В останню неділю вересня ми відзначаємо Всесвітній День Мігранта і Біженця

   Щорічне відзначення Всесвітнього Дня Мігранта і Біженця зосереджує увесь християнський світ навколо теми конкретної долі людини, яка є в дорозі. Коли ми чуємо слово «мігрант» чи «біженець», перед нами постає особа, яка залишила минуле, з його викликами та труднощами і йде вперед, часто знесилена обставинами життя для того, щоб вижити, зберегти сім’ю, виховати дітей, здійснити мрію.

   Життя мігранта нагадує прощу, особливе паломництво з минулого у щось незнане. Слід пам’ятати, що у цій особливій прощі до кращого, ви ніколи не є самотніми, з вами завжди є Господь. Якщо усі намагання та зусилля, терпіння і виклики ви переплітаєте із великим довір’ям до Бога, то ваші пошуки отримують належну відповідь, минуле стає вдячністю, випробування – успіхом, а страх і невпевненість – миром.

   У різні періоди всесвітньої історії, яка прямує до прогресу і збагачення, часто доля простої людини є виставлена на випробування. Цей досвід близький кожному з Вас. Разом з Ісусом Христом ви пустились в дорогу, щоб дарувати надію майбутнього і захоронити життя та тих, кого бережете серці. Ця протоптана дорога мігранта та біженця завжди є слідами тієї, якою йшли святі Йосиф і Марія з малим дитятком Ісус, рятуюсь у Єгипті від розлюченого Ірода.

   Дорогі Друзі, розпорошені по різних континентах, різних містах і культурах, прийміть у цей день запевнення нашої пам'яті та молитви. Бажаю бути поруч Вас, усіх, хто йде своєю дорогою, пливе своїми човнами порятунку. Вірю у те, що Бог Вас не залишить, а ближні приймуть з великою увагою та людяністю.

  Спасибі усім душпастирям, капеланам різних спільнот, вірним, служителям місійних станиць та парафій за велике серце та увагу до тих, кого життєві обставини виставили на шлях пошуку кращого.

  Нехай ніколи нам не забракне милосердя та уваги до тих, хто тимчасово став біженцем чи мігрантом. Приймаючи їх, подаючи їм свою руку, ми часто приймаємо самого Господа.

+ Степан Сус

Голова Пасторально-Міграційного Відділу