маріє, за мою родину! Молися, Маріє, за моїх батьків! Молися, Маріє, за моїх хворих, немічних, терплячих! Мати Божа, твоїй материнській опіці поручаємо всі наші терпіння, всі наші випробування, всі наші хрести, всі наші невдачі, тобі поручаємо й просимо, щоби ти, як добра і любляча Мати, провадила нас дорогою життя тут, на землі, щоби колись ми з Тобою могли радіти там, в Небесній Батьківщині».

   Не маємо права змарнувати травневе набожество до Матері Божої. Свята Мати Церква добре знає, як нам, людям, є важко, як нам допомогти в подорожі до вічності. Тому встановила одноразовий повний відпуст: всі вірні, які в Марійському місяці в церкві або вдома почитають Пренепорочну Діву молитвами, жертвами або іншими чеснотами, осягають повний відпуст у той день травня, в котрий висповідаються, запричащаються і помоляться за святу Католицьку Церкву і в намірі Папи Римського. Рескрипт Папи Пія VII від 18 червня 1822 року: повний відпуст з дозволу Папи Пія ІХ від 8 червня 1859 року можна осягнути і 1 червня. Отже, хто раз в день приступить до Святої Сповіді та Святого Причастя в будь-який день місяця травня, помолиться за Святішого Отця та Католицьку Церкву, той може одержати повний відпуст.

   Такі великі ласки зсилає нам Бог-Отець через руки Пречистої Діви Марії, тому не будьмо ліниві, байдужі, а стараймося в травні прославити Пречисту Діву Марію нашими добрими вчинками, молитвами, піснями, щоби Мати Божа нам неустанно допомагала і мала всіх у своїй материнській опіці.

Володимир Панівник