02-03 жовтня відбулася підсумкова зустріч та цілонічні молитовні чування паломників пішої прощі мігрантів та їх родин "Самбір -Зарваниця". Вперше за шістнадцятирічну історію прощі підсумкова зустріч проходила на Івано-Франківщині – в селі Клубівці, яке у 2012 та 2019 роках гостинно приймало прощу. Підсумкова зустріч відбувалася напередодні річниці створення УПА та Захисника Вітчизни, хвилючими був похід паломників та панахида біля криївки УПА, що в урочищі "Провал" у Клубовецькому лісі. Тут 13 березня 1951 року героїчно загинуло восьмеро молодих упівців. Про визвольну боротьбу вояків УПА та клубовецький кущ УПА паломникам розповів студент Прикарпатського університету Євген Пронюк, який другий рік глибоко досліджує історію клубовецьких криївок (вже відомо, що їх точно було три). 

     Підсумок прощі - це подяка Богу за дари і плоди прощі. Подячну Літургію у церкві Святої Покрови Божої Матері очолив декан Тисменицький о. Петро Скрипник, духовний опікун прощі "Самбір-Зарваниця" о. Антон Борис з Київської архиєпархії УГКЦ, о. Мирослав Пронюк, парох села Слобідка та багаторічний духівник прощі, о. Роман Шиндирівський, парох села Хом'яківка Тисменицького деканату УГКЦ.

   Для учасників підсумкової зустрічі та клубівчан на звертання духівного провідника прощі отця Антона Бориса Живе Телебачення відкрило ефір для прямої трасляції вервиці з села Клубівці у проекті "Вервиця єднає". Провів вервицю о. Мирослав Пронюк, Славні таїнства читали: їмость Оксана Пронюк, координатор спільноти "Матері в молитві" села Клубівці, Людмила Пушкар, керівник прощі "Самбір-Зарваниця", Богдан Рекетчук, староста села Клубівці, Володимир Пронюк, директор Клубовецького ліцею, Ігор Лазоришин, багаторічний координатор прощі, журналіст газети "Галичина". Як повідомив керівник проекту о. Ігор Яців, 12 тисяч молільників молилися разом з прочанами. Відповідальною за трансляцію була Людмила Палагіцька. 

   Тему "Живий християнин – жива проща" розпочав катехизою о. Антон Борис, а продовжили розважаннями прочани у трьох групах, якими модерували Лариса Дідора (Хом'яківка)  Марія Комарницька (Івано-Франківськ) та Людмила Пушкар (Дрогобич).

    Церква у селі Клубівцях стоїть на найвищому пагорбі. На Покрову церква святкуватиме свій ювілей. 115 років вона вірно служить людям. Довкола ліс, як сторож, який пильно береже її і велику прадідівську історію боротьби за волю і незалежність держави Україна. У цих лісах писана історія підпілля нашої Церкви, тут правилися не раз богослужіння у часи переслідування та гоніння УГКЦ, тут протоптані стежки владикою Павлом Василиком. Сьогодні ці стежки оживили молитвою прочани з Дрогобиччини, Самбірщини, Вінничини, Рожнятівщини, Івано-Франківська та з навколишніх сіл Тисмениччини.

   Про історію села Клубівці та 115-річну історію церкви Святої Покрови Божої Матері розповів сільський парох о. Петро Скрипник. У привітальному слові отець-декан висловив подяку та велике захоплення подвижництвом прочан, які здолали далеку дорогу, щоб принести молитву і скласти духовну жертву в подяку за прощу Самбір-Зарваниця. 

Ніч була зоряна і лагідно-тиха. Здавалося, що ліс вслухався і молився разом з прочанами. Ісусова молитва, Акафіст до Пресвятої Богордиці, духовні пісні, свідчення прочан, молитви намірень, сповідь - уся молитовна програма сплітала віночок нічних чувань у клубовецькому храмі. Це ті пахочі, які молільники несли Ісусові Христові у Недільній Літургії, яка правилася ще в зоряному світанку. Духовні отці Антон Борис та Мирослав Пронюк пахучим миром, привезеним з Риму, благословляли прочан у дорогу. 

   Хто ж такий живий прочанин?

   Живий паломник - це той, що живить і оживлює життя парохії, села, рідного краю, той що пильно береже історію своєї землі, своєї церкви і віри, той, що наповнює молитвою, Світлом і Правдою Божої Євангелії храми і людські серця, той, що є прикладом християнина скрізь на прощі, в спільноті, в родині, в робочому колективі, той, хто будує жертвує, свідчить і мироносить Божу славу, той, хто вправляє своє серце і кроки у відвазі, чесності, місійності, великій людяності і любові.

   Підсумок прощі відбувся, а тема зустрічі відкрита для всіх, запрошуємо кожного порозважати. На думку, учасників прощі, живий прочанин - це кожен з нас. Ми (я!) носіі живильної енергії, вчинків та поступків. У нас Богом влито струмінь сили, любові, добра і натхнення. Головне, не проспати і не приспати себе на землі, виконати свою місію. Тому ми викроїли одну ніч і віддали свою живильну енергію парохії, яка щедро зустрічала нашу прощу. Божого благословення вам, Клубівці!

   Дякую всім учасникам підсумкової зустрічі, організаторам та жертводавцям, сільському пароху о. Петру Скрипнику, клубовецьким паломникам о. Мирославу Пронюку, їм. Оксані Пронюк, натхненниці зустрічі, координатору та ведучій нічних чувань Оксані Кузьмі-Пронюк. 

Людмила ПУШКАР, керівник прощі Самбір-Зарваниця

Світлини Людмили Палагіцької та Оксани Кузьми

Ігор ЛАЗОРИШИН "Живий християнин – жива проща"... Читайте тут... 

Анна ГІЛЬЩАНСЬКА "Відстані не мають значення, коли там мене чекають"... Читайте тут...