Звернення Преосвященного Владики Йосифа Міляна, Голови Пасторально-Міграційного Відділу УГКЦ
з нагоди дня мігранта в Українській Греко-Католицькій Церкві

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі!

  Вже кілька років поспіль у неділю перед Різдвом Христовим ми в особливий спосіб згадуємо мігрантів, біженців, переселенців – людей, які в силу різних обставин змушені були покинути рідні домівки у пошуках кращої долі.

   Наша Церква, як добра Мати, яка огортає усіх своїх дітей розсіяних по цілому світі, з огляду на видиму присутність цього явища у нашому суспільстві, встановила спеціально окремий день мігранта. Різдвяний час для цього був вибраний не випадково, адже Свята Родина свого часу також була змушена мігрувати перед небезпекою, яка чигала на них з боку засліпленого власним самолюб`ям царя Ірода. То ж не дивно, що саме вона стала символом, а водночас надією усіх тих, які перебувають поза своєю рідною оселею і батьківщиною.

   Роздумуючи над основним посилом, який бажаю передати вам з нагоди цьогорічного дня мігранта у нашій Церкві, мою увагу привернула тема Вифлиємської зорі, про яку згадують євангелісти. Саме вона, за їх розповіддю, стала знаком приходу на землю Божого Сина, а водночас вказівником, який провадив пастушків, царів до місця, де він народився. У стародавньому світі зоря вважалася не тільки світилом, яке освічувало вселенну після заходу сонця. Вона була також своєрідною абеткою, по якій люди відчитували як погоду, так і різні події, що мали статися. Зрештою, сам Христос звертає увагу своїх сучасників на те, що вони вміють розпізнавати вигляд неба (Пор. Мт. 16,3). Водночас Він заохочує їх до того, щоб піти далі і відчитати знаки часу, першим з яких був саме прихід на землю довгоочікуваного і провіщеного пророками Месії.

   Переглядаючи сторінки пройденого року, у когось може виникнути слушне запитання: А де ж та зоря, яка світить нам сьогодні? Адже навколо непевність, війна, а з цим і переселенці, біженці, мігранти. Куди сьогодні приходить Христос?

   Дорогі у Христі, сьогодні Христос є в першу чергу саме з тими, які змушені через різні обставини святкувати Його прихід на землю поза власними домівками! Саме тому заохочую усіх, хто цьогоріч святкуватиме Різдво Христове, відсвяткувати його з переселенцями, із вбогими, потребуючими, мігрантами. Бо Ісус Христос став безхатченком, коли воплотився. Відразу після свого народження Він став біженцем, а водночас мігрантом, коли тікав з батьками до Єгипту. Якби сьогодні ми хотіли зустріти воплоченого Христа, в особі кого ми можемо Його побачити? Ми Його можемо побачити в особі безхатченка, переселенця, вбогого, потребуючого, мігранта.

   З окремим словом хочу звернутися до Вас, дорогі у Христі, які через різноманітні зовнішні обставини, зустрічатимете прихід Сина Божого на землю поза власною домівкою, або ж поза теплом сім`ї чи родини. Вифлиємська зоря, яка сповістила народження Спасителя, світить досі і є нашим вказівником у незнане майбутнє. Вона показує нам на те, що з нами буде і яке наше майбутнє. Вона ще і ще раз показує нам, що з нами Бог! А отже, нехай Він буде нашим провідником і підтримкою у нелегкі часи випробувань!

Приступаючи до престолу у день Різдва Христового у першу чергу пам’ятатиму вас, дорогі у Христі! Нехай Господь стане для Вас потіхою у нелегкий час! Ви нагадуєте усім тим, які святкуватимуть ці свята у родинному колі, про те, що усі ми є прочанами на дорозі до Небесного Єрусалиму, а вони нехай стануть для Вас добрими самарянами!

Благословення Господнє на Вас!

http://pmv.ugcc.org.ua/novini/item/202-zvernennia-holovy-pmv-z-nahody-dnia-mihranta.html